У середу головний український дипломат зустрівся з міністром закордонних справ Китаю на переговорах, які продемонстрували зростаючу готовність Києва до дипломатичного вирішення війни з Росією і до того, щоб Китай відігравав центральну роль у цих зусиллях.
“Я переконаний, що справедливий мир в Україні відповідає стратегічним інтересам Китаю”, – заявив Дмитро Кулеба у своїй заяві після зустрічі з китайським урядовцем Ван І в південнокитайському місті Гуанчжоу. “Роль Китаю як глобальної сили миру є важливою”.
Пан Кулеба чітко дав зрозуміти, що Україна ставить умови для таких переговорів, заявивши, що вона буде залучати Росію лише тоді, коли Москва буде “готова вести переговори в дусі доброї волі”. Він додав: “Наразі такої готовності з російського боку не спостерігається”.
Пан Кулеба відвідує Китай вперше після вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року. Його поїздка відбувається в той час, коли Україна повільно втрачає позиції у війні і стикається зі зростаючою невизначеністю щодо рівня підтримки, яку вона матиме з боку Заходу. Москва і Київ провели короткі мирні переговори навесні 2022 року, але вони швидко зірвалися через критичні питання.
Для Китаю прийом пана Кулеби відображає прагнення країни відігравати більшу роль у вирішенні глобальних проблем безпеки на противагу Сполученим Штатам. Це також слугує спростуванням критики Заходу щодо тісного зв’язку Пекіна з Росією.
Пан Ван заявив, що Китай відданий пошуку політичного вирішення кризи, додавши, що, хоча час для цього ще не настав, Москва і Київ “надіслали сигнали про свою готовність до переговорів різною мірою”, згідно з повідомленням Міністерства закордонних справ Китаю.
Дмитро Пєсков, речник Кремля, заявив журналістам, що відкритість пана Кулеби до переговорів з Росією “збігається з нашою позицією”, і додав, що Росія ніколи не відмовлялася від переговорів.
Українські та західні офіційні особи відкидають ідею про те, що Росія відкрита до добросовісних мирних переговорів. Вони називають часті повідомлення Кремля про переговори пропагандистським прийомом, покликаним приховати рішучість Кремля змусити Україну капітулювати.
Умови припинення вогню, запропоновані президентом Владіміром Путіним – відмова України від чотирьох прифронтових районів, які частково контролюються Росією, і зобов’язання Києва ніколи не вступати до військового альянсу НАТО – є безвихідними для України, не залишаючи майже ніякого простору для переговорів. Україна, зі свого боку, хоче відновити повний контроль над своєю територією і вступити до НАТО, що є анафемою для Москви.
Попередня спроба Китаю виступити посередником між Росією та Україною з планом з 12 пунктів, який він запропонував у 2023 році, була швидко відкинута європейськими лідерами. Відтоді Пекін уникає публічної ролі у війні, відмовившись брати участь у мирному саміті, організованому Україною в Швейцарії минулого місяця, оскільки Росія не була запрошена.
Зрештою, саміт не зміг заручитися підтримкою таких регіональних держав, як Індія та Саудівська Аравія. Президент України Володимир Зеленський нещодавно заявив, що Україна має намір провести другий мирний саміт пізніше цього року, напередодні президентських виборів у США в листопаді, і що Росія повинна взяти в ньому участь.
Пекін зараз, можливо, розраховує, що настав час втрутитися, частково на основі віри в те, що Україна може бути більш реалістичною щодо того, як може закінчитися війна, сказав Юн Сунь, директор китайської програми Центру Стімсона, вашингтонського аналітичного центру з міжнародних відносин.
“Китайці хотіли зіграти роль миротворця, але раніше їм це не вдавалося, тому що час був не на часі, оскільки Україна все ще вірила, що зможе перемогти у війні на своїх умовах”, – сказала пані Сунь.
У Києві зростає розуміння того, що мирні переговори без участі Китаю “не матимуть сенсу”, сказала Наталія Бутирська, експерт з українсько-азійських відносин київського Центру “Нова Європа”, аналітичного центру зовнішньої політики.
“Китай – це країна, яка може підштовхнути Росію до мирних переговорів”, – сказала пані Бутирська, додавши, що візит пана Кулеби частково мав на меті забезпечити участь Пекіна у другому мирному саміті.
За її словами, Україна хоче прискорити мирні переговори частково через перспективу перемоги Трампа на президентських виборах у США цієї осені. Обіцянка Трампа швидко закінчити війну викликала побоювання в Києві, що він наполягатиме на мирній угоді, яка дозволить Росії зберегти територію, яку вона займає сьогодні, і залишить її в змозі знову напасти на Україну.
Українська армія також відступає вздовж лінії фронту протяжністю понад 600 миль, в той час як російські війська просуваються вперед і захоплюють міста. Хоча переважна більшість населення виступає категорично проти максималістських мирних умов, запропонованих Росією, зростає розуміння необхідності мирних переговорів.
Китай перебуває в унікальному становищі посередника, оскільки його верховний лідер Сі Цзіньпін має добрі стосунки з паном Путіним. Вони зустрічалися десятки разів, будучи президентами своїх країн. Пекін також має економічні важелі впливу на Москву, вважає Олександр Габуєв, директор дослідницької групи “Карнегі – Росія – Євразія”.
“Теоретично вони можуть використати цей важіль, щоб натиснути на Росію”, – сказав пан Габуєв.
nytimes.com/2024/07/24/business/ukraine-kuleba-china-russia-war.html
