Україна припинила частину поставок російської нафти на Захід, що залишилася. Угорщина і Словаччина побоюються сировинної кризи і звернулися до ЄС. Реальність менш драматична, але зупинка транзиту може бумерангом вдарити по Україні.
Через два з половиною роки після початку російської агресії проти України Угорщина все ще йде особливим шляхом. Глава уряду Віктор Орбан вже двічі протягом року зустрічався з президентом Росії Володимиром Путіним. Його країна продовжує купувати російський газ, відклала кілька пакетів санкцій ЄС проти Росії, а тепер погрожує заблокувати подальші виплати допомоги Україні з боку Брюсселя. Причиною цього є нафтова суперечка, яку Угорщина та Словаччина ведуть з Україною.
Досі Угорщина отримувала російську нафту через південну ділянку нафтопроводу “Дружба”. Він пролягає з Росії через Україну – але зараз Київ зупинив транзит нафти російської компанії “Лукойл” через українську територію. Тому Угорщина і Словаччина подали скаргу до Європейського Союзу.
“Українська сторона сподівалася, що санкції проти “Лукойлу” призведуть до поступок з боку Угорщини та Словаччини щодо української політики. Але ми бачимо, що це не так”, – говорить Кай-Олаф Ланг, політолог Німецького інституту міжнародних відносин і безпеки (SWP). “Тиск породжує контртиск. Уряди в Будапешті та Братиславі чітко дали зрозуміти, що вважають це щонайменше недружнім актом, який створить проблеми для енергетичної галузі в обох країнах”.
“Дуже обмежений ентузіазм у Брюсселі”
Хоча ЄС вже давно запровадив заборону на імпорт нафти з Росії, існують винятки для країн, які є особливо залежними через свою географічну близькість. Це стосується Угорщини та Словаччини.
Тому Будапешт і Братислава б’ють на сполох через заборону транзиту для “Лукойлу”. Вони звинувачують Київ у порушенні угоди про асоціацію з ЄС. У ній йдеться про те, що транзит енергоносіїв не повинен перешкоджати. За винятком випадків, коли Україна діє з міркувань безпеки, а отже, в законних інтересах.
Це саме те, що стверджує Київ. Угорщина і Словаччина, однак, не погоджуються. М’яч тепер на полі Брюсселя. “Звичайно, Єврокомісія повинна забезпечити, щоб угода про асоціацію ЄС з Україною була реалізована відповідно до правил. Але в той же час, ми також маємо політичний вимір”, – аналізує експерт з питань Східної Європи Ланг у подкасті. “Ентузіазм у Брюсселі та серед більшості країн-членів ЄС демонструвати солідарність з Угорщиною та Словаччиною, швидше за все, буде обмеженим”. Саме тому Брюссель тягне час, переконаний Ланг. В надії на те, що обидві сторони знову об’єднаються без серйозного втручання з боку ЄС.
Нафтова криза малоймовірна
В економічному плані на карту поставлено багато чого для Угорщини та Словаччини. Угорщина, зокрема, протягом багатьох років розвивала тісні відносини з Росією і досі залежить від поставок енергоносіїв з Москви. Угорщина отримує дві третини своєї нафти з Росії. Половина з них надходить від компанії “Лукойл”. Це, в свою чергу, відповідає приблизно третині загального імпорту нафти в країну.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що рішення України ставить під загрозу постачання нафти до Угорщини та Словаччини. Чи загрожує Будапешту і Братиславі нафтова криза? Частка “Лукойлу” в загальному імпорті нафти занадто мала для цього. Крім того, Угорщина має запаси нафти приблизно на три місяці, коментує угорський експерт з питань енергетики Аттіла Холода в ефірі ZDF.
Так, Росія все ще залишається важливим енергетичним партнером для Угорщини та Словаччини, каже Ланг. Однак ці дві країни також почали позиціонувати себе ширше. “Не так чітко і динамічно, як, наприклад, Польща чи країни Балтії, але Угорщина зробила певні кроки, щоб позиціонувати себе трохи ширше, наприклад, у сфері постачання нафти і газу”.
Втім, Угорщина і Словаччина не ставлять за мету повне відокремлення від Росії в енергетичному секторі. На відміну від Чехії, яка наразі також продовжує отримувати нафту з Росії через нафтопровід “Дружба” за спеціальною ліцензією. Тамтешні нафтопереробні заводи, які належать польській Orlen Group, хочуть повністю відмовитися від російської нафти до 2025 року. Словаччина та Угорщина, з іншого боку, вказують на витрати, пов’язані з повною відмовою від Росії. “Перехід на переробку інших видів нафти та інші економічні фактори мають тут більшу вагу, ніж політично вмотивована відмова від російського імпорту”, – аналізує Ланг.
Заборона транзиту може стати бумерангом для України
Схожа ситуація і в Словаччині. “Ми не хочемо бути заручниками українсько-російських відносин. Проблема цієї безглуздої санкції має бути вирішена якомога швидше”, – обурюється прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо.
Насправді, однак, Словаччина все ще далека від нафтової кризи. Постраждалий нафтопереробний завод, який переробляє поставки “Лукойлу”, вже деякий час готується до зупинки транзиту, зазначив енергетичний аналітик Борис Томчак на словацькому державному телебаченні. Наразі збільшуються обсяги нафти, що закуповується у інших російських експортерів, таких як “Тафтнєфть” і “Роснефть”. Колишній міністр економіки Карел Хірман підкреслює, що контракт з “Лукойлом” все одно закінчився б наприкінці року.
Кай-Олаф Ланг не очікує подальшої ескалації нафтової суперечки. Наразі йдеться про пошук компромісного рішення. В іншому випадку заборона транзиту може бумерангом вдарити по Україні. “Віктор Орбан – жорсткий і досвідчений гравець. І Київ повинен усвідомити, що як тільки вони спробують вставити палиці в колеса де-небудь, вони можуть очікувати масової реакції”.
Ланг переконаний, що ЄС чинитиме тиск на Україну на задньому плані, щоб не дати справі закипіти. Брюссель не зацікавлений у тому, щоб блокувати фінансову допомогу і постачання зброї та ще більше ускладнювати вступ України до ЄС.
https://www.n-tv.de/politik/Ungarn-und-die-Slowakei-fetzen-sich-mit-der-Ukraine-um-russische-Ollieferungen-article25126853.html
