У липні, коли він таємно готувався до вторгнення в росію, президент України Володимир Зеленський публічно надіслав зовсім інший сигнал: він хотів переговорів про припинення війни.
У розмові з BBC Зеленський сказав, що у нього є план завершити «гарячу стадію» війни цього року. Він відправив свого міністра закордонних справ у несподівану поїздку до Китаю з метою покращення відносин України з найважливішим партнером росії. І він наполягав на серії міжнародних зустрічей, у тому числі на запланованій у Катарі в серпні, під час яких він сподівався згуртувати підтримку позицій України та прокласти шлях до ширшого врегулювання.
Його літні ініціативи відрізняється від таких дворічної давності, коли Зеленський відмовлявся запропонувати будь-які натяки на поступки перед обличчям російського вторгнення, яке, на думку багатьох українців, має на меті стерти їхню країну з карти світу. І вони зробили це ще більш приголомшливим, коли 6 серпня українські війська увійшли в російську Курську область, ставши одним із найнезручніших моментів для президента Володимира Путіна за 30 місяців війни та сплутаних прогнозів про те, що обидві країни можуть ініціювати припинення вогню.
Київ робить ризиковану ставку: вторгнення дає йому нові важелі для вигідної угоди з Кремлем, навіть якщо його військові залишаються на обороні на більшій частині лінії фронту в Україні. росіяни, які знають Путіна, очікують, що він накинеться у відповідь, вважаючи, що його армія має перевагу в особовому складі та озброєнні.
Вже є ознаки того, що зусилля з припинення вогню зазнали невдачі. Дипломат, який брав участь у переговорах, сказав, що російські офіційні особи відклали зустріч, заплановану на проведення цього місяця в Катарі, щоб обговорити угоду, згідно з якою обидві сторони припинять напади на енергетичну інфраструктуру одна одної. Раніше про перенесення повідомила The Washington Post.
У коментарях, повідомлених у понеділок російськими державними ЗМІ, радник Путіна з питань зовнішньої політики Юрій Ушаков сказав: «На нинішньому етапі, враховуючи цю ескападу, ми не збираємося говорити». Тривалість будь-якої паузи в переговорах, додав Ушаков, «залежить від ситуації, в тому числі на полі бою».
Григорій Явлінський, російський політик із давнім стажем, який зустрічався з Путіним у жовтні минулого року, щоб просувати ідею припинення вогню, сказав в інтерв’ю з Москви, що в російській столиці була надія, що «бої припиняться цього року».
«Обставини, які щойно склалися, – додав він, – знизили всі ці шанси, вони зняли їх з порядку денного».
Двоє колишніх високопоставлених російських чиновників, близьких до Кремля, також заявили, що вважають, що перспективи переговорів про припинення вогню стали більш віддаленими. Вони говорили на умовах анонімності, оскільки не мали права виступати публічно. Один сказав, що пан Путін зараз зосереджується на «не мирі, а на помсті».
Для багатьох українців, Путіна ніколи не цікавив мир, а радше повне панування над їхньою країною. Офіційні особи в Києві кажуть, що вторгнення в Курськ може допомогти створити важелі впливу, необхідні для досягнення угоди на умовах України. Вони кажуть, що лише змусивши більше росіян – і самого Путіна – відчути біль війни, вони зможуть змусити Кремль відступити.
«Дуже важко уявити мир у нашу епоху, якщо росія не програє», – сказав в інтерв’ю народний депутат України Ярослав Юрчишин. «Єдине рішення будь-чого з росією: змусити їх заплатити».
За його словами, контрнаступ України на росію прискорить переговори, підвищивши вартість війни з росією. Українські офіційні особи наполягають на тому, що публічна дипломатична діяльність Зеленського цього літа в поєднанні з його таємним плануванням наступу на Курськ були двома напрямками однієї стратегії.
«Вони продумали, як військові та дипломатичні маневри можуть працювати разом», – сказала про підхід України Евелін Фаркас, директор Інституту Маккейна. «Це не просто розумно в контексті налаштування їх на мирні переговори сьогодні, це тиск на росію та нагадування росіянам, що вони не контролюють наратив».
Далеко не ясно, чи поєднання військового та дипломатичного тиску спрацює на Путіна, який досі стикався з політичними та економічними труднощами вдома та показав, що готовий платити велику ціну, щоб перемогти Україну.
Останніми місяцями позиція України змінилася.
У червні Зеленський очолював зібрання 92 країн у Швейцарії, яке мало на меті заручитися глобальною підтримкою свого бачення «справедливого та міцного миру». Описаний план зрештою означатиме членство України в НАТО, повний вихід росії та переслідування росіян за військові злочини.
Але Китай пропустив саміт, і деякі з провідних незахідних країн, які були присутні, включаючи Індію, Індонезію, Саудівську Аравію та Південну Африку, відмовилися підписати спільну декларацію саміту. Для цих країн ключовою проблемою було те, що росію не запросили на швейцарський саміт. Будь-які мирні переговори, за їх словами, потребують участі обох сторін і готовності йти на компроміс.
У наступні тижні Зеленський демонстрував дедалі більшу відкритість до прямих переговорів з росією. Він сказав, що росію можуть запросити на другий «мирний саміт» цього року, а Україна може повернути свою територію шляхом переговорів.
Продовжувалась робота з нейтральними країнами. Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді планує відвідати Україну, повідомило в понеділок МЗС Індії.
Україна також прагнула організувати низку проміжних зустрічей, присвячених конкретним питанням. Першу таку зустріч планується провести в Катарі цього літа, сказав Зеленський у липні, щодо енергетичної безпеки; відбудуться наступні зустрічі в Туреччині та Канаді щодо продовольчої безпеки, військовополонених та українських дітей, які були вивезені до росії.
Навіть коли Україна сигналізувала про свою готовність до переговорів, її військові готувалися до однієї з найсміливіших атак з початку вторгнення пана Путіна в лютому 2022 року.
Шквал українських розмов про мир, можливо, частково послужив стратегічним обманом, спонукаючи керівництво росії побачити лагідність і знизити пильність.
Але українські офіційні особи також наполягали на тому, що дипломатія та перенесення війни на територію росії не є суперечливими зусиллями. А українські аналітики зазначали, що українські удари по нафтопереробних заводах, які почалися минулої зими, дали важіль для переговорів щодо нападів росії на українські електростанції, військової тактики, яка призвела до запланованих переговорів у Катарі.
«Щоб залучити росію до чесного переговорного процесу, росіянам потрібно зіткнутися з тактичними поразками на полі бою», – сказав Михайло Подоляк, старший радник президента, в інтерв’ю 6 серпня, у день початку вторгнення на Курськ. «У міру того як ці поразки будуть накопичуватися, соціальні заворушення почнуть вибухати всередині росії».
Є ознаки того, що атака України вже збентежила багатьох росіян. російський державний соціологічний центр F.O.M. у п’ятницю опублікував результати щотижневого опитування, згідно з яким 45 відсотків респондентів сказали, що оточуючі перебувають у «тривожному настрої», що на 12 пунктів більше, ніж двома тижнями раніше. Це був сплеск занепокоєння, подібний до того, який стався після теракту в концертному залі під Москвою в березні.
Але росіяни, які знають Путіна, сказали, що вони сумніваються, що вторгнення до Курська і будь-які подальші громадські заворушення можуть змусити російського лідера змінити курс. Вони зазначили, що основи бойових дій залишилися незмінними, а Путін переконаний, що він має ресурси, щоб пережити Україну та Захід. росія продовжує домінувати на більшій частині фронту в Україні та досягати успіхів на сході, наближаючись до стратегічно важливого українського міста Покровська.
Прогнозуючи справи як завжди, Путін прилетів до Азербайджану з дводенним візитом у неділю. Кремль оприлюднив кадри, на яких він відпочиває на дивані в сорочці з розстебнутими ґудзиками з авторитарним президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим і дружиною Алієва Мехрібан Алієвою.
Путін нічого не сказав про вторгнення після напруженої кризової зустрічі 12 серпня, що транслювалася по телебаченню, коли він поставив під сумнів, чи є доцільність від переговорів з Україною, не виключаючи їх повністю.
«Ворог, мабуть, намагається покращити свої майбутні переговорні позиції», – сказав Путін. Він бездоказово стверджував, що Україна стріляє по мирному населенню, і додав: «Про що з ними взагалі говорити?»
росія відклала свою участь у катарській зустрічі з питань енергетичної безпеки після вторгнення на Курськ, повідомив дипломат, який проінформував про це, виступаючи на умовах анонімності для обговорення чутливих питань. росія не вийшла з переговорів, але заявила, що їй потрібно більше часу, описавши вторгнення як ескалацію, сказав дипломат.
Минулого вівторка – через тиждень після початку вторгнення – Андрій Єрмак, глава Офісу президента Зеленського, заявив, що зустріч з енергетичної безпеки все ж має відбутися цього місяця, але в онлайн-форматі. Речник офісу Зеленського відмовився від коментарів.
Після вторгнення на Курськ Путін тепер шукатиме способи збільшити кількість болю, який він завдає Україні, сказала Тетяна Станова, старший науковий співробітник Євразійського центру Карнегі росії. За її словами, замість того, щоб вести переговори, Путін переконаний, що росія зрештою переможе, і він готовий піти на більший ризик і змусити росіян платити більшу ціну.
«Путін готовий заплатити ще більшу ціну, ніж ця», – сказала вона, маючи на увазі наслідки вторгнення під Курськ. «Для Путіна це просто питання ціни перемоги».
