Стрес робить нас дурнішими, особливо чоловіків

Ми стаємо все більш дратівливими, тонкошкірими та нервовими. Ми маємо занадто багато стресу. Якщо ми стаємо все більш забудькуватими, це справжній сигнал тривоги: наш мозок кричить про необхідність перерви.

Якщо не забезпечити швидке відновлення, нервові клітини можуть атрофуватися або навіть повністю загинути. Проблема в тому, що на відміну від клітин тіла, вони не відновлюються.

Наслідок: ми стаємо дурнішими!

Особливо це виражається у чоловіків. Психотерапевт і автор Д-р Крістіан Людке допомагає людям регулювати рівень стресу за допомогою бесіди та гіпнотичної терапії. Він каже: «Зв’язок між тривогою чи стресом і порушенням когнітивних здібностей спостерігали та вивчали понад 300 років. Маємо усвідомити: стрес робить нас дурними».

У загрозливих ситуаціях організм перемикається в режим виживання, де все вирішують гормони. Виділяється адреналін, а також власні опіати організму. Це призводить до того, що мислення, почуття та дії відокремлюються одне від одного.

Раціональне мислення вимикається, тому що мислення займає надто багато часу в ситуаціях, що загрожують життю. В такі моменти важливі лише втеча чи атака.

«У таких випадках тестостерон відіграє головну роль, особливо у чоловіків. Це гарантує настання більших ризиків, ніж було б після раціонального розгляду стресового випадку», – каже Людке.

Людке наводить як приклад американське дослідження: «Люди були розділені на дві групи. Одній групі сказали, що тест полягав у запам’ятовуванні трьох чисел. Іншій групі сказали, що вони повинні запам’ятати сім чисел. Потім був фуршет для обох груп. Від фруктів і корисних речей до закусок і тістечок».

Результат: «Люди, які повинні були запам’ятовувати більше чисел, тобто переживали більший стрес, частіше тягнулися до торта тощо. Абсолютно нерозумно. Коли ми в напрузі, ми шукаємо «винагороди». Розум обманює нас».

Феномен також досліджували на тваринах. «Хронічний стрес робить вас дурнішим», – каже американський нейробіолог Брюс Мак’юен. У 1980-х роках він досліджував, як стрес впливає на нервові клітини. Щоб з’ясувати це, він чинив великий тиск на своїх лабораторних мишей: він вирощував особливо агресивних мишей і випускав їх на більш миролюбних представників свого виду.

В одному експерименті дрібні гризуни зустрічалися двічі на день лише ненадовго, щоб уникнути бійок і травм. Але мирні тварини залишалися в стані стресу. Причина в тому, що вони могли відчути запах домінантної тварини через перегородку своїх окремих кліток.

Постійний стан тривоги впливає на поведінку дрібних гризунів і ускладнює їхнє навчання. У лабіринті вони дуже повільно знаходили правильний шлях до їжі і навіть забували, куди йти наступного разу. Це пов’язано з глюкокортикоїдами, гормонами стресу, які занадто довго діють на мозок мишей.

П’ять порад, які допоможуть запобігти стресу:

– Самоспостереження: запишіть фактори стресу ввечері або впродовж дня. Таким чином ви дізнаєтесь про свої стресори, а також про свої реакції та розробите рішення за допомогою мозкового штурму.

– Реалізація підходів до вирішення: Після планування важливо втілити думки в життя. Якщо один підхід не працює, спробуйте інший. Це допоможе вам дізнатися, як можна зменшити особистий стрес у довгостроковій перспективі.

– Робіть нотатки: починайте день із плану, щоб не забути нічого важливого. Використовуйте свій блокнот або список справ на смартфоні та запишіть найважливіші завдання, які ви хочете виконати.

– Регулярні фізичні вправи: за допомогою фізичних вправ ви можете зменшити рівень стресу, зменшивши кількість гормонів стресу та виробивши гормони щастя, які дозволять вам відволіктися від повсякденного життя.

– Адекватний сон: сім-вісім годин сну на добу ідеально підходить для відновлення організму. Щоб швидше заснути, вимкніть технічні пристрої за 30 хвилин.

https://m.bild.de/ratgeber/2024/ratgeber/hormone-sind-schuld-stress-macht-uns-duemmer-87020862.bildMobile.html