Російські удари по українських портах націлені на цивільне судноплавство

Політика

Останніми днями Росія посилила напади на інфраструктуру чорноморських портів і цивільне судноплавство, що, на думку України, є спробою зірвати її експорт і завдати шкоди її економіці.

Ці атаки є частиною кампанії з нанесення ударів по Одесі та регіону вздовж південного узбережжя України, що посилюється. З минулого понеділка Росія здійснила п’ять атак у цьому районі, в результаті яких загинули 14 цивільних осіб і 28 отримали поранення, повідомила в п’ятницю Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні, посилаючись на місцеву владу.

Останній удар був нанесений рано вранці в п’ятницю, коли по регіону були запущені балістичні ракети. Одна з них влучила у двоповерховий житловий будинок, в результаті чого загинули чотири людини, в тому числі дівчинка-підліток, повідомили екстрені служби. Ще дев’ять осіб були госпіталізовані.

Удари по кораблях в основному були спрямовані на ті, що йшли під прапорами невеликих країн, які навряд чи відповідатимуть Росії. Минулого понеділка був підбитий контейнеровоз під прапором Палау, повідомив український урядовець. За день до цього ракетою було пошкоджено судно під прапором Сент-Кітс і Невіс, повідомляє регіональна військова адміністрація.

Нещодавні удари по комерційних суднах спонукали Пітера Стано, головного речника Європейської Комісії із зовнішніх справ, звинуватити Росію в тому, що вона продовжує використовувати зброю проти поставок продовольства з України. «Росія безпосередньо націлена на постачання продовольства найбільш нужденним людям», – заявив він на брифінгу в четвер. «Всі ці дії є кричущим порушенням міжнародного права і повинні бути негайно припинені».

За словами Олексія Кулеби, віце-прем’єр-міністра з питань відновлення України, з початку вторгнення в лютому 2022 року було зруйновано або пошкоджено майже 300 портових об’єктів в Одесі та поблизу неї.

«Об’єктами ворожих обстрілів стають насамперед порти, цивільні судна та зерносховища», – написав він у Telegram. За останні три місяці було здійснено майже 60 обстрілів, в результаті яких було пошкоджено 177 транспортних засобів і 22 цивільних судна, написав він. Крім того, за його словами, 79 цивільних осіб отримали поранення, включаючи працівників порту, співробітників логістичних компаній і членів екіпажів кораблів.

Український уряд заявляє, що ці страйки спрямовані на зменшення експортного потенціалу України, який для зерна відбувається переважно морським шляхом. За словами пана Кулеби, це в першу чергу впливає на країни, що розвиваються, та Європу. Загалом, українське зерно отримують близько 40 країн, у тому числі в Африці, Китаї та на Близькому Сході, а також у Європі.

У перші місяці війни українське судноплавство було фактично зупинене після низки російських ударів по суднах, що перевозили зерно. Але в липні 2022 року Україна і Росія за допомогою Туреччини домовилися про морський коридор для експорту українського врожаю. За словами офіційних осіб, коридор дозволив Україні експортувати 46 мільйонів тонн сільськогосподарської продукції, перш ніж Росія відмовилася поновити угоду через рік.

Відтоді Україна відтіснила Чорноморський флот Росії від берегової лінії за допомогою морських безпілотників і дистанційно керованих катерів, що вибухають. Військові аналітики називають це одним з найяскравіших успіхів України у війні.

Після того, як російський флот був відтіснений, Україна вирішила знову відкрити порти без російських гарантій безпеки, і кораблі стали огинати узбережжя на шляху до Босфору. Україна не націлилася на цивільне судноплавство в російських портах.

Експорт через Чорне море поповз назад, майже до довоєнного рівня, оскільки Росія спочатку не намагалася атакувати судна. В останні тижні ситуація змінилася.

Українські фермери та експортери стурбовані тим, що Росія знову намагається перешкодити експорту зерна. «Для України аграрний сектор є ключовим джерелом надходжень до бюджету, – сказав Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради, неурядової організації.

За його словами, скорочення українського експорту зерна стане ударом як для Києва, так і для Росії. «Якщо Україна буде вибита з цього процесу і її зерно не потрапить на ринок, – сказав пан Марчук, – ціна зросте, і Росія зможе отримати хороші пропозиції, продаючи свій врожай, що допоможе наповнити свій бюджет для виробництва зброї та годування своєї армії».

Висвітлення ризику для світових ринків зерна є ще одним завданням української дипломатії, яка намагається переконати партнерів надати більше військової допомоги для боротьби з російським вторгненням.

Після перенесення зустрічі щодо військової допомоги Україні, яка була запланована на суботу на американській авіабазі Рамштайн у Німеччині, президент Володимир Зеленський вирушив у турне Європою, де зустрівся з лідерами Великої Британії, Франції, Італії та Німеччини, а також з Папою Римським Франциском.

nytimes.com/2024/10/13/world/europe/russia-ukraine-ports-odesa-grain.html