Виробництво цементу в Польщі створює близько 4 мільярдів злотих доданої вартості для економіки та забезпечує майже 2 мільярди злотих надходжень до сектору державних фінансів. Протягом усього ланцюжка поставок цементна промисловість забезпечує майже 25 000 робочих місць, зазначив Павел Пікус, старший менеджер EY у Польщі, під час дебатів «Будівництво як сільське господарство. Чи є CBAM, так званий вуглецевий податок, достатнім захистом для польських виробників цементу?».
Він зазначив, що виробництво цементу – це не лише будівництво, але й основа місцевих ринків праці та важливий внесок у національний ВВП.Польські виробники підтримують регіональний розвиток і забезпечують нижчі викиди, оскільки цемент місцевого виробництва передбачає коротші ланцюги постачання.
Це зменшує вуглецевий слід, пов’язаний з транспортуванням.
Незважаючи на це, польська цементна промисловість стикається зі зростаючими викликами, які підривають її конкурентоспроможність. Основною проблемою є зростання імпорту з України, виробники якої не зобов’язані нести витрати, пов’язані з кліматичною політикою Європейського Союзу. За перше півріччя 2024 року імпорт цементу з України збільшився на 106% і досяг 283 000 тонн – майже стільки ж, скільки за весь 2023 рік. Експерти на дебатах підрахували, що вже цього року імпорт цементу з України перевищить 600 000 тонн, а наступного року може сягнути мільйона тонн. А це загрожує внутрішньому виробництву і дестабілізує ринок.
Польща – не єдина країна, яка стикається з цією проблемою. Павел Пікус розповів про виклики на міжнародному рівні, навівши дані про зростання імпорту до Європейського Союзу. У 2016 році він становив близько 2 мільйонів тонн, тоді як у 2020 році – вже 10 мільйонів тонн. Україна є одним з трьох основних напрямків, звідки цемент надходить до ЄС.
Зберегти виробництво цементу та робочі місця в Польщі
Польща є важливим гравцем у Європі, коли йдеться про виробництво цементу, підкреслив Кшиштоф Кьерес, президент Асоціації виробників цементу. – Ми є третім найбільшим виробником у Європі після Німеччини та Італії. У нас є 12 заводів у країні, а споживання цементу на душу населення становить близько 500 кг на рік», – сказав Кьерес. І хоча, на його думку, цементна промисловість Польщі є найсучаснішою в усій Європі, їй нелегко протистояти зростаючій і нерівній конкуренції з-за меж Європейського Союзу, в основному з боку України. – Наша промисловість відрізняється від сільського господарства тим, що ми б’ємо на сполох, коли ще не пізно. Імпорт з України – це недобросовісна конкуренція, яка загрожує робочим місцям у Польщі», – додав президент SPC.
Викиди вуглецю є технологічною необхідністю, коли мова йде про цементний сектор, альтернативи просто немає. Водночас, кліматична політика ЄС накладає на польських виробників зобов’язання купувати квоти на викиди. Однак ці витрати не поширюються на виробників з-поза меж ЄС. Вони не зобов’язані купувати такі права і часто також мають субсидовану електроенергію. Вони можуть виробляти, зменшуючи витрати і не дотримуючись суворих стандартів. – Це дає їм перевагу, навіть якщо їм доводиться нести витрати на транспортування цементу на більші відстані, додав Кірес.
Павел Круль, мер міста Малогощ, підкреслив важливість цементних заводів для місцевих громад. – У нас є три цементні заводи у Сьвєнтокшиському воєводстві. Як мер, я радий, що один з них є і тут. Малогощанський цементний завод завжди задовольняв потреби своїх мешканців. Наприклад, у приміщенні дитячого садка, з’єднаного з яслами, він встановив станцію, яка вимірює рівень забруднення повітря», – сказав Круль. Мер також звернув увагу на великий вплив цементного заводу на місцеву економіку. – Цементний завод є найбільшим роботодавцем у регіоні, де працює понад 350 осіб, а з субпідрядниками ця цифра зростає до 2 000. Це також означає великі надходження до бюджету муніципалітету. Я живу в Новинах, де також є цементний завод, тому і вдома, і по дорозі на роботу мене оточує цементна промисловість. Ми не можемо собі дозволити, щоб в результаті недобросовісної конкуренції цементні заводи в Польщі скоротили виробництво і зайнятість, адже це вдарить і по місцевій владі», – сказав Круль.
А як це – працювати на польських цементних заводах? Адам Голець з NSZZ Solidarność підкреслив, що заводи пропонують одні з найкращих умов праці, особливо в невеликих містах. – Роботодавці піклуються про працівників: є підвищення заробітної плати, премії, медичне обслуговування та медичні пакети, що фінансуються компанією, зазначив Голець. Є можливості для навчання, існують програми підготовки майбутніх кадрів.
Зміни, які відбулися в умовах праці за ці роки, ілюструють трансформацію сектору. – Весь виробничий процес контролюється, і працівники не виходять у місця, де є небезпека опромінення, без крайньої необхідності, сказав Голець. Він також підкреслив, що цементні заводи в Польщі відповідають найвищим стандартам охорони здоров’я, безпеки та захисту навколишнього середовища. – У нас герметичні склади, практично немає відкритих майданчиків, зазначив він. Він також вказав на сучасні логістичні системи, які мінімізують пил під час транспортування цементу.
Експерти також торкнулися теми екології та використання альтернативних видів палива на польських цементних заводах, які зменшують викиди та вплив на навколишнє середовище. За словами голови Кшиштофа Кьереша, польські цементні заводи мають технологічну перевагу над сміттєспалювальними заводами. – На цементних заводах практично немає відходів, всі залишки від спалювання вбудовуються в клінкер і назавжди залишаються в ньому.
У нас немає проблеми золи, яку потрібно додатково утилізувати, на відміну від сміттєспалювальних заводів», – пояснив він.
Крім того, за його словами, завдяки сучасним технологіям пил зменшився на 99%.І на цьому позитиви не закінчуються – рівень безпеки на польських заводах зростає, а один цементний завод навіть отримав першу премію в конкурсі Національної інспекції праці «Роботодавець – організатор безпечної праці».
Вуглецеве мито проти сірого порошку
Абревіатура CBAM, винесена в назву дебатів, – це так зване вуглецеве мито, яке запроваджує ЄС і яке має набути чинності з 1 січня 2026 року. Його мета – вирівняти умови для виробників з ЄС, які повинні нести витрати на кліматичну політику, та виробників з-поза меж ЄС, які не мають таких витрат. – CBAM – це крок у правильному напрямку, але це половинчасте рішення. Так, це вирівняє конкурентні позиції, але це пов’язано з багатьма ризиками, застеріг Кірес.
Павел Пікус зазначив, що вуглецевий збір лише впроваджується. – Механізм CBAM дуже складний і, безумовно, матиме дитячі хвороби на початку, додав Пікус.
Чи допоможе CBAM цементному сектору? Кшиштоф Кьерес вказав на необхідність його герметизації. – Джерелом викидів є виробництво клінкеру. У цементі може бути 90% або 50% цього клінкеру, тому імпортер може свідомо дезінформувати. Необхідно створити механізм контролю за тим, як відрізнити один сірий порошок від іншого, і дослідити вуглецевий слід цементу, зазначив він.
Нещодавно Міністерство клімату та довкілля опублікувало законопроект, що впроваджує CBAM у польське законодавство. KOBiZE, або Національний центр балансування та управління викидами, є відповідальним органом, а закон визначає, як перевіряти, контролювати та карати за недотримання вуглецевого мита.
Однак є ще більше сумнівів, оскільки правила ЄС передбачають, що країни-імпортери в ЄС можуть запровадити власний механізм вуглецевого мита, щоб уникнути стягнення CBAM. Такі рішення вже обговорюються у випадку Туреччини або Китаю.
Адам Голець оголосив, що профспілки звертатимуться до польського уряду з петицією про порятунок енергоємної промисловості, зокрема цементної. – Ми найбільше боїмося того, наскільки високими будуть витрати на виробництво цементу в Польщі і як зростаючий імпорт вплине на зайнятість, – прокоментував він, окреслюючи сценарії на майбутнє. Якщо найгірший з них здійсниться і виробництво клінкеру буде перенесено за межі Польщі, це означатиме значне скорочення кількості робочих місць.
– Це було б ударом по місцевій владі, оскільки цементні заводи розташовані в невеликих містах, сказав Павел Круль. Саме тому галузь б’є на сполох щодо імпорту цементу з України, який у поєднанні з кліматичною політикою знижує конкурентоспроможність цементних заводів у Польщі.
Павел Пікус підкреслив, що зосередження виключно на поточних проблемах може бути недостатнім. – Виклики є середньо- та довгостроковими. Квоти на викиди зникають, потрібно інвестувати в УЗВ, потрібно займатися декарбонізацією, підсумував Пікус.
Уловлюйте CO2, щоб залишатися конкурентоспроможними
УЗВ, або уловлювання, транспортування та зберігання вуглецю, є єдиним можливим рішенням для цементних заводів для досягнення жорстких цілей кліматичної політики ЄС.
– Ці технології вже доступні, але їх впровадження вимагає будівництва заводу, порівнянного за розміром з новим цементним заводом. Крім того, вони вимагають значних витрат енергії – на 100-150% більше, ніж ми споживаємо зараз, пояснив Кшиштоф Кьерес.
У Польщі пілотний проект УЗВ реалізується на цементному заводі в Куяві. Він на 80% підтримується фондами ЄС, але стикається з багатьма бар’єрами. – CO2 потрібно зріджувати, перевозити в спеціальних танкерах до порту Гданська, а звідти експортувати на норвезький шельф. Це дуже дорогий процес», – пояснив Кьерес. Він зазначив, що для того, щоб технології УЗВ мали сенс, необхідна «зелена» або ядерна енергетика, оскільки додаткові викиди, пов’язані з виробництвом енергії, можуть звести нанівець переваги уловлювання CO2.
Павел Пікус послався на звіт EY, який показує, що впровадження УЗВ, незважаючи на його високу вартість, має більше сенсу, ніж оплата квот на викиди CO2. – Це вигідніше з точки зору економіки в цілому, оскільки витрати на будівництво знизяться, додана вартість збільшиться, а зайнятість також зросте, підрахував Пікус. На його думку, УЗВ є необхідністю, а не альтернативою, якщо польська цементна промисловість хоче відповісти на виклики майбутнього.
Які перспективи будівництва установок УЗВ? – Якщо не буде змін до законодавства, не буде державної допомоги, то самим цементним заводам буде дуже важко», – підсумував Адам Голець. Одним з рішень, визначених під час дебатів, є підтримка технології УЗВ за рахунок коштів збору в рамках механізму CBAM.
https://www.rp.pl/budownictwo/art41231941-producenci-cementu-potrzebuja-ochrony-przed-importem-z-ukrainy
