Посилення західних санкцій за розпалювання війни та політика Кремля «обложеної фортеці» руйнують економічні мости між Росією та зовнішнім світом.
Країна все швидше повертається до радянських часів, коли єдиними іноземними товарами в магазинах були продукти з країн комуністичного блоку.
Нечисленні західні товари, такі як французькі коньяки чи косметика з Великої Британії, влада випускала на ринок лише в найбільших містах і лише перед найважливішими святами чи виборами. А росіяни та росіянки мріяли про американські джинси. Їх можна було купити на чорному ринку за суму, еквівалентну трьом місячним зарплатам.
Після чотирьох років війни Росія Путіна, здається, дрейфує в тому ж напрямку. За даними Росстату (статистичного відомства), наведеними в «The Moscow Times», наприкінці 2025 року частка зовнішньої торгівлі у ВВП Росії була найнижчою за останні 30 років, впавши до рівнів, що спостерігалися в останні роки існування Радянського Союзу.
Частка експорту у ВВП знизилася з 22,2% до 17,8%, що «стало абсолютним мінімумом», зазначає Ольга Бєленка, економіст аналітичної компанії Finam.
Частка імпорту впала з 17,8% до 15,2%, повторивши рівень 2022 року, який був найнижчим в історії.
Для порівняння, в довоєнні роки експорт давав до 30% російського ВВП, а в кінці 90-х і на початку XXI століття цей показник перевищував 40%.
Частка імпорту залишалася на рівні близько 20% з початку XXI століття. Ці дані відповідають рівню СРСР в останні роки його існування: наприклад, частка експорту в радянському ВВП становила 18,2% у 1990 році, а імпорту — 17,9%.
«В умовах зростаючого тиску санкцій, заборон на доступність імпорту та політики уряду, що стимулює заміщення імпорту, російська економіка зараз менш пов’язана зі світовою економікою, ніж до 2022 року», — пояснює Бєленка.
За даними Федеральної митної служби, доходи від російського експорту в минулому році впали на 4%, досягнувши найнижчого рівня після пандемії: 418,3 млрд доларів. Експорт сировини зменшився на 15%
до 225 млрд доларів, тоді як експорт товарів, що не є сировиною та енергією, склав загалом 150 млрд доларів, що на чверть менше, ніж до війни.
Імпорт був нижчим на 3% і впав до 278 млрд доларів, а торгівля з Європою – колись найбільшим економічним партнером Росії – досягла рівня 90-х років: 57,4 млрд доларів експорту і 72,3 млрд доларів імпорту.
Слід додати, що ці дані не можуть бути перевірені незалежними агентствами.
В умовах поглиблення економічної ізоляції російський диктатор, наслідуючи приклад своїх комуністичних попередників, обіцяє співвітчизникам, що Росія «буде виробляти все сама» – від комп’ютерів і ліків до одягу та літаків.
Згідно з казковими планами Кремля, до 2030 року 60% суден, майже 100% верстатів і 80% програмного забезпечення для промисловості та банківської справи будуть вироблятися в Росії.
Путін вимагає, щоб авіабудівні заводи виготовили майже тисячу пасажирських літаків протягом шести років, щоб замінити застарілий парк літаків Boeing і Airbus, який неможливо модернізувати чи ремонтувати через санкції.
«Навіть чиновники Кремля розуміють, що будь-яке вітчизняне виробництво, яке має замінити імпорт, буде неможливим без імпортних запчастин», – зазначає Олександра Прокопенко з Carnegie Russia Eurasia Center у Берліні.
Наразі, у пошуках грошей на розпалену війну, російська влада хоче знову підвищити ПДВ (з січня він становить у Росії 22%), але тільки на товари з-за кордону.
Джерело: www.rp.pl/gospodarka/art43786081-rosja-wraca-do-czasow-zsrr-coraz-mniej-towarow-z-zagranicy
