Важко знайти вмотивованих солдатів йти воювати за свою країну. Через нестачу солдатів Україна зараз набирає увʼязнених. Це є звичайною практикою російської сторони вже давно. Той факт, що країна набирає солдат для виконання військових завдань у в’язниці, є ознакою того, що звичайні заходи вербування не працюють або не є достатніми.
Однак існують відмінності у використанні ув’язнених. Для України, наприклад, не кожного в’язня пускають на фронт. Як це працює, виданню «Фокус» пояснює Герхард Манготт, експерт з питань війни в Україні та експерт з росії.
Пропозиція може бути досить привабливою для в’язнів, пояснює Манготт. Кілька тисяч ув’язнених вже скористалися пропозицією обміняти в’язницю на фронт, повідомляє редакційна мережа Німеччини (RND). «Я абсолютно задоволений, тут набагато краще, ніж у в’язниці», – сказав полонений солдат в інтерв’ю RND. «Ви отримуєте шанс змінити своє життя». Ніякого примусу не було. «Це був мій вибір», – каже він.
На відміну від росії, пропозиція поширюється не на всіх ув’язнених. Сексуальним злочинцям, наприклад, не дозволяється замінити тюремне ув’язнення на участь у війні, пояснює Герхард Манготт. Також виключаються з цієї опції люди, які були засуджені за корупцію або порушення безпеки країни. Кожен, хто був засуджений за вбивство, міг піти в армію. Тут знову виключаються вбивці-рецидивісти.
Знову в тюрмі після служби на фронті
Це не стосується росії, каже Манготт: «Будь-якому злочинцю дозволяється добровольцем брати участь у фронтовій операції». Той факт, що кожному в’язню в росії дозволено добровільно піти на призначення, створює додаткові проблеми. Експерт пояснює, що багато з них після півроку звільнення з армії продовжують вести злочинну діяльність і знову потрапляють до в’язниці.
Заміна фронту на в’язницю може бути бажаним варіантом, особливо для серйозних злочинців, пояснює він. «Умови ув’язнення в російських виправних колоніях часто небезпечні для здоров’я і викликають психологічний стрес», – каже Манготт. У в’язницях брак їжі, недоїдання та неналежне медичне обслуговування. «Для того, хто, наприклад, відбуває довічне ув’язнення як убивця, перспектива піти на фронт і бути помилуваним часто є більш привабливим вибором», – каже Манготт.
Життя в’язнів коштують менше
Зовсім інше питання – чи виживуть полонені після дислокації на фронт. Засуджені солдати не будуть використовуватися для «важких завдань». Швидше, їх відправлять до так званих «м’ясорубок», де більшість з них вб’ють, пояснює експерт. Для багатьох людей те, що полонений загинув на фронті, може бути менш серйозним, ніж загибель солдата з мирного населення.
Незважаючи на похмуру перспективу, цей варіант також є бажаною альтернативою для українських в’язнів. «На фронті у вас є шанс бути корисним суспільству. Ти не корисний у в’язниці», – сказав інший солдат виданню RND. Задоволені своїми бійцями і тренери. Один описує свою нову команду в редакції як «дисципліновану» та «надійну». Вони також набагато мотивованіші, ніж призовники.
Також не вистачає боєприпасів
Дефіцит не обмежується лише самими бійцями. Герхард Манготт пояснює, що не вистачає боєприпасів, особливо для ППО. «Україна намагається створити нові бригади, але часто не може повністю їх укомплектувати, оскільки західних поставок не вистачає».
Легке озброєння та спорядження легше отримати, ніж, наприклад, автомати чи системи ППО середньої дальності. Вони доступні лише для оборонної промисловості країн, які їх виробляють, наприклад Великої Британії. Буквально два тижні тому міністр оборони Джон Гілі пообіцяв Україні пакет протиповітряної оборони на 162 мільйони фунтів.
https://www.blick.ch/ausland/nach-russischem-vorbild-ukraine-schickt-haeftlinge-in-den-fleischwolf-id20168019.html
