Нинішня дуже складна ситуація в Україні — це довгий шлях, усіяний важкою боротьбою. У сучасній історії згадаймо, що Україна вже в 1919 році повстала, щоб здобути незалежність і вийти зі складу російської імперії. Не марно нагадати вам про це. Розпад СРСР і здобуття незалежності в 1991 році не означали кінця шляху.
Розпад СРСР ознаменував би в кожній з колишніх республік початок полювання за привласненням державних компаній або їх розкраданням з боку спецслужб і служб, пов’язаних з мережами. Україну, природно, не оминула ця негативна динаміка.
Після «революції Майдану» у 2014 році українська адміністрація вжила реальних заходів для протидії цьому економічному хижацтву, запровадивши правила прозорості, прискорену цифровізацію та нові служби контролю.
Шлях до здоровішої економіки
Тиск уряду щодо необхідності та вимог щодо прозорості обліку та оподаткування, зокрема щодо декларування активів, ускладнив політикам та їхнім родинам приховування незаконно придбаних активів.
Прискорення цифровізації процедур у великих секторах управління зменшило можливості чиновників вимагати хабарі.
З 2014 року декілька секторів були предметом особливої уваги. У банківському секторі проведено «зачистку», а сферу енергетики значно лібералізовано. Завдяки впровадженню тендерної платформи Prozorro прискорилась комп’ютеризація закупівельних служб ОДА.
Також були створені нові антикорупційні інституції. Історія країни робить цю боротьбу довгостроковою. Тим не менш, навіть у ці воєнні роки був зроблений реальний прогрес, оскільки у 2023 році колишнього голову Верховного Суду Всеволода Князєва було заарештовано за звинуваченням у корупції. Війна та викликані нею масові військові потреби також призвели до реформування процедур військових закупівель, що призвело до арешту кількох старших офіцерів.
Шок від війни
Але російське вторгнення та три роки війни високої інтенсивності підірвали ці процеси та похитнуло регулюючі органи. В умовах війни парламент і засоби масової інформації мають менше видимості та сили, щоб притягнути до відповідальності служби безпеки та наглядові органи.
Економічний шок був дуже глибоким. За оцінками, у 2022 році, в рік вторгнення, Україна втратила близько третини свого ВВП. Наступного року, за даними МВФ, країна відновила лише 3% зростання. Цей шок був частково поглинений надходженням міжнародної допомоги, але ціною стрімкого зростання боргу. Коефіцієнт державного боргу зараз перевищує 100% ВВП, що є надзвичайно високим рівнем для країни, що розвивається. Міжнародний валютний фонд оцінює руйнування та збитки, завдані війною, у 500 мільярдів доларів.
Таким чином, цей економічний хаос і централізм, необхідний для управління країною під час війни, створили умови для відновлення фінансового грабіжництва на шкоду бізнесу.
Красномовні приклади
Розробник Apple MacPaw вирішив інвестувати 28 мільйонів доларів у період з 2016 по 2021 рік у центр відпочинку для своїх співробітників. У 2023 році в офісі компанії та вдома у керівника Нацполіція провела обшуки, вважаючи, що земля була отримана незаконно. Насправді поліція хотіла отримати можливість повернути цю землю під Києвом.
Існує багато операцій такого характеру з цілями нерухомості. Потерпіла найбільша в країні група медичних аналітичних лабораторій (340 об’єктів). Вона стала свідком захоплення її штаб-квартири за допомогою втручання Національного бюро розслідувань (ДБР).
Справа з металургійною групою Ferrexpo зовсім іншого масштабу. До початку конфлікту його оборот перевищував 2 мільярди доларів. Її головний український акціонер Костянтин Жеваго опинився у конфлікті з місцевою владою через банкрутство свого банку «Фінанси та кредит». В рамках цього спору ДБР розпорядилося передати права голосу цього керівника в компанії «Ferrexpo Poltava Mining» Агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА). У цьому рішенні про передачу ігнорується той факт, що спір щодо банку не дає жодних прав на активи, не пов’язані із зобов’язаннями установи.
Крім того, материнська компанія Ferrexpo, зареєстрована згідно зі швейцарським законодавством, зареєстрована на Лондонській фондовій біржі. Дві конвенції, які регулюють фінансові відносини України з двома залученими країнами, Швейцарією та Великою Британією, не дозволяють таку операцію.
Нещодавно податкові органи України повідомили, що призупиняють відшкодування ПДВ Ferrexpo. Однак таке рішення різко скорочує грошовий потік підприємства, призводить до звільнень, зменшує діяльність і податкові збори регіону. До цього додається вплив на субпідряд. Суцільний юридичний та економічний абсурд.
У всіх цих випадках закон суттєво відсутній.
Погляд у майбутнє
Дике поглинання або будь-які інші дії держави проти приватних компаній жодним чином не є позитивним внеском в економіку країни та її розвиток.
Така поведінка відштовхує міжнародних інвесторів і потенційних іноземних промислових партнерів. Незахищеність людей і капіталу, що виникає в результаті, лише уповільнює економічний розвиток країни.
З 2014 року Україна доклала реальних зусиль. З наближенням завершення військових дій і наближенням часу для відбудови та розвитку Українській державі вкрай необхідно повернутися до основ верховенства права. Українська економіка повинна мати можливість якнайшвидше реалізувати потенціал свого економічного багатства в промисловості, сільському господарстві та технологічних послугах. Успіх і прозорість полегшать і прискорять міжнародні внески. Першим бенефіціаром стане українське суспільство.
Тоді лідери в Києві почнуть пожинати політичні плоди повернення до повного верховенства права. Мир має свої вимоги.
www.latribune.fr/idees/tribunes/opinion-ukraine-les-contraintes-de-la-guerre-les-exigences-de-la-paix-1021629.html
