Нещодавній сплеск ймовірних інцидентів, пов’язаних з російською “гібридною війною”, по всій Європі змусив уряди бути напоготові, піднімаючи питання про вразливість енергетичної інфраструктури регіону, оскільки континент вступає в критичний зимовий опалювальний сезон.
Запобігання саботажу великої енергетичної мережі є складним завданням з точки зору безпеки та логістики.
Але європейським лідерам, можливо, варто почати планувати.
З початком зниження температури в регіоні спостерігається активізація так званої гібридної війни, за якою, як вважають, стоїть Росія.
Ці агресивні дії, такі як порушення повітряного простору, загрожують континенту, але досі не викликали військової відповіді з боку НАТО, оскільки Москва заперечує свою причетність.
Європейські уряди звинуватили Росію у хвилі вторгнень безпілотників протягом останніх тижнів, в тому числі таких, що призвели до серйозних перебоїв у роботі аеропортів у Данії і Норвегії, а також у відкритті нових аеропортів у Данії і Норвегії.
У вересні безпілотники також були помічені над данськими нафтовими родовищами в Північному морі.
10 вересня Польща збила підозрілі безпілотники, які вторглися в її повітряний простір, а через 10 днів російські військові літаки порушили повітряний простір Естонії.
Після першого вторгнення 20 російських безпілотників у Польщу 9 вересня, північноєвропейські країни-члени НАТО зареєстрували щонайменше ще 38 інцидентів у Скандинавії, Бельгії та країнах Балтії, згідно з даними вашингтонського Центру аналізу європейської політики.
Окрім польотів безпілотників, нещодавні інциденти також включали ймовірне глушіння навігаційних систем кораблів, кібератаки і саботаж на об’єктах інфраструктури по всій Європі.
Москва неодноразово заперечувала відповідальність за ці гібридні атаки.
Але звіти, що відкриваються в нових вкладках, свідчать про те, що деякі літаки були запущені з російських танкерів біля європейського узбережжя.
Остання хвиля гібридних атак не зачепила безпосередньо енергетичну інфраструктуру Європи, яка включає тисячі кілометрів підводних і наземних газопроводів і силових кабелів, термінали з переробки ЗПГ, електроопори і підстанції, морські нафтові і газові родовища, а також сонячні і вітрові електростанції.
Однак зростання кількості гібридних вторгнень відбувається в той час, коли Росія і Україна посилюють прямі удари по енергетичних об’єктах одна одної.
Атаки українських безпілотників на російські нафтопереробні заводи призвели до дефіциту палива і падіння експорту, а Росія останніми днями завдала масованих ударів по українських газовидобувних об’єктах.
На цьому тлі енергетична інфраструктура виглядає природною мішенню для подальших гібридних атак.
Попит і пропозиція на європейських енергетичних ринках наразі перебувають у крихкому балансі напередодні зими, а це означає, що континент вразливий до перебоїв, які можуть призвести до стрибків цін і підвищення рахунків за опалення.
Гібридні атаки на енергетичну інфраструктуру Європи не будуть безпрецедентними.
На Різдво 2024 року танкер Eagle, пов’язаний з Росією, знявся з якоря у Фінській затоці, розірвавши кабель електропередач Estlink-2 між Фінляндією та Естонією, що спричинило надзвичайну ситуацію в країні.
Роком раніше судно, що пливло з Росії, пошкодило газопровід Balticconnector, що з’єднує Естонію і Фінляндію.
Кібератаки, пов’язані з енергетикою, які становлять значний ризик для європейських ринків, що стають все більш цифровими і взаємопов’язаними, також вже спостерігалися протягом останніх трьох років.
У день вторгнення Росії в Україну кібератака на ViaSat, компанію широкосмугового супутникового зв’язку, порушила роботу німецького постачальника послуг для вітрових турбін Enercon, що призвело до втрати доступу до віддаленого моніторингу понад 5800 вітрових турбін у Німеччині.
Британські та американські спецслужби заявили, що за цими атаками стоїть Росія.
Це ставить питання про те, чи достатньо підготовлена Європа до майбутніх гібридних атак на її енергетичні системи. Відповідь майже напевно “ні”.
Європа і НАТО активізували оборонні зусилля, такі як “Балтійський вартовий”, що відкриває нові можливості для збільшення військово-морської присутності Альянсу в Балтійському морі, а європейські лідери підтримали плани створення “стіни з безпілотників” уздовж східного кордону блоку.
“Безумовно, спостерігається активізація зусиль з підтримки оборонних і захисних заходів, особливо в секторах фізичної газової та енергетичної інфраструктури навколо Балтійського і Скандинавського регіонів”, – зазначає Хеннінг Глойштайн, керуючий директор з питань енергетики, промисловості та ресурсів в Eurasia Group.
Але він додає: “Є ще деякі недоліки”. Що означатиме усунення цих прогалин, враховуючи, що цілодобове спостереження за величезною енергетичною мережею Європи, очевидно, є нереальним?
Одна з відповідей полягає в тому, що уряди, постачальники і споживачі повинні максимально диверсифікувати свої джерела енергії.
Це може означати створення резервних систем постачання газу, використання місцевих відновлюваних електростанцій та акумуляторних батарей, а також збільшення стратегічних сховищ газу.
Європейська енергетична система успішно адаптувалася до швидких змін, необхідних після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, замінивши російський трубопровідний газ імпортом скрапленого природного газу.
Але це відбулося за величезну економічну ціну. Російська гібридна війна становить нову загрозу, яка може призвести до серйозних труднощів для європейських домогосподарств, якщо Москва націлиться на енергетичні системи у вразливий зимовий період.
Джерело: www.reuters.com/business/energy/russian-hybrid-warfare-could-leave-europes-energy-consumers-cold-2025-10-13/
