Пане Гертель, що ви скажете про ситуацію в Україні?
Україна перебуває в не найкращому становищі, це очевидно. Незважаючи на великі втрати, росія здатна продовжувати завойовувати території на Донбасі та наближатися до стратегічних укріплень. Якщо такі міста, як Краматорськ, останнє контрольоване Україною ядро Донецької області, впадуть, це може мати тривалі стратегічні наслідки. Але ми далекі від жахливого сценарію прориву росії по всьому фронту, неконтрольованої військової ситуації, яка може призвести до капітуляції України.
Гертель про зобов’язання Трампа щодо України
«Дивлячись на останні вісім місяців американської зовнішньої політики, нерозумно просто покладатися на президента США. Особливо, коли йдеться про росію, він занадто часто змінював свою думку. Якщо взагалі можна говорити про фундаментальні принципи в сучасній зовнішній політиці США, то це те, що такі альянси, як НАТО, не дуже цінуються, США не хочуть брати на себе довгострокові зобов’язання і, перш за все, не хочуть використовувати власні ресурси для захисту інших держав. Європа та Україна повинні розуміти, що вони повинні нести левову частку фінансування оборонної боротьби, що американські солдати не гратимуть автоматично певної ролі в жодному сценарії — це, ймовірно, стосується і європейського альянсу — і що військово-технологічний розрив зі США має бути якомога швидше подоланий».
Чи компенсує західна допомога у сфері озброєння нестачу особового складу в українській армії?
Ні. Україна першою постраждала від людських ресурсів, і москва це знає, враховуючи невдалі спроби мобілізації в Україні та відсутність ротацій чи свіжих військ.
І все ж Україна вже п’ятий рік займається обороною
Розрив у особовому складі між Україною та росією можна певною мірою подолати за допомогою технологій та продовження поставок зброї. Зброя дистанційного керування має вирішальне значення, тобто інтелектуальні безпілотники та ракети великої дальності, які можуть дистанційно віддаляти ворога на полі бою без контакту з людиною та вражати логістику та постачання в росії. Це дає Україні час.
Який сенс витрачати більше часу, поки країна виснажується?
Фундаментальна військова асиметрія в цій війні не може бути змінена, якщо хтось не стане учасником війни. А цього не станеться.
Що це означає для України?
Україна та Захід можуть розраховувати лише на зміну розрахунку досягнення військових цілей росії в середньостроковій перспективі. Завдяки вищезгаданій зброї протистояння, закриттю санкційних лазівок і навіть вторинним санкціям, Захід може підвищити ціну подальших завоювань і ще більше тиснути на російську економіку в середньостроковій перспективі. Незважаючи на всю свою рішучість, росія не діє, не враховуючи ризики в Україні, і повинна стежити за внутрішньополітичними факторами.
Що означає «середньострокова перспектива» – і чи зможе країна її витримати?
Ситуація залишається складною, і я застерігаю від інтерпретації ходу війни досі, зі скромними завоюваннями росії, високими втратами росії та внутрішніми обстрілами, як доказ того, що Україна «вже перемогла стратегічно» або що росія більше не може «перемагати» та «прорахувалася». Втрата давнього «оборонного посту», такого як Краматорськ, може мати непередбачені психологічні наслідки для українців. Для путіна військова ситуація в Україні – це лише один із багатьох факторів.
Які ще фактори важливі для путіна?
Геополітична ситуація, дедалі тісніша співпраця з Китаєм та Північною Кореєю, і, перш за все, нова зовнішня політика США, продовжують створювати дуже сприятливу стратегічну основу для путіна. Це стосується як продовження війни, так і можливих серйозних мирних переговорів. Ключове переконання путіна полягає в тому, що європейці політично зламаються в середньостроковій перспективі, що витрати на підтримку України вийдуть з-під контролю, або що занадто багато країн «перейдуть» на правий популізм, і єдність у цьому питанні зруйнується. Тоді путін також зможе досягти своїх політичних цілей.
Постачання США зброї більшої дальності, такої як ракети «Томагавк», обговорюється. Хіба це не привід для оптимізму для України?
Тут я також був би дуже обережним. Моя оцінка за останні кілька місяців полягає в тому, що президент США очікує, що його заяви чи погрози в ефірі «Truth Social» спонукатимуть до зміни позиції іншої партії – без необхідності фактично впроваджувати їх фінансово та ескалаційно. Однак поки що не схоже, що росія стає більш примирливою.
росія реагує, як це часто буває
Так, потенційні поставки «Томагавків» применшуються щодо їхнього значення для ходу війни, і існує загроза подальшої ескалації в Європі. Однак очевидно, що росія зазнає дедалі більшого тиску через систематичні обстріли власної інфраструктури. Для багатьох росіян це перший раз, коли війна справді досягла її батьківщини; її більше не можна ігнорувати. Тому розширення обстрілів не буде вирішальним для війни, але воно точно не обійдеться без впливу на російські розрахунки.
https://www.20min.ch/story/die-lage-im-ukraine-krieg-die-luecke-bei-den-soldaten-laesst-sich-teils-ueberbruecken-103411254
