Американці в Україні: «Тут це зовсім інша війна»

Думки

Коли в лютому 2022 року Москва почала масштабну атаку на Україну, Хан щойно повернувся з місії на Близькому Сході. Американський солдат довго не вагався. «Роби правильно», – казав він собі. «Роби правильно».

Цінності не мають кордонів і національності. «Кожен розуміє, що морально правильно, і правильно боротися за Україну».

Коротке чорне волосся, карі очі, українська форма, кремезна фігура, дружній сміх – таким Хан із Кентуккі стоїть на просторому полігоні третьої десантно-штурмової бригади української армії. Між різноманітною військовою технікою та високими перешкодами він тренується, як вести вуличні бої та як пересуватися по непрохідній, ворожій місцевості. «Моєю найбільшою мотивацією було те, що я хотів допомогти», – каже він. «Час, проведений в армії США, дав мені багато чого». Вирішальною є не його індивідуальна продуктивність, а колективна.

«Кожен маленький досвід, який приносять волонтери, може допомогти нам рухатися вперед і покращити загальну ситуацію в Україні», – каже він. Рідні бажали йому лише удачі.

Ніби це найнормальніша річ у світі

Хан каже, що йти на війну за Україну як американець було б найнормальніше у світі: воювати, вбивати і, можливо, померти.

«Моя родина думає, що я на Алясці», – додає Датч, стоячи біля Хана на тренувальному полі. Він походить із американського штату Південна Кароліна та втік із неблагополучної сім’ї до Французького іноземного легіону у віці 18 років, частково тому, що він не міг отримати роботу без диплома про середню освіту, каже він.

25-річний блондин тепер вільно розмовляє французькою та добре українською. «Я став набагато розумнішим, відколи закінчив школу». Коли почалося російське вторгнення, Датч був в Африці з друзями з України. Вони вирушили якомога швидше. Він був шокований тим, що російські окупанти вбивають мирних жителів, наприклад, у Бучі.

«Те, що росіяни зробили з мирним населенням, жахливо. Я не міг цього зупинити, але хочу принаймні запобігти повторенню цього», – сказав він.

Гарріс залишається невизначеною, Трамп непередбачуваним

Зброя, гроші, гуманітарна допомога, політична підтримка. Батьківщина Хана і Датча є головною опорою України проти росії-агресора. Але що буде далі після президентських виборів? Кандидат від Республіканської партії Дональд Трамп вважається непередбачуваним і може захотіти припинити поставки зброї та змусити до диктаторського миру в інтересах росії, побоюються багато хто в Україні. Ні Хан, ні Датч не цікавляться виборами.

«Я поза політикою», – каже Датч, і Хан також не може думати про багато чого. Він більше не стежить за американською політикою і не дивився жодних дебатів. «Я зосереджуюсь на Україні», – каже він, і навіть розглядає можливість отримати українське громадянство.

Іноземці в українській армії

Неважливо, чи то білоруси, грузини, литовці, канадці, греки чи американці, як Хан і Датч. З березня 2022 року іноземці мають змогу воювати разом з українською армією проти російських агресорів – у власних підрозділах або в інтернаціональному легіоні.

Вони повинні відповідати певним умовам. Їм має бути від 18 до 60 років, не мати судимостей і хронічних захворювань, а їхню фізичну форму перевірятиме медична комісія. Скільки іноземців воює за Україну, офіційно не повідомляється.

Досвід в окопах

З початку великого російського вторгнення США стверджують, що надали військову допомогу на суму близько 64 мільярдів доларів, включаючи зенітні комплекси «Патріот», бойові машини піхоти «Бредлі», системи супутникового зв’язку, ударні гелікоптери та 155-мм артилерійські боєприпаси. Потреба величезна, кажуть Датч і Хан.

«Україні потрібно все і швидше, ніж зараз», – коментує Хан. Це не система зброї, яка вирішить проблеми України. «Їм потрібно більше всього, і їм це потрібно швидше». Датч описує це як брак боєприпасів, зброї чи систем протиповітряної оборони, який він відчуває безпосередньо в окопах.

«Жодної підтримки з повітря»

Перший раз, коли він був в окопах, він кілька місяців був у Малі та Іраку. Там у разі проблем, вони використовували ППО чи отримували підтримку інших підрозділів зі зброєю. «Але тут немає підтримки з повітря. Нічого подібного. Максимум – допомога сусідніх підрозділів. Це зовсім інша війна. Треба набагато більше працювати зі своїми особистими навичками, ніж в арміях НАТО».

Україна наразі поступається, вважає Датч. Одна з причин – в окопах знаходяться недосвідчені українські солдати, які не знають, що робити. «Я не хочу більше нічого про це говорити», – каже Датч. Але, насправді, потрібно все.

«Без артилерії росіяни продовжують наступ. Якби у нас було більше артилерії чи мінометів, ми могли б їх зупинити».

Зарплати на фронті є еквівалентом 3000 доларів США

Під час навчання Хан і Датч отримують платню, еквівалентну 1200 доларів на місяць, і кажуть, що отримують 3000 доларів за відправлення на фронт. Багато людей дивуються, коли чують ці суми, тому що це часто означає, що вони стають надзвичайно багатими, каже Хан.

Це не так, наголошують обидва, і роблять це не заради грошей. Датч пояснює це так: «Я хочу зберегти свободу країни, і як американці ми за це виступаємо. Тому я борюся за свободу України». Його мета – суверенітет і цілісність України, каже Хан.

«Хоч я іноземець, але служу в Україні. Захищаю країну, допомагаю повернути територію та захистити народ України».

https://www.tagesschau.de/ausland/europa/ukraine-us-amerikaner-100.html

Tagged