Коли на початку минулого десятиліття ми переживали вибух популярності платформи Facebook, сьогоднішній гігант з Пало-Альто сміливо просував себе серед рекламодавців за допомогою кампанії «Facebook NOW!», навіть закликаючи потенційних клієнтів не проґавити можливість для свого бізнесу скористатися цим каналом комунікації. Використовуючи цю аналогію в контексті інвестицій польських компаній в Україну, хотілося б зробити подібний заклик сьогодні, щоб привернути нашу увагу і не проґавити можливості, які з’являються на горизонті.
Позитивний торговельний баланс
За останні три роки Польща стала одним з найбільших торговельних партнерів України. За обсягом торгівлі ми посідаємо друге місце, значною мірою завдяки вигідному розташуванню нашої країни та безпеці наших торговельних шляхів. За цей період наш експорт до України майже подвоївся і складався переважно з палива, зброї, боєприпасів, легкових автомобілів, безпілотників та генераторів.
Війна сприяє нашим торговельним інтересам (Польщі) – баланс нашого взаємного обміну явно на користь Польщі – ми продаємо в Україну втричі більше, ніж імпортуємо з неї. За останні роки цей ринок став шостим напрямком нашого експорту, випередивши, зокрема, Нідерланди та США.
Цьому беззаперечному успіху не завадили ні періодичні суперечки щодо імпорту українських зернових, ні блокади кордонів польськими перевізниками та сільгоспвиробниками. Щонайбільше, вони сприяли покращенню і без того вражаючого торговельного балансу на користь Польщі. Чи зможемо ми розраховувати на продовження торговельного буму в найближчі роки, особливо в разі припинення бойових дій, залишається відкритим питанням.
Довгострокові інтереси та економічні відносини будуються на фундаменті прямих іноземних інвестицій. Орієнтована на швидку інтеграцію в ринок ЄС, Україна, яка додатково може розраховувати на значні кошти на реконструкцію, буде привабливим місцем для вкладення капіталу і, водночас, полем конкуренції для глобальних інвесторів. Польські компанії мають чудову можливість взяти участь у проектах реконструкції, але це буде залежати від наших активних і продуманих дій.
Інвестиції в Україну прискорилися
Всупереч поширеній думці, яку створюють щоденні зведення з фронту, інвестиції в Україну постійно зростають, а в першому кварталі цього року прискорилися дуже стрімко.
За даними агентства UkraineInvest, у першому кварталі 2024 року в Україну надійшло на 491% більше капіталу, ніж за аналогічний період двома роками раніше. За весь минулий рік прямі іноземні інвестиції склали близько 4,7 мільярда доларів.
Найбільші капітали залучили компанії, які вже присутні в Україні. McDonald’s, Carlsberg або виробник зимового спорядження Head інвестували в розвиток своїх мереж і заводів. Unilever і Nestlé створили нові виробничі потужності, а німецький Bayer вклав 60 мільйонів доларів у будівництво заводу з виробництва насіння кукурудзи. Величезні інвестиційні програми здійснюють і українські компанії: «Метінвест» за останні два роки виділив півмільярда доларів на інвестиції, а цього року виділить ще 300 мільйонів доларів.
Польща посіла восьме місце в рейтингу інвесторів на 2023 рік із 191,6 мільйона доларів США, майже повернувшись до рівня понад 200 мільйонів доларів на рік, які ми інвестували в Україну до початку війни. На думку деяких аналітиків, ця середня позиція могла б бути кращою, якби від неї відняти український капітал, що повертається з інших країн, які випереджають нас у рейтингу.
Нещодавні інвестиції включають розширення заводу Cersanit, на яке було виділено 20 мільйонів доларів, а також рішення виробника вікон Fakro відновити свій завод з виробництва вікон у Львові, який був зруйнований під час російської атаки. Польські компанії роками беруть участь у капіталі в Україні – сукупна вартість наших інвестицій з 2009 року становить близько 780 мільйонів доларів США.
Ми присутні у фінансовому секторі (Kredobank/PKO BP), страхуванні (PZU), виробництві одягу (LPP) чи промисловості (Fakro, Barlinek). Тому нам важко відмовити в інвестиційному ноу-хау або відкритості до ризиків (які вже зросли з 2014 року, зрештою, через початок гібридної війни з боку Росії в той час). Однак майбутнє місце наших компаній на українському ринку, зумовлене величезними інвестиціями в реконструкцію, залишається відкритим питанням.
Планування реконструкції
Інвестиційні потреби у сфері реконструкції в Україні вже оцінюються майже у 500 мільярдів доларів США, переважно у сферах зруйнованої інфраструктури, енергетики чи відновлення комунальних послуг. Експерти, які мають досвід відновлення економік, додають до цього переліку витрати на реконструкцію структури вільного ринку, тобто малих і середніх підприємств, які також потребують підтримки відповідними коштами.
Саме такі пріоритети визначені в «Українському плані» – плані, розробленому спільно українським урядом та Європейською Комісією для відновлення країни після руйнувань, спричинених війною. Грошові потоки, які надходитимуть від Європейського Союзу до України в рамках програми «Україна» (до 50 мільярдів євро до 2027 року), будуть витрачатися відповідно до його положень. Крім того, Група Світового банку, Європейський банк реконструкції та розвитку і донори з усього світу мають намір виділити значні ресурси на допомогу нашим східним сусідам. Разом це десятки мільярдів доларів.
Найбільші світові гравці, безумовно, хотіли б реалізувати проекти з відновлення, але вони стримують свою участь через ризик війни. З іншого боку, програми ЄС, такі як інвестиційний компонент Українського фонду, стартують вже у жовтні цього року. За цих обставин не дивують слова президента ПАІУ Анджея Дихи, який заявив на серпневій конференції Польсько-української господарчої палати, що «час інвестувати в Україну настав».
Його слова не стали несподіванкою для польських підприємців, які вже деякий час виявляють інтерес до українських програм реконструкції. База даних, яку веде Міністерство розвитку і технологій, вже налічує понад три тисячі компаній, зацікавлених в участі у відновлювальних проектах.
Генеральний директор InPost Рафал Бжоска минулого року заявив про готовність інвестувати в Україну близько 100 мільярдів євро і мобілізував польський бізнес наслідувати його приклад, а також пообіцяв інвестиційну співпрацю з американськими партнерами. У свою чергу, Польсько-українська господарча палата проводить важливу органічну роботу, налагоджуючи мережу контактів між польськими та українськими підприємцями та органами місцевого самоврядування, результатом якої вже стало близько 50 проектних ідей, поданих до Банку господарського краю. Також під егідою Палати проводяться заходи для сприяння контактам у будівельній галузі, від яких ми обіцяємо чи не найбільшу кількість спільних проектів.
Стратегії для Польщі
Польські компанії можуть відігравати різні ролі в проектах реконструкції: бути субпідрядниками великих міжнародних інвестиційних проектів, співпрацювати на мікрорівні з українськими компаніями або українськими органами місцевого самоврядування, брати участь у тендерах міжнародних програм розвитку. Вибір конкретного шляху залежатиме не лише від наявності фінансування та компетенцій, але й від прийняття продуманої стратегії нашої участі та її ретельної реалізації.
Туреччина, найбільший іноземний інвестор в Україні минулого року, націлилася на співпрацю в будівництві та енергетиці. За планами послідували справи – вже 50 відсотків електрогенераторів, що експортуються в Україну, походять з Туреччини, яка одночасно реалізує в країні близько 200 будівельних проектів на суму 1,5 мільярда доларів США.
Ті ж самі сектори та пріоритети часто фігурують у наших деклараціях, але за відсутності дій уряду та бізнесу можливості участі у проектах реконструкції можуть вислизнути від нас. Це відбувається тому, що ми страждаємо від браку конкретних ініціатив, які могли б отримати фінансування.
Державні установи вже давно готують підтримку для польських компаній, які мають намір інвестувати в Україну. Польське агентство інвестицій і торгівлі відкрило нові консультаційні офіси для МСП у Жешуві та Любліні, а незабаром розпочне свою діяльність у Львові.
Корпорація страхування експортних кредитів вже деякий час пропонує перестрахування інвестицій в Україну, умовою якого є лише 30% участі польського капіталу в ланцюжку поставок проекту. Керівництво ЕКА підкреслює, що на сьогоднішній день досвід виплат за українськими інвестиціями в її портфелі є нижчим, ніж за німецькими, а витрати на страхування можуть бути покриті українськими податковими пільгами для нових інвесторів.
У свою чергу, Bank Gospodarstwa Krajowego буде офіційним партнером Європейської Комісії у реалізації інвестиційного компоненту Програми для України, який передбачає як покриття ризиків, так і грантову підтримку проектів, що реалізуються відповідно до плану відновлення України.
Однак за європейські кошти доведеться конкурувати з організаціями з усього Європейського Союзу, і Комісія, прагнучи створити ефект фінансового важеля, швидше за все, надаватиме перевагу тим проектам, які залучатимуть додатковий капітал. У цій сфері ми поки що програємо Німеччині та Франції, які вкладатимуть власні кошти в проекти реконструкції. Нашим великим упущенням на минулорічній міжнародній конференції з питань реконструкції в Лондоні було те, що ми не оголосили про польську програму капіталу для України.
Чудовою нагодою виділити значні ресурси на підтримку інвестицій в Україну стане Конгрес «Спільне майбутнє», другий випуск якого відбудеться 7-8 жовтня в Познані. Будемо сподіватися, що дискусії представників державних установ, фінансистів, експертів та підприємців допоможуть започаткувати інвестиційну програму, здатну залучити польські компанії та отримати для них європейські кошти.
У фільмі 2011 року «Межа ризику» генеральний директор вигаданої фінансової установи з Уолл-стріт, якого зіграв британський актор Джеремі Айронс, дав наступну пораду своїм колегам під час прийняття ключового бізнес-рішення: «Як би мені не хотілося думати, що в наших рядах є дійсно розумні люди, набагато простіше просто бути першим». Ця порада цілком відповідає ситуації, в якій опинилися польські компанії, що бажають взяти участь у програмах реконструкції в Україні. Навіть якщо ми справедливо припускаємо, що маємо значні переваги перед міжнародними конкурентами, такі як географічна та культурна близькість і досвід, бути першими – це дійсно вигідно.
https://www.rp.pl/opinie-ekonomiczne/art41185651-czas-na-polskie-inwestycje-w-ukrainie-jest-wlasnie-teraz
