Після заходу білоруської художниці Мартіни Якубович (Марини Якубович), яка з розповідей і листів ув’язнених створила сольний перформанс «Зв’язок», Шалленберг опублікував в понеділок ввечері на платформі Х пост про те, що «Колесникова вже 600 днів знаходиться в увʼязненні» і що її «здоров’я під загрозою». «Всі політв’язні у Білорусі мають бути негайно та беззастережно звільнені!», – продовжив у своєму пості глава МЗС.
Колесниковій присвячений перформанс «Зв’язок», який був підтриманий грантом МЗС у рамках «Програми солідарності європейських митців». Актриса і режисер Якубович покинула Білорусь у 2021 році через загрозу репресій, до цього понад півтора десятиліття була провідною актрисою Білоруського вільного театру. Зараз вона є викладачем Зальцбурзького Моцартеуму.
Художниця і політикиня Колесникова, 1982 року народження, є однією з найвідоміших білоруських опозиціонерів. Колесникова разом із Веронікою Цепкало та Світланою Тихановською як формальними кандидатами в президенти утворили легендарне жіноче тріо, яке організувало надзвичайно успішну виборчу кампанію влітку 2020 року. Масові фальсифікації виборів спричинили громадські протести після виборів 9 серпня 2020 року, які були жорстоко придушені режимом президента Олександра Лукашенка, який перебуває при владі з 1994 року. Країни ЄС більше не визнають легітимність Лукашенка. Багато хто бачить Тихановську як переможницю виборів у колишній радянській республіці, яка є союзником росії.
Поки Тихановська і Цепкало скористалися можливістю втекти за кордон, Колесникова чинила вкрай мужній опір. Після викрадення представниками влади 7 вересня 2020 року громадянка Білорусі зірвала депортацію в Україну, розірвавши свій паспорт. Незабаром після цього її офіційно заарештували і засудили через рік до 11 років ув’язнення за «заклики до дій, спрямованих проти національної безпеки».
У понеділок Хоміч повідомила, що востаннє чула свою сестру в лютому 2023 року. Від ув’язнених, які вийшли минулого місяця, вона знає, що Марія Колесникова перебуває в одиночній камері. Ця маленька смердюча камера обладнана лише раковиною та отвором для туалету. Її сестра також сильно схудла і важить лише 45 кілограмів. Вона не могла отримувати листи, але їх рвали на її очах, сказала Хоміч. Щонайменше шість «популярних» політв’язнів утримуються в таких жахливих умовах, зокрема Сергій Тихановський, Віктор Бабарико та Максим Снак. За останні чотири роки в білоруських тюрмах померли щонайменше семеро в’язнів.
Останнім часом Лукашенко неодноразово звільняв політв’язнів. За словами Хоміч, з літа було помилувано близько 150 політв’язнів. У всіх випадках глава держави запевнив, що вони розкаялися та просив пощади. У нещодавньому інтерв’ю ВВС Лукашенко, схоже, був готовий розглянути можливість відвідування родини або навіть звільнення Колесникової, якщо сім’я попросить про зустріч і попросить Марію про помилування. «Це дає мені надію», – сказала Хоміч. За даними правозахисної організації «Вясна», близько 1300 політичних в’язнів все ще перебувають у тюрмах. Водночас знову відбуваються арешти.
За словами Хоміч, важливо, щоб Захід відреагував на ці кроки. Європейські країни мають визнати звільнення, вимагати продовження цього процесу та сприяти прогресу дипломатичними кроками. Потрібні діалог і дипломатія, і посли в країні також можуть бути корисними. Багато країн, у тому числі Австрія, наразі представлені лише на рівні тимчасових повірених у справах у Мінську. Політика санкцій та ізоляції західних країн мала вплив, але «кінець кінцем не принесла успіху», каже правозахисниця. Білоруський режим навчився обходити санкції. Крім того, питання звільнення політв’язнів у Білорусі не повинно залишитися поза увагою можливих мирних переговорів для України. Багато в’язнів перебувають під вартою в Білорусі через допомогу Україні.
Лукашенко хоче найближчим часом переобратися. Він переніс дату виборів на 26 січня 2025 року. Спостерігачі припускають, що вибори взимку мають ускладнити протести населення. Хоміч переконаний, що цього разу протестів не буде. «Це лише поставило б під загрозу людей». Це також не потрібно. «Білоруси вже зробили свій вибір у 2020 році», – каже вона. «Перспективи зміни режиму не такі оптимістичні. Тому я вважаю, що до цієї ситуації має бути прагматичний підхід».
www.vol.at/schallenberg-trifft-schwester-von-belarussischen-gefangener/9053521
