Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо пригрозив Україні відключенням електроенергії, якщо Київ не виконає своїх заяв і не припинить транзит російського газу до його країни після Нового року. За словами урядовця, якого цитує Bloomberg, Польща натомість готова збільшити внутрішнє виробництво електроенергії, щоб компенсувати дії словаків. Однак наші можливості обмежені.
Багато перешкод, мало ефекту
Однак, перш за все, потенційне відключення України від словацької електроенергії не є питанням життя і смерті для наших східних сусідів. Як підкреслив в інтерв’ю Rzeczpospolita професор Конрад Свірський, викладач Варшавського політехнічного університету, експорт електроенергії з України ледь покриває 5-10% її енергетичних потреб.
Крім того, вся інфраструктура передачі електроенергії між ЄС та Україною є недостатньо розвиненою. – Загрози з боку Словаччини не повинні викликати такого занепокоєння: на кону 1-2 відсотки потреб України. Більшою загрозою є подальші повітряні удари з боку Росії, вважає експерт. Словаччина може загрожувати Україні в інший спосіб, нагадує Мацей Якубік, координатор європейської програми Енергетичного форуму. У відносинах між європейськими операторами енергосистем існують так звані аварійні поставки, які надаються, наприклад, у разі раптового погіршення енергетичної ситуації в тій чи іншій країні. Це виняткові ситуації, наприклад, після російських атак або під час хвиль холоду/тепла. У такому випадку SEPS (словацький оператор) за вказівкою уряду може відмовити в такій допомозі.
Більше того, якби Словаччина справді хотіла впливати на енергопостачання в Україну, їй довелося б прийняти рішення про скорочення асигнувань на своїх інтерконекторах навіть до нуля. Однак існує енергетичне законодавство ЄС, яке поширюється на всіх операторів, і дозволяє приймати таке рішення лише у виняткових ситуаціях: загроза стабільності мережі або постачання всередині країни, або дефіцит, спричинений екстремальними погодними явищами. – Словаччина повинна буде подати нотифікаційну заявку до Європейської комісії та Агентства ЄС зі співробітництва енергетичних регуляторів (ACER) з аргументами на підтримку такого рішення, додає Якубік.
Рішення також має бути прийняте за погодженням з операторами передачі інших країн (у Польщі це PSE – ред.). Вони також залежать від ситуації в конкретній країні і технічних можливостей ліній електропередач. – Якщо словаки захочуть припинити передачу енергії, це не означає, що Польща, наприклад, перебере на себе весь їхній обсяг. Це вимагатиме повторного аналізу того, як ці пропорції можуть бути розподілені між іншими країнами. Так, щоб стабільність мережі в регіоні була збережена», – каже експерт.
Пріоритет стабільності в регіоні
Постачання електроенергії, навіть у випадку зруйнованої війною України, сьогодні є не гуманітарним питанням, а звичайною торгівлею. Обмежена лише наявністю та пропускною спроможністю енергетичних з’єднань у сусідніх з Україною країнах.
– Наразі максимальна потужність в експортному напрямку з країн ЄС до України та Молдови становить 2100 МВт. З боку ЄС вони розподілені між чотирма країнами – Польщею, Румунією, Словаччиною та Угорщиною. На нашу країну припадає 15% (315 МВт). Цього року найбільше енергії надійшло в Україну через Угорщину (35-45% від загального експорту), що пов’язано з тим, що вона має найкраще розвинену інфраструктуру, далі йдуть Румунія (15-30%), Словаччина (15-25%) та Польща (10-20%). Ці показники варіюються в залежності від ситуації в кожній країні», – каже Якубік.
Як пояснює Мацей Вапінський, прес-секретар Polskie Sieci Elektroenergetyczne, торгівля електроенергією між Польщею та Україною в даний час здійснюється через з’єднання 400 кВ Жешув-ЄП Хмільницькі. Пропускна спроможність міждержавного з’єднання Жешув-Хмельницький надається на так званих добових аукціонах. З’єднання на словацькій стороні має аналогічну пропускну спроможність. Де-факто, польська торгівля електроенергією з Україною є більшою, ніж торгівля через Словаччину.
Як додав речник PSE, якби Словаччина припинила надавати потужності на з’єднанні з Україною, ці потужності могли б бути розподілені між іншими країнами, в тому числі і Польщею. Однак це означає, що Варшава могла б допомогти, але тільки за погодженням з Угорщиною та Румунією (заради безпеки ринку в усьому регіоні).
https://energia.rp.pl/elektroenergetyka/art41633121-polska-moze-pomoc-ukrainie-z-pradem-ale-potrzebujemy-wsparcia
