Україна бореться за незалежність і водночас за збереження незалежності всієї Європи, включно з Польщею. Вона воює понад 1000 днів. Війна кривава: гинуть тисячі людей, серед яких жінки та діти. З болем пишу ці слова, бо Україна мені дуже близька. Бахмут, понад 100-тисячне місто, яке героїчно оборонялося понад півроку і врешті захоплене російською армією у травні 2023 року, було повністю зруйноване. Я провів там чудові канікули у 1980-х роках. Біля озера жили свати. Там я навчив своїх синів плавати. Зараз у репортажах бачу знайомі будинки, перетворені на руїни, і парки з поламаними деревами.
Я багато років співпрацюю з Донецьким національним університетом імені Василя Стуса, який з моменту російського вторгнення у 2014 році діє у Вінниці, що в центральній частині України. Неодноразово побувавши в Україні, я спостерігав зростання патріотичних настроїв і зміцнення самосвідомості нації. І одночасно зростання переконання, що путін та його ідеологи несуть найбільшу загрозу незалежності України. Тому витоки інформації, які йшли зі США наприкінці 2021 року про концентрацію російських військ уздовж кордону з Україною, я сприйняв як «гру» путіна. Збройний напад на цю країну здавався божевіллям. Україна – велика країна, майже вдвічі більша за Польщу. Такий напад був би початком великої світової війни – принаймні я так думав тоді.
Інформація про початок вторгнення дійшла до мене, коли я був у Техасі. Як і кожного вечора перед сном я ввімкнув радіо на смартфоні. У Польщі була шоста ранку. Після почутого мені було важко спати. Відразу напрошувалася аналогія з 1 вересня 1939 року. Потім був напад на Польщу, тепер на незалежну Україну. Для мене було очевидно, що з того дня через божевілля путіна світ стане іншим.
Баланс війни: 200 тисяч убитих українців
З того дня минуло понад два роки та 10 місяців. За даними The Economist станом на 1 січня 2025 року цей конфлікт забрав уже понад 200 тисяч життів з українського боку загиблими і в три-чотири рази більше зробив пораненими. Мільйони людей були переміщені, а економіка України зруйнована (хоча Національний банк України прогнозував в 2024, що ВВП зросте на понад 3%). Після втечі багатьох жінок і дітей країні загрожує демографічний колапс.
Україна може протистояти завдяки військовій підтримці західних країн, особливо США. Однак ця допомога має багато обмежень. Атакована країна не може повністю використовувати можливості отриманого обладнання, що є певним парадоксом. Таких обмежень не було під час Другої світової війни, коли США доставляли допомогу СРСР морем. Під час Тегеранської конференції навіть Сталін визнав, що без американської допомоги він би програв війну з Німеччиною (Соколов, 2021).
Може скластися враження, судячи з того, що говорять українці в приватних розмовах, що нинішня допомога – це про те, щоб «прокачати» Україну. Не перемогти, а протриматися якомога довше. І збройові компанії заробляють на цьому гроші… Ця війна дивна: одна сторона воює, використовуючи весь свій потенціал, а інша обмежує себе.
Захід має великий борг перед Україною. У грудні 1994 р. т. зв Будапештський меморандум, згідно з яким Україна відмовилася від ядерної зброї та передала її росії в обмін на гарантії безпеки та збереження територіальної цілісності та суверенітету. Як виявилося, лише Україна виконала зобов’язання, викладені в меморандумі (Ratajczak, 2023).
https://www.rp.pl/opinie-ekonomiczne/art41689671-profesor-polowczyk-ukraina-powinna-zostac-szybko-przyjeta-do-nato
