російська загарбницька війна для України означає перш за все одне: людські втрати. Згідно з українськими даними, 425 000 солдатів були вбиті або поранені з моменту вторгнення росії. Розвідка США оцінює їх у 315 тис. Крім того, війна є ще й величезним фінансовим тягарем – не лише для України, а й для ЄС та інших підтримуючих захід держав.
Згідно з підрахунками Світового банку, Комісії ЄС, ООН та українського уряду, станом на кінець 2023 року прямі збитки в Україні становитимуть понад 152 мільярди доларів. Загальна вартість реконструкції протягом наступних десяти років становить 486 мільярдів доларів. Частина цих коштів надійде від приватних інвесторів, більша – від дружніх держав. Наразі ЄС підтримав Україну понад 88 мільярдами євро.
Проте прем’єр-міністр України Денис Шмигаль бачить «найважливішим ресурсом для відновлення України» «конфіскацію російських активів, заморожених на Заході». Грошей вистачило б: країни ЄС заморозили активи російського центрального банку на суму близько 210 мільярдів євро. Крім того, багатомільярдні статки олігархів. Але чи могли б гроші насправді конфіскувати та передати в Україну? І які б були варіанти?
1. Використання відсотків
Як перший крок, ЄС хоче використати прибутки від замороженого російського капіталу для України. Про це країни ЄС домовилися на початку травня. Резерви російської держави не повинні використовуватися безпосередньо, а лише доходи від їхніх відсотків.
Тільки за 2023 рік брюссельська фінансова установа Euroclear, яка володіє значною частиною активів центрального банку росії, повідомила про процентний дохід у розмірі 4,4 мільярда євро. У майбутньому на військову допомогу щороку надходитиме близько трьох мільярдів євро. Згідно з пропозицією Єврокомісії, 90 відсотків доходу від відсотків, який можна використовувати, може надходити до фонду ЄС для фінансування військового обладнання та навчання. Решта десять відсотків призначені для фінансування іншої допомоги Україні. Причина розділення – такі держави, як Австрія, які не хочуть брати безпосередню участь у поставках зброї.
2. Використання державних коштів
Звичайно, Україна хоче більше, ніж просто відсотки, які приносять активи центрального банку росії. Фактично, треба також мати прямий доступ до активів. Але Комісія ЄС наразі відхилила «рішення про експропріацію». Причини цього як юридичні, так і фактичні.
З юридичної точки зору експропріація була б безперечною, лише якщо б Міжнародний суд ООН зобов’язав росію виплатити компенсацію. Проблема: ні Україна, ні росія беззастережно не визнали юрисдикцію Міжнародного суду, пояснює експерт з міжнародного права Віденського університету Астрід Райзінгер Корачіні. Пропонувалося дозволити Україні в якості контрзаходу згідно з міжнародним правом конфіскувати російські активи на своїй території та використовувати їх для відновлення. Проте, чи стосується це також держав, які безпосередньо не беруть участі у збройному конфлікті, серед юристів викликає суперечки.
Прихильники стверджують, що своєю атакою росія порушує міжнародну правову структуру в цілому і тому вчинила серйозне порушення міжнародного права «erga omnes», тобто проти всіх держав, каже Рейзінгер Корачіні. Згідно з цією передумовою, російські активи, які вже були заморожені, також повинні бути передані Україні.
Однак правова невизначеність залишається, і ЄС має додаткові побоювання: якщо Союз отримає доступ до російських активів без судового рішення, інші держави та інвестори можуть втратити довіру до європейського фінансового центру. Також є побоювання, що росія вживе контрзаходів і експропріює європейські компанії, які мають активи на території росії.
3. Використання коштів олігархів
Використання активів російських олігархів, близьких до держави, була б такою ж юридично чутливою. Такий підхід, безперечно, був би прибутковим: на підставі санкцій у Європейському Союзі тимчасово заморожені десятки мільярдів євро приватних активів. Аргумент: олігархи та їхні родини прямо чи опосередковано підтримують російську загарбницьку війну та отримують від неї вигоду.
Однак законодавчо складно остаточно конфіскувати ці заморожені активи та експропріювати кошти олігархів. Теоретично ЄС міг би покладатися на свою компетенцію щодо боротьби з транскордонною злочинністю. Якщо заморожені активи походять від незаконної діяльності, вони можуть бути використані для кримінальної конфіскації. Нещодавно поправка до закону відкрила шлях для того, щоб така конфіскація стала можливою, навіть якщо олігархи порушують або обходять санкції. Відповідний кримінальний злочин ЄС нещодавно було введено в рамках реформи.
Залишається побачити, чи буде це використовуватися в найближчі місяці та роки. Остаточне рішення щодо цього буде приймати Європейський суд (ЄС), який наразі має прийняти рішення щодо позовів, поданих численними олігархами та їхніми родинами, які чинять опір санкціям.
Для ЄС питання російських грошей не в останню чергу стосується його власної довіри: політичний тиск щодо передачі російських активів в Україну є великим. Проте Союз повинен дотримуватися принципів, які він сам на собі поклав. Санкції мають бути сумісними з фундаментальними правами ЄС – навіть у винятковій ситуації війни.
https://www.derstandard.at/story/3000000226538/russisches-geld-f252r-die-ukraine
