Україна підриває мости в Росії з метою заманити туди війська

Політика

Російські війська, які захищають ділянку території, затиснуту між річкою і кордоном з Україною, ризикують опинитися в оточенні, заявили в понеділок військові аналітики після того, як Україна розбомбила мости, які є єдиними шляхами для поповнення запасів або відступу.

У своєму контрнаступі на територію Росії, який триває вже майже два тижні, українські війська швидко прорвали слабо укомплектовану прикордонну оборону, розосередилися на автомагістралях і захопили міста і села, спочатку просуваючись вглиб російської території.

Бомбардування мостів, навпаки, спрямоване на територію між річкою Сейм, кордоном і територією всередині Росії, яка вже контролюється Україною, з потенційною можливістю заманити в пастку російські війська, розташовані там. Три мости перетинають цю ділянку річки, і всі вони зараз зруйновані або пошкоджені, згідно із заявами, оприлюдненими Повітряними силами Збройних сил України, а також повідомленнями в соціальних мережах російських офіційних осіб і військових коментаторів.

«Мінус ще один міст!» – написав у неділю командувач Повітряних сил Збройних сил України генерал-лейтенант Микола Олещук у своєму повідомленні в Telegram.

Потенційне оточення російських військ у цьому районі додає ще один виклик російській армії, яку застало зненацька вражаюче вторгнення українських військ через кордон 6 серпня. Ця операція вселила нове відчуття оптимізму в українські сили, які місяцями відступали на інших ділянках фронту.

Аналітики і західні чиновники, однак, кажуть, що ще занадто рано говорити про те, чи вийде Україна зі стратегічним успіхом. У своєму нічному відеозверненні в неділю президент Володимир Зеленський зазначив, що метою вторгнення було створення «буферної зони» всередині Росії вздовж кордону з його країною, хоча він не уточнив, наскільки широку територію прагнуть захопити його військові.

У бойових діях, що точаться на переважно рівнинних територіях Росії та України, тактика оточення військ була центральною для армій обох країн. Потрапити в оточення або бути притиснутим до річки – найстрашніший результат для солдатів. На російській військовій мові такі оточення називаються «котлами».

На початку довготривалого конфлікту на сході України ця тактика мала політичний резонанс: у 2015 році Україна погодилася на припинення вогню після того, як тисячі її солдатів опинилися в оточенні в місті Дебальцеве. У 2022 році російські війська були оточені під час невдалої спроби переправи через річку в селі Білогорівка, що призвело до сотень загиблих.

Невідомо, скільки російських солдатів залишається на території між річкою Сейм і кордоном з Україною. Ця територія включає місто Глушково, населення якого до вторгнення становило близько 5 000 осіб. Глушково розглядається як ймовірна наступна мета після того, як минулого тижня українські війська взяли під контроль російське місто Суджа.

Російські соціальні мережі опублікували фотографії одного з мостів, який все ще стоїть після удару, оголошеного в неділю, але з пробитою діркою в настилі. У п’ятницю асфальтове покриття першого мосту, що постраждав від удару, біля Глушково, провалилося в бурхливу річкову воду, як показано на відео, опублікованому українськими ВПС.

У понеділок російські військові блогери та регіональний чиновник повідомили, що останній міст у цьому районі був зруйнований. «Вночі противник вдарив по третьому мосту», – написав у Telegram радник губернатора Курської області Роман Альохін. Він написав, що російські війська побудували понтонні мости для забезпечення доступу.

Ні руйнування третього мосту, ні будівництво його замінника не вдалося перевірити незалежним чином. Україна не повідомила, з якого озброєння було завдано удару по мостах.

Російські війська можуть бути змушені вийти з цього району, якщо їм загрожує небезпека бути відрізаними від постачання або шляхів відступу, вважає Микола Бєлєсков, військовий аналітик української неурядової групи допомоги армії «Повернись живим», фонд «Повернись живим».

«Удари по мостах ускладнюють або навіть повністю унеможливлюють утримання ворогом своїх сил на південь від річки Сейм», – сказав він.

Якщо українські війська вийдуть на берег річки, вони отримають перевагу у вигляді природного бар’єру перед будь-якою російською контратакою.

За словами Василя Павлова, військового історика, стратегія використання річок для захисту стала зрозумілою в ході наступу. Українські війська просувалися вздовж двох річок, Сейму і Псла, в кожному випадку використовуючи водну артерію як природний бар’єр для запобігання контратакам, сказав він в інтерв’ю.

«Ми бачимо, що українські атаки орієнтовані паралельно до географічних особливостей», – сказав він, зазначивши, що річка завжди прикриває одну сторону українських штурмових груп. «Це був дуже успішний план», – додав він. «Вся атака прикривається двома річками».

Українські війська також просунулися далі вглиб Росії, але наштовхнулися на опір. Карти поля бою, створені на основі супутникових знімків і відкритих джерел, таких як відео, розміщені в Інтернеті учасниками бойових дій з обох сторін, показують, що українці ведуть бої на околицях міста Коренове, приблизно за 15 миль від кордону.

Кінцеві військові цілі залишаються оповитими таємницею. Але якщо українці просунуться вглиб Росії, вони можуть опинитися в зоні досяжності артилерійського вогню на ключових залізничних вузлах.

Російські військові значною мірою покладаються на залізницю в питаннях логістики. Іван Киричевський, військовий аналітик, зазначив в інтерв’ю українському телеканалу «Еспресо TV», що близько 900 миль залізничних колій на заході Росії сходяться до двох вузлів у Курській області, один з яких у місті Льгов, що зараз знаходиться приблизно за 21 милю від українського просування.

Українські та російські військові оглядачі тим часом відзначають українські бомбардування російського міста Тьоткіно, розташованого на південному краю «кишені», де російські війська можуть опинитися в пастці. Це створило б ще більший тиск на російські війська в цьому районі.

Наступного дня після того, як пан Зеленський заявив, що головною метою вторгнення є створення буферної зони з Росією, міністр оборони США Ллойд Дж. Остін III у понеділок говорив зі своїм українським колегою Рустемом Умеровим про цілі операції.

«Міністр отримав краще розуміння від міністра Умерова того, чого вони намагаються досягти», – сказала журналістам Сабріна Сінгх, заступник прес-секретаря Пентагону, не уточнюючи деталей.

Пані Сінгх сказала, що американці все ще шукають додаткові деталі від українських військових.

Відповідаючи на запитання, чи висловлював пан Остін занепокоєння тим, що українські війська надто розтягнуті вздовж 600-мильної лінії фронту, пані Сінгх сказала: «Звичайно, розтягнутість на полі бою – це те, що обговорював міністр».

Усередині України бойові дії тривають на користь Москви. Російські війська просуваються до Покровська, стратегічного залізничного та автомобільного вузла на сході Донбасу. Військовий комендант міста Сергій Добряк повідомив Радіо Свобода в понеділок, що жителі повинні планувати евакуацію протягом двох тижнів. Російські війська зараз перебувають приблизно за шість миль на схід від Покровська.

nytimes.com/2024/08/19/world/europe/ukraine-attacks-russia-bridges-border.html