Зруйновані університети, дослідницькі лабораторії та школи: але навіть більше ніж через два роки після початку російської атаки наукове співтовариство не дає цьому занепасти.
Понад два роки в Україні йде війна. Сотні тисяч людей втекли або змушені були переїхати, щоб захищати країну. Багато хто втратив життя в боях. Роки перед початком війни були непростими для дослідників. Однак після російського вторгнення умови в наукових установах по всій країні різко погіршилися. Так є і в Києві. Але місцева дослідницька спільнота залишається активною.
Проте умови більш ніж складні. Науково-дослідні та освітні заклади переживають серйозну руйнацію та залежать від фінансової підтримки, оскільки державні субсидії закінчуються як ніколи. Через «велику війну», як Олена Скирта називає збройний напад росії на Україну, заморожені кошти, спрямовані на фінансування науки та підтримку наукових груп.
Скирта є засновницею Inscience – некомерційної організації, яка займається просуванням науки в Україні. «Гроші віддали військовим на оборону», – з розумінням зауважує вона з одного боку. Але навіть під час війни дуже важливо зберегти фінансування науки. Інституту монокристалів Національної академії наук України, наприклад, не вистачає обладнання вартістю 100 000 гривень (2400 євро) для відновлення інфраструктури. Інститут розташований у Харкові, який зазнав сильного обстрілу, і є одним із багатьох, які зафіксувала платформа scienceatrisk.org.
Програми фінансування, запущені за кордоном, пропонують певну підтримку в цей важкий час. «Є багато стипендій для українських вчених або можливостей знайти роботу в університетах за кордоном», – каже Скирта. В Австрії, наприклад, Австрійська академія наук (ÖAW) запропонувала екстрену програму незабаром після початку війни. Тоді фінансування та наукове перебування отримали майже 100 українських дослідників. Завдяки підтримці міста Відень можна запропонувати подальше фінансування дослідникам, які були у Відні в рамках програми JESH.
Ця форма підтримки наукової діяльності в Україні з боку ÖAW або інших інституцій дійсно допомагає вченим, які постраждали. Тим не менш, не варто ігнорувати той факт, що в Україні є багато науковців, які все ще працюють в Національній академії чи інших університетах і потребують заробітку. «На жаль, ситуація небезпечна», – повідомляє Скирта.
Наслідком цього є високий рівень еміграції науковців. Задовго до війни динаміка еміграції в Україні посилилася. Розпад Радянського Союзу та проголошення незалежності в 1991 році призвели до економічної нестабільності. Відсутність багатообіцяючих перспектив і рідкісних дослідницьких можливостей також спостерігалися під час студентства Скирти: «Я насправді хотіла стати біотехнологом. Під час навчання я мала доступ до лабораторій та інших дослідницьких установ. Умови були справді скромними».
Це також стало причиною заснування платформи Inscience, яка зараз перетворилася на головну організацію та містить різноманітні фінансові ініціативи. Незважаючи на воєнний стан, також вдалося організувати та провести кількаденну конференцію в Києві в червні 2023 року. У центрі уваги були наукові теми від біології до медицини, а також нові технології, такі як штучний інтелект і космічні дослідження. За даними Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), ці два напрямки також є найбільшим науковим експортом України. Австрійське видання DER STANDARD уважніше розглянув два з цих проєктів.
Аніма – це проєкт, коріння якого сягає довоєнного періоду. Саме тоді нейробіолог Сергій Данилов і маркетолог Роман Гавриш виявили спільний ентузіазм щодо штучного інтелекту та відстеження очей. Їхньою метою було виявити психологічні моделі та поведінку, спостерігаючи за людським поглядом. Гавриш: «Ми працювали над проєктом перевірки навичок читання. Ми можемо досить точно передбачити під час читання тексту, що людина запам’ятає потім. Це зробило б шкільне оцінювання та тестування застарілими».
Війна в Україні змістила фокус. За останні роки країна пережила багато жахів. Люди, особливо на передовій, переживають величезне психологічне навантаження. Вони борються з тривогою, депресією, травмою та іншими стресами, викликаними військовою ситуацією. Аніма призначена для неінвазивного раннього виявлення та моніторингу психологічного стану цих людей.
Процес: веб-камера фіксує поле зору користувача, яке записує в послідовних зображеннях. За допомогою штучного інтелекту індивідуальні рухи зіниць точно записуються, і вивчається шаблон, який можна використовувати для надзвичайно точних прогнозів. Зібрані дані відстеження очей поєднуються з перевіреними психологічними скринінговими тестами, щоб якомога точніше визначити психічний стан. Цей метод допомагає подолати слабкі сторони звичайних, суб’єктивних самооцінок – і таким чином дає можливість більш об’єктивної оцінки психіки.
Аніма доступна масам. Одна з сфер діяльності зосереджена на військових госпіталях для моніторингу психічного стану ветеранів-інвалідів на предмет тривоги та депресії. Технології виявлення струсу також розробляються, каже Данилов: «Для багатьох армійських підрозділів травми головного мозку та струс головного мозку є серйозною проблемою. Своєчасне виявлення та втручання можуть запобігти потенційно шкідливим довгостроковим наслідкам для психічного здоров’я».
Інженери та підприємці Міша Рудомінський та Віталій Ємець також не дозволили геополітичній напруженості та фінансовим вузьким місцям відмовити їх від наукової роботи. У 2021 році вони заснували Promin Aerospace, дослідницьку компанію з далекоглядною місією просувати людство до того, щоб стати міжпланетним видом. За словами Рудомінського, найбільшою перешкодою на цьому шляху є висока вартість запуску ракети. «Нам потрібно знизити вартість кілограма корисного вантажу на 99 відсотків. Це має коштувати лише десять доларів за кілограм. Саме над цим ми працюємо в Promin Aerospace».
Серцем Promin Aerospace є технологія ракетного двигуна, яка описується терміном «автофагія». Це походить з біології та описує, як організми споживають частини самих себе. Принцип певною мірою відображено в технології ракетного руху. «Традиційні ракети використовують кілька ступенів, щоб позбутися невикористаної маси, але в ідеалі цей процес має бути безперервним. Щоб підвищити ефективність, ми розробили метод, у якому структура ракети спалюється під час польоту», – пояснює Рудомінський.
Технологію вже успішно випробували в лабораторних дослідженнях на південно-східному Дніпрі, Україна. Планується проведення справжніх льотних випробувань у Шотландії, але це займе щонайменше дванадцять місяців, оскільки необхідного фінансування просто немає. І в цьому випадку війна сильно обмежила ресурси для досліджень і розробок. Втрата кваліфікованих працівників, добровільна втеча від конфлікту за кордон зі своїми родинами чи мимоволі через фінансові обмеження, є проблемою для компанії.
Напруга особливо ускладнює отримання фінансових ресурсів. Promin Aerospace сильно залежить від приватного сектору. Google брав участь у значних інвестиціях. Засновнику компанії важливо підкреслити, що компанія на 100 відсотків в українських руках. Проте ми відкриті для міжнародних інвесторів. Це також істотна відмінність від порівнянних російських компаній. Кредо в росії: «Ми робимо своє, нікому не дозволено бачити, що ми робимо».
Червоною ниткою в розмові з виданням проходить негативне ставлення Рудомінського до росії. Навіть раніше співпраці з російськими компаніями майже не було, стверджує він: «Я ніколи не працював з росією в жодному зі своїх підприємств. Зараз я навіть не працював би з компанією, яка має росіян».
Він переконаний, що існування росії в її нинішньому вигляді є постійною загрозою. Можливо, колись росія була супердержавою, але тепер вона не супердержава. Натомість сусідні країни Україна, Грузія, Чечня та Дагестан опинилися б під загрозою ядерної зброї. «Я говорю лише про останні 30 років. Без росії світ був би безпечнішим».
В Україні поширилося русофофство, яке в певному сенсі має об’єднавчий вплив на націю. Серед тих, хто залишився в Україні, існує тенденція рішуче виступати за власну національну ідентичність, відокремлену від росії, з наголосом на українському внеску. Є надія і на повернення розумних людей, які виїхали за кордон через хаос війни. «Завжди існувала свого роду еміграція розумних людей до країн, де вони могли вести стабільніше та краще оплачуване життя. Однак після великого вторгнення я поверну деяких людей назад», – сподівається Рудомінський на післявоєнну еру.
https://www.derstandard.at/story/3000000213684/ukrainische-forschung-will-sich-dem-krieg-nicht-beugen
