В Абу-Дабі представники України та Росії провели переговори щодо завершення війни, при цьому США брали пасивну роль.
Які питання є ключовими і яка зараз військова ситуація?
Дипломатична ситуація
Останнім часом сторони намагалися подати хід переговорів про припинення війни у позитивному світлі.
Після останніх переговорів у Абу-Дабі минулого тижня спецпосланець США Стів Віткофф заявив, що залишився лише один невирішений пункт, який стосується передачі українських територій Росії. Цю інформацію підтвердили й інші американські посередники.
Варто відзначити, що Росія та Україна оцінили останній раунд переговорів у Абу-Дабі як конструктивний. Раніше в ОАЕ делегації України, Росії та США вперше провели переговори у форматі «тристоронніх переговорів» за участю американських посередників.
Зараз сторони мають намір продовжити переговори навіть без участі США.
Однак прориву не очікують: Росія не стала відмовлятися від максимальних вимог, зокрема вимоги передачі невідвойованих територій, обмеження військового потенціалу України та політичних змін у країні-сусідці.
Україна наполягає, що мирна угода має гарантувати її безпеку, що відрізнятиметься від попередніх угод з Росією, та надійно захищатиме від нового вторгнення. Від початку президентства Дональда Трампа США наполягають на швидкому підписанні мирної угоди і прагнуть відновити нормальні економічні відносини з Росією.
Трамп неодноразово демонстрував прихильність до президента Росії Володимира Путіна. Це створює тиск на Україну, для якої військова підтримка США є життєво важливою.
Боротьба за гарантії безпеки
Президент України Володимир Зеленський нещодавно заявив про досягнення угоди з США щодо двосторонніх гарантій безпеки.
«Ми вважаємо документ про гарантії узгодженим», — підтвердив він у понеділок.
Проте деталі угоди та її обсяг лишаються неясними, а США поки офіційно не підтвердили цю домовленість. Радник президента Путіна з зовнішньої політики Юрій Ушаков минулого тижня уточнив, що жодної угоди з Москвою щодо гарантій безпеки наразі немає. Російська сторона залишається непохитною у своїй відмові допустити розміщення військ НАТО на території України.
Це суперечить ідеї західної коаліції, яка розглядає можливість присутності своїх підрозділів для стримування Росії після періоду відновлення. Однак поки невідомо, як саме виглядатиме така військова присутність і наскільки вона буде ефективною.
Питання передачі територій
Вимога Росії про передачу територій залишається найскладнішим питанням переговорів, і наразі не спостерігається жодного поступу.
Росія наполягає на повному виведенні українських військ з Луганської та Донецької областей, що означає контроль над усім Донбасом. Про це неодноразово заявляв заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв. Крім того, Росія порушує міжнародне право, висуваючи претензії на південні регіони Херсонської та Запорізької областей.
Проте на фоні мирних переговорів ходять чутки, що Росія може припинити анексію цих територій. Особливу увагу привертає питання щодо майбутнього статусу Запорізької атомної електростанції, найбільшої в Європі, яка з 2022 року перебуває під контролем російських військ.
Україна офіційно не готова відмовлятися від цих територій, посилаючись на міжнародне право та власну Конституцію. Крім того, відступ із добре укріпленого Донбасу створює ризик нових просувань російських сил углиб країни.
Президент США Трамп неодноразово закликав Україну піти на поступки щодо територій, прагнучи якнайшвидшого припинення війни і, можливо, вважаючи, що Росія врешті захопить потрібні частини Донбасу.
За оцінками західних військових експертів, російські війська просуваються надто повільно, щоб швидко взяти під контроль весь Донбас.
У грудні США запропонували 20-пунктний план, за яким контрольована Україною частина Донбасу має стати демілітаризованою спеціальною економічною зоною. У рамках цієї моделі Росія повинна утриматися від наступальних дій і вивести війська з інших районів.
Залишається невідомим, чи продовжать обговорення цього плану в Абу-Дабі. Питання гарантій безпеки при цьому знову постане на порядок денний.
Військова ситуація
Російські війська ведуть наступ на Донбасі, але поступаються за темпами та зазнають значних втрат. Основною метою є захоплення міста Лиман, що дасть змогу просунутися в напрямку Слов’янська. За словами українського військового експерта Костянтина Машовця з Інституту вивчення війни, загальне просування російських сил у регіоні дуже повільне і не створює умов для масштабного наземного наступу на Слов’янськ.
Слов’янськ входить до українського оборонного поясу в Донецькій області, який за чотири роки війни перешкоджав Росії встановити контроль над усім Донбасом. Контроль над цією територією є ключовим елементом дипломатичних зусиль щодо припинення бойових дій.
Росія наполягає на вимогах про відмову України від утримуваних територій Донбасу, що завжди відкидає Київ з огляду на принципові та стратегічні міркування.
Загалом, незначний прогрес також спостерігається на інших ділянках фронту — у зоні Харкова на півночі та біля Запоріжжя на півдні, де російська армія намагається зміцнити свої позиції з метою артилерійських обстрілів міст.
Тиск на українські війська залишається високим, і вони також зазнають значних втрат, проте не мають змоги швидко мобілізувати нові сили.
Можливість нових повітряних атак на Київ та інфраструктуру
Від початку війни Росія застосовує масовані повітряні удари по енергетичній інфраструктурі України з метою підірвати моральний дух населення, що є порушенням міжнародного права.
Минулого четверга президент США Дональд Трамп заявив, що за його проханням Росія припинить атаки на тиждень, назвавши це «дуже мило». Утім, речник Кремля Дмитро Пєсков повідомив про триденне припинення обстрілів Києва задля «сприятливіших умов» для переговорів.
Водночас Росія продовжує обстрілювати інші українські райони. Незадовго до переговорів Київ знову зазнав ракетних ударів, а також масштабних атак на енергетичні об’єкти в різних регіонах країни.
У ніч на вівторок, одну з найхолодніших за цю зиму, через обстріли в Києві та Харкові понад 1100 житлових будинків залишилися без опалення — при температурах мінус 17 градусів у столиці та мінус 23 градуси в Харкові.
За даними The New York Times, масштаби ракетних ударів цієї ночі перевищили всі атаки, здійснені за одну ніч напередодні Різдва 2024 року.
Джерело: www.tagesschau.de/ausland/europa/russland-ukraine-vor-verhandlungen-abu-dhabi-100.html
