Літній будинок у сільській місцевості на схід від Києва тепер пропонує Георгію Самофалову безпечніше та стабільніше життя, ніж його квартира у багатоповерхівці в столиці України. Йому не потрібно користуватися ліфтом, він має доступ до безперебійного водопостачання та інших зручностей.
«Через проблеми з електропостачанням піднятися на тринадцятий поверх було надзвичайно складно, – каже 75-річний пенсіонер. Навіть чай заварити проблематично, бо все працює на електриці». На противагу цьому, в його будинку в сільській місцевості за 80 кілометрів (62 милі) від Києва є піч для обігріву і газ для приготування їжі.
Масовані атаки Росії на українську електромережу змусили багатьох таких, як він, замислитися над тим, як пережити похмуру зиму без опалення.
Цього тижня повітряні нальоти на Київ та інші міста по всій країні були найбільшими з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії 2,5 роки тому. У червні президент України Володимир Зеленський підрахував, що такі атаки коштували його країні 80% потужностей теплових електростанцій і третини виробництва гідроенергії, що має вирішальне значення для безперебійного постачання електроенергії. Дизельні генератори стають нормальною частиною життя; цього року тривалі відключення електроенергії, колись характерні для осені та зими, тривали протягом усього літа.
Останні повітряні нальоти відбулися після несподіваного вторгнення України в Курську область Росії. Цей крок дав українській армії ініціативу, а українському суспільству – вкрай необхідний привід для оптимізму. Але атаки Москви є суворим нагадуванням про те, що енергетичні проблеми Києва нікуди не поділися. Владі потрібно буде відновити пошкоджені електростанції і знайти спосіб їх захистити – і зробити і те, і інше, поки тривають обстріли.
Прогноз Самофалова є похмурим, що відображає сумніви в тому, що Києву вдасться відновити енергопостачання до початку холодного сезону. «Енергетичні чиновники завжди підкреслюють: «Буде важко, але ми виживемо, якщо не буде подальших пошкоджень», – сказав він, але «фізичний захист енергетичних об’єктів фактично виявився марним».
Уряд посилив тиск, майже вдвічі підвищивши тарифи на електроенергію в червні, що навряд чи вгамувало громадський гнів. Нездатність надати поштовх розвитку енергетики може прискорити і без того слабку підтримку уряду.
Українці одночасно звинувачують і Росію, і власний уряд у проблемах з електроенергією, заявив у телефонному інтерв’ю Володимир Фесенко, голова київського дослідницького інституту «Пента». Багато громадян все ще вважають, що перебої в електропостачанні відбуваються через корупцію та постійний експорт електроенергії – твердження, яке енергетики неодноразово заперечували.
Цього року Зеленський має намір додати один гігават децентралізованих потужностей, замінивши пошкоджені великі теплові та гідроелектростанції країни сотнями менших, легше прихованих електростанцій.
Цей план залежить від природного газу, який країна продовжує частково імпортувати, незважаючи на наміри стати самодостатньою. Він також став більш доступним завдяки знищенню газоємних заводів та урядовій забороні на експорт газу. Ціни на газ власного видобутку також залишаються стабільними.
За лічені місяці до настання зими експерти задаються питанням, чи не є будь-який такий план занадто малим і запізнілим.
«Майже неможливо досягти цих додаткових потужностей до кінця року», – каже Денис Саква, енергетичний аналітик київського інвестиційного банку Dragon Capital.
Якщо Україні вдасться децентралізувати виробництво електроенергії, Москва може перенести свої ракетні та безпілотні атаки на газорозподільну систему, щоб порушити постачання палива. Частота російських авіаударів по таких об’єктах вже зросла цього року.
«Ми безумовно занепокоєні», – заявив Олексій Чернишов, головний виконавчий директор української державної енергетичної компанії НАК “Нафтогаз України” під час телефонної конференції з інвесторами на початку минулого місяця. «Росіяни почали атакувати наші підземні сховища на заході України».
Наразі постійна невизначеність, спричинена російськими атаками, заважає українцям планувати на найближчу перспективу, не кажучи вже про зиму. Український центральний банк прогнозує, що ще 400 000 людей покинуть країну цього року через такі труднощі, як віялові відключення електроенергії та загрози для енергетичної інфраструктури.
Якщо ситуація погіршиться, каже Валерія Свєтіна, їй доведеться приймати рішення на місці.
45-річна перекладачка вже двічі виїжджала з Києва, один раз на Західну Україну, а другий – до Великої Британії, через майже постійні повітряні нальоти Росії на столицю. Після авіаудару 27 серпня вона розглядає можливість знову виїхати з країни.
«З наближенням холодів я все частіше думаю про те, що, можливо, мені доведеться виїхати за кордон, щоб перезимувати, – каже Светіна. «Відсутність електрики, на додаток до побутових труднощів, не дає можливості будувати плани в і без того нестабільному середовищі».
https://www.bloomberg.com/news/articles/2024-08-31/war-in-ukraine-fears-of-grim-winter-grow-after-russia-attacks-power-plants
