У сільській колонії на південному сході України кілька ув’язнених стоять перед колючим дротом і слухають військового вербувальника, який робить їм пропозицію: вас можуть звільнити умовно-достроково, якщо ви приєднаєтеся до боротьби з російськими загарбниками. «Можна покінчити з цим і почати нове життя», – сказав чоловік, який належить до добровольчого десантно-штурмового батальйону. «Головне – твоя воля, тому що ти будеш захищати Батьківщину. На 50 відсотків не вийде, треба віддаватися на 100 відсотків, навіть на 150».
Загарбницька війна росії триває вже більше двох років. Україні терміново потрібні додаткові сили на полі бою. Сотні тисяч додаткових людей тепер повинні бути призвані на службу. Вперше Україна спрямовує свої зусилля з вербування на раніше невикористаний потенціал: ув’язнених злочинців. Офіційної інформації про кількість дислокованих українських військових та постраждалих немає. Але передові командири відкрито визнають, що мають справу з серйозними кадровими проблемами. Тим паче, що росіяни зміцнюють свої війська на сході України та поступово просуваються на захід.
Понад 3000 ув’язнених вже були умовно-достроково звільнені та направлені до військових частин після того, як у травні парламент схвалив цей тип вербування відповідно до суперечливого закону про мобілізацію. Про це агенції AP повідомила заступник міністра юстиції України Олена Висоцька. Департамент вважає, що приблизно 27 000 засуджених злочинців можуть мати право на участь у новій програмі. За словами Висоцької, рушійним мотивом багатьох потенційних кандидатів є «повернутися додому героєм, а не з тюрми». Інтерес до програми умовно-дострокового звільнення перевершив очікування. Це могло б привести до 5000 новобранців – «це точно допомогло б».
Ернест Вольвач хотів би прийняти пропозицію. За розбій 27-річного чоловіка засудили до двох років колонії суворого режиму в Дніпропетровській області. Він працює там на кухні, наповнюючи миски їжею. «Дурно сидіти тут і нічого не робити», – каже він. За його власними твердженнями, з початку війни він хотів «щось зробити для України» і мати можливість піти на військову службу. Тепер він має на це шанс.
З міркувань безпеки для українських солдатів на дійсній службі звично називати лише ім’я або позивний. Багато ув’язнених у колонії також просили називатися лише іменами, щоб уникнути проблем у разі проходження ними військової служби. Серед них і 30-річний Володимир, який виготовляє металеві болти в табірній майстерні. Він каже, що хоче добровільно піти в армію, коли відбуде покарання через рік, але не зараз. Бо відпустки додому за програмою випробування немає.
Перед можливим звільненням ув’язнені проходять бесіду та медичний огляд. На відміну від росії, не всі можуть брати участь у програмі. Будь-яка особа, засуджена за зґвалтування, інші сексуальні напади, вбивство двох чи більше людей або злочини проти національної безпеки, не буде прийнята на службу.
Українські чиновники ретельно розрізняють свою пропозицію від вербування росією в’язнів для горезвісної групи найманців Вагнера. Ці бійці зазвичай брали участь у найсмертоносніших битвах. Українська програма, навпаки, спрямована на інтеграцію звільнених у регулярні українські частини на передовій.
Згідно з урядовою статистикою, наданою ЄС, в Україні ув’язнено близько 42 тисяч осіб. Незважаючи на те, що останні реформи зменшили кількість ув’язнених і покращили умови в деяких закладах, поводження з деякими в’язнями продовжує критикуватися ззовні. У своїй доповіді про права людини за 2023 рік Державний департамент США говорив про достовірні повідомлення про «принизливе поводження або покарання» з боку в’язничної адміністрації.
Тих, хто відповідає вимогам умовно-дострокового звільнення, швидко відправляють до таборів, де вони навчаються поводженню зі зброєю та іншим основним бойовим навичкам. Навчання буде доповнено та завершено пізніше, після об’єднання в окремі підрозділи.
Звільнений Михайло пройшов курси штурмової підготовки і каже, що йому було важко витримувати фізичні навантаження. Після місяців відносної бездіяльності у в’язниці тепер все зводиться до того, щоб залазити та вийти з бронетранспортерів і долати смуги перешкод. «Я вирішив записатися в Українську добровольчу армію, тому що в мене вдома сім’я, діти, батьки», – каже 29-річний хлопець, змушений перекрикувати шум із сусіднього тиру. «Я буду більш корисним на війні».
https://www.n-tv.de/politik/Krieg-statt-Gefaengnis-Ukraine-hat-bereits-mehr-als-3000-inhaftierte-Haeftlinge-rekrutiert-article25056669.html
