Норвегія, союзник України та найбільший постачальник трубопровідного газу в Європі, висловлює зростаюче занепокоєння щодо можливих атак російських спецслужб на свою енергетичну інфраструктуру як у фізичній площині, так і шляхом кібератак.
У щорічному звіті PST, що містить оцінку загроз, зазначається: «Ми очікуємо, що у 2026 році російські спецслужби посилять свою діяльність у Норвегії, концентруючись на військових об’єктах і навчаннях союзників, підтримці Норвегією України, а також операціях у Північних районах і Арктиці».
Також у звіті відзначено, що «найпівнічніші округи та Шпіцберген викликають особливий інтерес і є вразливими для розвідувальної діяльності та впливу».
PST повідомила, що Росія, ймовірно, продовжить спостереження вздовж складного норвезького узбережжя, використовуючи цивільні судна для картографування критичної інфраструктури.
Норвегія, як член НАТО, що межує з Росією в Арктиці, пильно відстежує воєнну активність Росії в Північній Атлантиці та на Кольському півострові, де розташована база Північного флоту та зосереджено значну частину ядерного потенціалу Росії щодо другого удару.
У серпні 2022 року PST звинуватила пов’язаних із Росією хакерів у кібератаці на гідроелектростанцію, яка тимчасово взяла під контроль її роботу, підкреслюючи підвищену загрозу з боку Москви. У відповідь російське посольство в Осло назвало ці звинувачення «безпідставними і політично мотивованими».
У п’ятницю PST повторила попередження щодо потенційних ризиків. За її словами, російська розвідка може розглядати можливість проведення диверсійних операцій проти об’єктів у Норвегії у 2026 році.
Найбільш ймовірними цілями названі об’єкти та логістична інфраструктура, пов’язані з підтримкою України у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії 2022 року, хоча також існує ризик ураження цивільної інфраструктури.
PST заявила, що російські служби дедалі частіше намагаються вербувати українських біженців у Норвегії з метою збору розвідданих або здійснення диверсійних дій. Особливо вразливі ті біженці, які мають родичів чи майно в окупованих Росією частинах України, оскільки їх можуть примушувати.
Загальна кількість українських біженців у Норвегії становить близько 100 тисяч, тому такі спроби вербування є «серйозним викликом», підкреслює PST.
Після початку російського вторгнення в Україну у лютому 2022 року в Польщі та інших європейських країнах спостерігається зростання кількості підпалів, диверсій та кібератак.
Джерело: www.reuters.com