Україна готується приєднатися до клубу ЄС – але Брюссель не хоче про це говорити

Політика

Брюссель – Що важливіше для Європейського Союзу? приєднання України до блоку чи європейські фермери?

ЄС не хоче багато говорити публічно про прийняття нових членів на тлі розлючених фермерів, які влаштовують по всьому континенту подекуди насильницькі акції протесту.

Фермери кажуть, що вони застрягли у програшній битві, конкуруючи з дешевим імпортом з-за меж блоку, багато з якого надходить з України. Вони також кажуть, що їх турбують вищі, ніж зазвичай, ціни на пальне, а також екологічні норми Брюсселя.

Тож наразі європейські лідери роздають поступки, щоб заспокоїти розгніваних фермерів. Пізно ввечері в понеділок країни ЄС погодилися ввести обмеження на продаж української сільськогосподарської продукції, завдавши значного удару по її експорту. На зустрічі 27 урядових посланців Франція виступила на підтримку Польщі, попросивши обмежити імпорт української птиці, яєць, цукру і пшениці, розповіли Brussels Playbook два співрозмовники, поінформовані про перебіг дискусії.

На запитання, чому вони поступилися, високопосадовці відповіли, що їхні лідери побоюються, що протести фермерів можуть підживлювати нові популістські партії, такі як BBB в Нідерландах.

Тим часом європейські лідери зводять розмови про розширення до мінімуму, особливо за три місяці до виборів в ЄС.

А деякі чиновники ЄС заявили POLITICO, що вважають за краще тримати в таємниці роботу з підготовки до можливої інтеграції України, Молдови та низки західнобалканських країн – особливо щодо наслідків, які це матиме для фермерів.

“Давайте будемо чесними: ніхто не хоче говорити про це [розширення] перед європейськими виборами”, – сказав один чиновник ЄС, який, як і інші автори цього матеріалу, побажав залишитися анонімним, щоб висловитися вільно.

“Розмови про зменшення субсидій для європейських фермерів – це не те, що ви хотіли б включити в свої передвиборчі гасла – або надати в якості виборчої амуніції для ультраправих”, – додав чиновник, маючи на увазі червневі вибори до Європейського парламенту.

Тим не менш, президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, яка балотується на другий термін, пообіцяла підготувати блок до зустрічі з Україною. У своїй промові про стан справ у ЄС у вересні минулого року фон дер Ляєн заявила, що це питання має бути вирішене “сьогодні, якщо ми хочемо бути готовими до завтрашнього дня”.

Вона додала: “Настав час для Європи знову мислити масштабно і писати нашу власну долю”.

Завдання, яке стоїть перед ЄС щодо розширення, є геркулесовим, особливо в питанні України.

Спустошена війною Україна з її майже 44 мільйонами населення була б найбільшою територією в блоці. З огляду на кількість населення, Київ матиме значний вплив у Європейському парламенті та Раді ЄС.

Ставши членом ЄС, Україна матиме один з найнижчих ВВП. Це створить значне навантаження на політику згуртованості блоку – фінансування, яке перетікає від багатших регіонів до бідніших. Інтеграція України до блоку може означати, що протягом семи років до країни надійде близько 186 мільярдів євро коштів ЄС, згідно з внутрішньою запискою Ради ЄС, опублікованою минулої осені.

Майбутнє розширення означатиме, що всі нинішні країни ЄС “платитимуть більше, а отримуватимуть менше”, – недвозначно зазначено в документі. Блок вирішив, що підготовка до можливої інтеграції України, Молдови, Грузії та шести західнобалканських країн має відбуватися всередині країни, а не на очах у громадськості.

Адже прийом нових членів до ЄС без внутрішньоєвропейських реформ неможливий, вважає Кай-Олаф Ланг з Німецького інституту міжнародних відносин і безпеки, аналітичного центру.

Це не те, що хочуть чути європейські фермери, які вийдуть на чергову хвилю протестів, коли 27 глав урядів ЄС зустрінуться в Брюсселі цього четверга.

Наразі їм не доведеться хвилюватися.

Коли європейські лідери зберуться цього тижня на саміті, щоб обговорити, серед іншого, питання розширення, вони майже не торкнуться свого внутрішнього домашнього завдання щодо розширення. Лідери ЄС просто “підведуть підсумки” того, що потрібно зробити, згідно з останнім проектом висновків зустрічі, з яким ознайомилося видання POLITICO.

Нервозність у лавах Комісії

Комісія мала опублікувати повідомлення про реформу перед розширенням наприкінці лютого. Цього не сталося, і проект був сильно вихолощений, заявили три інші чиновники ЄС.

Кілька країн попросили Комісію менше зосереджуватися на фінансових наслідках і майбутніх інституційних реформах, додав один з дипломатів ЄС.

Тепер повідомлення має бути опубліковане в середу – на наступний день після того, як його мали обговорити міністри закордонних справ ЄС.

“Ви можете відчути велику нервозність щодо цього документа в лавах Комісії, – сказав вищезгаданий дипломат. “Звичайно, передвиборчий період не сприяє цьому”.

Вибори до Європарламенту ускладнюють питання, сказав Ланг. “Ті, хто виступає за розширення, можуть побоюватися, що вони ініціюють дебати про реформи… що може мобілізувати противників більш тісного ЄС”, маючи на увазі Угорщину.

Угорщина заблокувала розмови про підтримку України з боку ЄС в обмін на розморожування коштів. Лише після того, як прем’єр-міністр Віктор Орбан залишив залу під час грудневого засідання Ради ЄС, 26 інших лідерів змогли вжити заходів щодо початкових кроків вступу України до ЄС.

Деякі країни втрачають терпіння і закликають до більш активних дій щодо розширення, особливо після того, як у березні Комісія зробила крок до відкриття блоку для потенційних нових членів, таких як Боснія і Герцеговина.

“Процеси розширення і внутрішньої реформи повинні йти пліч-о-пліч”, – сказав Тіагу Антунеш, державний секретар Португалії з європейських справ, чия країна наполягає на реформі всередині ЄС.

“Ми дійсно чекаємо цього повідомлення від Комісії і покладаємо на нього великі сподівання. Нам вкрай необхідно обговорити реформи, необхідні для підготовки до вступу нових країн-членів до Союзу”.

Але справжні дебати відбудуться після європейських виборів, кажуть дипломати та урядовці.

Наприкінці червня європейські лідери підпишуть так званий стратегічний порядок денний для наступної Європейської комісії, зокрема, щодо внутрішньоєвропейських реформ.

Очікується, що Польща, яка перебере на себе ротаційне головування в Раді ЄС у 2025 році, почне закладати основу для розширення.

“У нас є час, – сказав інший дипломат ЄС. “Це не означає, що Україна приєднається до ЄС завтра”.

https://www.politico.eu/article/ukraine-eu-farm-protests-ursula-von-der-leyen-voloymyr-zelenskyy/

Tagged