Після того, як до кінця червня Україна вже підписала угоди про безпеку з США, Німеччиною та 17 іншими країнами, а також з Європейським Союзом, на початку липня було підписано ще одну угоду. Під час свого візиту до Варшави президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск підписали угоду про безпеку, яка потрапила в заголовки новин за кордоном насамперед через створення “Українського легіону” на польській землі. Українці, які проживають за кордоном, можуть вступити до цієї організації добровольцями. Потім їх буде тренувати та екіпірувати Польща.
Інший уривок, який підняв би на новий рівень підтримку Польщі та Заходу України, яка зазнає нападу з боку Росії, потрапив у заголовки газет не так часто. Навіть якщо б ця підтримка не пішла так далеко, як розгортання сухопутних військ, про що кілька місяців тому заявив президент Франції Еммануель Макрон. Однак цей пункт польсько-української угоди і подальша реакція також показують, наскільки обережно діє НАТО у своїй підтримці України, побоюючись ескалації у відносинах з Росією.
“Учасники домовилися продовжити двосторонній діалог, а також з іншими партнерами для оцінки необхідності та доцільності можливого перехоплення ракет і перейменованих літаків, запущених у бік території Польщі в українському повітряному просторі. При цьому будуть дотримуватися процедури, узгоджені і необхідні країнами та організаціями”, – йдеться в одному з пунктів угоди. Або якщо говорити менш складними словами: У координації з НАТО та її союзниками Польща матиме право збивати ракети, що летять у бік території Польщі, вже над територією України.
Польський повітряний простір порушувався кілька разів
“Ті, хто сьогодні захищає Україну, захищають і себе”, – сказав прем’єр-міністр Польщі Туск під час підписання договору. Цей пункт у договорі особливо підкреслює це. Тому що був не один інцидент:
– У листопаді 2022 року українська ракета протиповітряної оборони впала на село Пшеводув на польсько-українському кордоні, в результаті чого загинуло двоє людей.
– За останні два роки ракети, випущені Росією по Україні, кілька разів порушували польський повітряний простір.
– У грудні 2022 року російська ракета навіть впала неподалік Бидгоща, восьмого за величиною міста Польщі, яке розташоване на північний захід від Варшави і з якого швидше дістатися до Німеччини, ніж до України. Через подальше приховування цього інциденту тодішнім міністром оборони Маріушем Блащаком, цей інцидент став однією з причин поразки націонал-консерваторів, які перебувають при владі в Польщі з 2015 року, на виборах восени минулого року.
Не дивно, що запуск ракет Польщею має багато прихильників, особливо в Україні. За кілька днів до підписання польсько-української угоди про безпеку Олена Кондратюк, заступник голови українського парламенту, використала візит до Литви, щоб обговорити це питання з Малгожатою Кідавою-Блоньською, маршалком другої палати польського парламенту, яка також була присутня на зустрічі. Кондратюк чітко пояснила, чому Україна могла б скористатися допомогою Польщі: Для її країни це була б можливість “захистити повітряний простір у прикордонних регіонах України за допомогою польської протиповітряної оборони”, як пояснила політик.
Тема вичерпана
Однак, як би Туск не підкреслював, що захист України був би також захистом Польщі – що в даному випадку було б навіть дуже справедливо – глава польського уряду неохоче йде на практичну реалізацію ідеї збивати в українському повітряному просторі ракети, що летять у бік Польщі, – про це свідчать не лише його слова, а й слова інших польських політиків, які не бажають цього робити. Це підкреслюють не лише розпливчасті формулювання в угоді, але й коментарі польських і західних політиків після підписання договору.
“Ми вже давно говорили про ідею, яка народилася в Польщі, – пояснив Дональд Туск на прес-конференції з президентом України Зеленським. “Польща була першою країною, яка заговорила про це з Україною”, – продовжив польський прем’єр, лише додавши велике “але”: “Але тут нам потрібна чітка співпраця в рамках НАТО, тому що такі дії вимагають спільної відповідальності НАТО”.
Інші політики були настільки ж обережними. “Це нормально, що Україна говорить більше, ніж може зробити. Так може бути і в цьому випадку”, – сказав, наприклад, міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Каміш. І він не помилився: “Ми підтримуємо Україну у знищенні російських літаків. Але НАТО не буде повністю залучено до цього завдання”, – заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, який залишає посаду, в інтерв’ю українському інформаційному порталу “Kyiv Independent”, поставивши крапку в цьому питанні. Це викликало розчарування в Україні, але було прийнято польськими політиками.
https://www.n-tv.de/politik/Polen-und-die-Ukraine-zwei-Schritte-vorwaerts-einen-zurueck-article25138268.html
