Президент Словаччини назвав «емоційним моментом» приземлення перших новопридбаних винищувачів F-16 в його країні в липні. Міністр оборони Польщі назвав замовлення на гелікоптери «Апач» трансформаційним. У Бухаресті білборди з гордістю проголошують, що американські F-35 «будуються для Румунії».
Сьогодні на східному фланзі НАТО не бракує хвилювання з приводу військової техніки. Після вторгнення Росії в Україну 14 країн-членів Альянсу збільшили витрати на оборону до рівня, небаченого з часів падіння комунізму. Лише цього року вони становлять 70 мільярдів доларів.
Проте замовлення на літаки, гелікоптери, танки і ракетні системи показали, скільки ще потрібно зробити, щоб наздогнати стандарти НАТО в найнебезпечніший час з часів холодної війни.
Замінюючи часто радянську техніку, відправлену в Україну, вони також намагаються швидко розбудувати військовий потенціал, яким більшість країн нехтували десятиліттями, оскільки оборона відійшла на другий план після розпаду Варшавського договору і закінчення Балканських війн.
Країни регіону є найбільшими витрачальниками коштів військового альянсу порівняно з розміром їхніх економік. Проте, згідно з інтерв’ю з вищими військовими посадовцями, це лише частка того, що потрібно. За їхніми словами, нове обладнання потребує персоналу з відповідними навичками.
«Після того, як ми майже нічого не робили в цій галузі протягом 20 років, це по суті стрибок від машин першого або другого покоління до машин четвертого або п’ятого покоління», – сказав генерал Даніель Змеко, начальник штабу збройних сил Словаччини. «Це все одно, що перейти від комп’ютера з 386 процесором до найсучасніших багатоядерних мережевих рішень».
Не можна сказати, що решта Європи витрачала великі кошти. Коли він був президентом США, Дональд Трамп критикував колег-членів НАТО за те, що вони занадто покладаються на його країну.
У 2021 році, за рік до вторгнення Владіміра Путіна в Україну, серед найбільших економік континенту лише Велика Британія досягла цільового показника у 2% валового внутрішнього продукту, встановленого Альянсом. У свій перший день на посаді нового глави НАТО минулого тижня Марк Рютте закликав країни-члени більше інвестувати і ліквідувати прогалини в силах і засобах.
Східний фланг НАТО вперше заговорив про збільшення військових витрат, коли Росія анексувала Крим в 2014 році, а потім переключився на більш високі темпи. Естонія, наприклад, за останні 18 місяців витратила більше, ніж за попередні 30 років, сказав Магнус-Вальдемар Саар, голова агентства оборонних закупівель цієї балтійської країни.
Проте критики кажуть, що Східна Європа лише нарешті робить ті інвестиції, які мали б відбуватися з моменту вступу першої з країн до НАТО в 1999 році. Натомість вони покладалися на західних союзників, тоді як уряди переорієнтувалися на більш популярні видатки на покращення телекомунікаційних мереж, транспорту і житла.
Країни скоротили свої оборонні спроможності, часто до частки того, що було за часів Варшавського договору, опонента НАТО комуністичної епохи. Словаччина, наприклад, має лише 30 танків порівняно з 960, коли вона відокремилася від Чехословаччини в 1993 році, за даними Змеко.
За словами міністра оборони Естонії Ханно Певкура, проблема полягає в хронічній нестачі коштів. Країна, яка має спільний кордон з Росією, виділяє 3,4% ВВП.
«Проблема в тому, що ми не були на рівні 2% протягом останніх 30 років, ми були на рівні 1%, а деякі країни навіть нижче порогу в 1%, – сказав він. «А це означає, що навантаження на платників податків різко зросло».
За оцінками військового альянсу, на країни Східної Європи припадає п’ять з семи найбільших витрат на оборону в НАТО у відсотках від ВВП цього року.
Польща посідає перше місце, перевищивши 4% ВВП. Менш ніж через місяць після вторгнення в Україну парламент схвалив законодавство, яке збільшило бюджет і створило спеціальний фонд для фінансування дорогих закупівель.
Замовлення включають десятки винищувачів, понад 1300 танків з Кореї та США і 100 ударних вертольотів AH-64E Apache від Boeing Co. на суму 10 мільярдів доларів, що є найбільшою закупівлею в історії країни. У серпні уряд підписав угоду з Raytheon Technologies Corp. на суму $1,2 млрд на виробництво компонентів для батарей ППО Patriot.
Але «Апачі» замінили контракт на вертольоти французького виробництва Caracal, скасований попередньою адміністрацією в 2016 році, а попередня угода на постачання ракет Patriot також була відкладена в довгий ящик.
За словами бригадного генерала Гжегожа Потруського, начальника польової артилерії сухопутних військ Польщі, надходження нової техніки підвищило бойовий дух. Він відповідає за інтеграцію американських ракетних пускових установок і корейських гаубиць в польську армію, які замінюють обладнання радянських часів. Він сказав, що це все одно, що порівнювати маленький автомобіль Fiat 126 з Mercedes S-класу.
За словами бригадного генерала Гжегожа Потруського, начальника польової артилерії сухопутних військ Польщі, надходження нової техніки підвищило бойовий дух. Він відповідає за інтеграцію американських ракетних пускових установок і корейських гаубиць в польську армію, які замінюють обладнання радянських часів. Він сказав, що це все одно, що порівнювати маленький автомобіль Fiat 126 з Mercedes S-класу.
«Це час, якого Польща не мала десятиліттями», – сказав Потруський. «Якщо поглянути на розвиток збройних сил, то, на мою думку, ми будемо однією з найсильніших армій – безумовно, в цій частині Європи, але також і в НАТО».
Але це не просто питання купівлі нового обладнання у таких союзників, як США і Німеччина. Необхідно будувати нові сховища, наймати і навчати новий персонал, кажуть військові з усього регіону.
Польща пообіцяла більш ніж подвоїти кількість професійних солдатів до 250 000 до 2035 року.Військові додали ще близько 20 000, і на кінець 2023 року їхня загальна кількість становитиме 134 000.В таких країнах, як Румунія, існує тиск щодо підвищення початкової зарплати з 500 євро (549 доларів США) на місяць, щоб мати змогу залучити молодих солдатів з новими навичками.
«Важко навчити 40- чи 45-річного солдата користуватися цими новими системами», – сказав Змеко зі Словаччини. «В ідеалі треба знайти 18-річного хлопця, який вже провів за комп’ютером сотні, а то й тисячі годин».
Яким буде тиск на державні бюджети регіону, стане зрозуміло пізніше цього року, коли країни-члени НАТО представлять свої нові оборонні плани, в тому числі зобов’язання щодо видатків до 2044 року.
Вже зараз зрозуміло, що наближення військових до тих місць, де вони повинні бути, вимагатиме громадської і урядової підтримки. Європа також має можливість збільшити власне виробництво озброєнь, вважає Змеко.
«Справжнє питання полягає в тому, чи має Європа бажання це зробити», – сказав він. «Чи готова вона затягнути паски і сказати своїм громадянам, що протягом наступних кількох років, або навіть десятиліття, рівень життя може не покращитися, тому що ми повинні зробити пріоритетом нашу безпеку?»
https://www.bloomberg.com/news/articles/2024-10-09/ukraine-war-nato-s-east-spends-70-billion-to-catch-up-on-defense
