Шалленберг: «Вогняне кільце навколо Європи»
«Ми маємо вогняне кільце навколо Європи, ми не знаємо свого майбутнього», – сказав Шалленберг. Має сенс «подумати про те, що нам потрібно на майбутнє» і «не оформляти страхування від пожежі, коли будинок вже палає».
Шалленберг підкреслив, що в ЄС немає «стандартного розміру оборонної політики», кожна держава має власну політику, а є такі держави, як Австрія, які є нейтральними. Навіть у рамках нейтралітету «об’єднання та спільне використання», спільні дослідження та закупівлі «також були б для нас вигідними та мали б сенс».
«Наразі всі купують у власних збройових галузях, а загальноєвропейських закупівель немає», – сказав Шалленберг. Він підкреслив, що не брав участі в урядових переговорах і не хотів заздалегідь оцінювати ситуацію, але базовий підхід Австрії до спостереження за повітряним простором залишався незмінним протягом багатьох років і що об’єднання має сенс. Підґрунтям цього є дискусія про можливий вихід із системи «Небесний щит».
Президент Ради ЄС хоче швидких рішень
На початку зустрічі в Брюсселі в понеділок вранці Коста сказав, що стратегічне обговорення між лідерами ЄС має надати Комісії ЄС вказівки для її запланованої «Білої книги» (документ для обговорення) з оборони «і прокласти шлях для рішень в найближчі місяці». Зараз дискусія обертається навколо трьох тем: які пріоритети європейської оборони, як можна отримати необхідне фінансування та як ЄС може зміцнити існуючі партнерства. Уже в березні 2022 року – одразу після початку російської атаки на Україну – на саміті у Версалі ЄС зобов’язався взяти на себе більше відповідальності в питаннях оборони, сказав Коста. «Ми не починаємо з нуля».
Канцлер Німеччини Олаф Шольц наголосив: «Ми повинні посилити європейську оборону». Для Німеччини «Європа є найважливішим національним інтересом, який у нас є». Потрібне розширення співпраці між оборонними галузями промисловості та «постійне спільне виробництво».
Поточні події в Україні та заяви та рішення нової адміністрації Трампа змусять європейців діяти більш згуртовано та стати більш відданими своїй колективній безпеці, наголосив президент Франції Еммануель Макрон. Якщо Європу атакують з точки зору торгової політики, вона повинна реагувати. Макрон також закликав своїх партнерів з ЄС збільшити інвестиції в оборонний сектор як з приватних, так і з державних джерел. Франція це вже зробила.
росія є «загрозою» для європейських країн
Прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо попередив: «росія залишається і є постійною загрозою для європейських країн». Для Фінляндії та багатьох країн Східної Європи безпека та оборона є «важливими», – сказав Орпо. Фінляндія відкрита для рішень щодо фінансування європейської оборони. Подібні коментарі зробила прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен. «росія загрожує не лише Україні, а й усім нам», – сказала вона. Найбільша складність полягає в тому, що Європа є надто повільною, «що ми все ще віримо, що живемо в часи миру», і що Європі бракує відчуття терміновості.
Фредеріксен повторила, що Гренландія не продається у світлі амбіцій президента США Дональда Трампа. Данія чітко заявила, що суверенітет держав необхідно поважати. Верховний представник ЄС із зовнішньої політики Кая Каллас також попередила, що росія не змінить своїх цілей. Європа повинна зробити більше для свого захисту. «Якщо Європа не може захистити себе, її ніхто не захищатиме», – наголосила президент Європарламенту Роберта Мецола.
«Ми повинні зробити все, щоб уникнути цієї дурної та непотрібної торговельної війни», – заявив прем’єр-міністр Польщі та нинішній представник головуючої країни в Раді Дональд Туск. «Ми не повинні втрачати здоровий глузд і усвідомлення своїх інтересів і самоповаги». Ситуація з Дональдом Трампом є «випробуванням нашої єдності». Туск також підкреслив, що Польща завжди була однією з найбільш трансатлантичних держав. Але: «У політиці все можливо».
Дебати про фінансування військових витрат
Незважаючи на те, що країни-члени вже збільшили свої витрати на національну оборону в останні роки, «потрібні значні додаткові інвестиції в оборонний сектор», – сказав Коста в листі-запрошенні. Обговорюється оборонний фонд ЄС і суперечливі нові єврооблігації. Підґрунтям цього також є поновлені погрози президента США Дональда Трампа вийти з НАТО, якщо країни НАТО не інвестуватимуть п’ять відсотків свого валового внутрішнього продукту в оборону. Зараз європейські країни намагаються досягти цілі НАТО у два відсотки. Майбутнє трансатлантичних відносин, ймовірно, буде головною темою на першій зустрічі глав держав і урядів ЄС після виборів у США, включно з претензіями Трампа на володіння Гренландією.
Польща та країни Балтії наразі мають найвищі витрати на оборону в ЄС. Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал заявив, що його країна хоче збільшити свій оборонний бюджет з поточних 3,5 відсотка до 5 відсотків. Президент Литви Гітанас Науседа також підкреслив, що його країна збільшить свій оборонний бюджет з 4 відсотків до 5-6 відсотків. Однак ЄС не може чекати до наступного багаторічного фінансового планування з 2028 року, попередив Науседа. Він закликав до подальших інструментів фінансування на рівні ЄС. Прем’єр-міністерка Латвії Евіка Сіліна заявила, що зараз її країна витрачає на оборону 3,45 відсотка ВВП. Вона виступала за єврооблігації для фінансування європейських проєктів.
Британський прем’єр-міністр прибув на захід вперше після Брекзіту
Кір Стармер став першим британським прем’єр-міністром, який був гостем на вечері після Брекзіту п’ять років тому: дипломати ЄС підкреслили, що британець не буде «мовчазним слухачем» у понеділок увечері, незважаючи на Брекзіт, а братиме активну участь в обміні інформацією зі своїм 27 колишніх країн-партнерів ЄС. За словами Ради, у понеділок не буде офіційної підсумкової декларації чи конкретних рішень із цифрами витрат на оборону.
