На складі біля автостради Ліндона Б. Джонсона в промисловій зоні за межами Далласа створюється майбутнє американського виробництва військових боєприпасів.
Тут, на першому новому великому збройовому заводі Пентагону, побудованому після вторгнення Росії в Україну, турецькі робітники в помаранчевих касках зайняті розпакуванням дерев’яних ящиків з трафаретною назвою стамбульської оборонної компанії Repkon і складанням роботів і токарних верстатів, керованих комп’ютером.
Незабаром завод вироблятиме близько 30 000 сталевих снарядів щомісяця для 155-міліметрових гаубиць, які стали вирішальними у військових діях Києва.
За словами генерального секретаря НАТО, Україна випускала від 4 000 до 7 000 таких снарядів щодня протягом кількох місяців у 2023 році, доки чвари між республіканцями в Палаті представників не призупинили подальше фінансування поставок озброєнь Пентагоном. Великі поставки американських артилерійських боєприпасів відновились у квітні після того, як Конгрес ухвалив пакет допомоги Україні на суму 61 мільярд доларів.
Це призвело до гострої нестачі боєприпасів для Києва, коли українські війська змогли випустити лише частину снарядів, випущених по них російськими військами.
Щоб забезпечити українські артилерійські бригади, Пентагон минулого року поставив завдання виробляти 100 000 снарядів на місяць до кінця 2025 року. Заводи в Скрентоні і Вілкс-Барре, штат Пенсильванія, разом виробляють близько 36 000 снарядів на місяць. Новий завод General Dynamics в Мескіті, штат Техас, вироблятиме 30 000 снарядів щомісяця, коли вийде на повну потужність.
Мета в 100 000 снарядів на місяць означає майже десятикратне збільшення виробництва порівняно з тим, що було кілька років тому.
Очікується, що оборонна компанія IMT, що базується в Огайо, компенсує різницю.
Менше року тому на цій території в Північному Техасі було лише ґрунтове поле. Але завдяки мільйонам доларів від Конгресу і допомозі компанії Repkon американська оборонна компанія General Dynamics змогла відкрити завод приблизно через 10 місяців після початку будівництва.
“Незважаючи на всі наші старти і зупинки з урядом, постійні резолюції та отримання останніх доповнень, промислова база реагує, коли ви її фінансуєте, і це зроблено правильно”, – сказав Вільям А. Лаплант, головний посадовець Пентагону з питань закупівель, в інтерв’ю зі своїм колегою з армії Дугласом Р. Бушем.
За словами пана Лапланта, з початку війни в лютому 2022 року Сполучені Штати надали Києву понад три мільйони 155-міліметрових снарядів.
“Коли уряд і промисловість працюють разом, а Конгрес дає нам достатню свободу дій, ми все ще можемо робити великі речі в цій країні дуже швидко”, – додав пан Буш.
Однак, чи буде достатньо лише збільшення виробництва артилерійських боєприпасів, щоб змінити результати на полі бою на користь України, поки що невідомо.
“Стабільне збільшення виробництва артилерійських боєприпасів є важливим для довгострокових потреб США і України, – сказав Майкл Кофман, експерт з питань російської армії і старший науковий співробітник Фонду Карнегі за міжнародний мир, – але навіть за найкращого сценарію я б сказав, що ці цілі на кінець 2025 року будуть досягнуті пізно в цій війні, і цілком ймовірно, що російське виробництво артилерійських боєприпасів все одно буде більшим, ніж у США і Європі разом узятих на той момент”.
“Скажімо, через півтора року і США, і Європа вироблятимуть або купуватимуть понад мільйон снарядів кожна”, – додав він. “Це все одно, мабуть, менше, ніж Росія збирається виробити цього року”.
Завод у Мескіті складатиметься з трьох виробничих ліній у різних будівлях, одна з яких ділитиме простір з дистриб’юторським центром Frito-Lay, біля якого припаркована вантажівка з брендом Cheetos. Коли всі три лінії будуть завершені, більшість турецьких робітників поїдуть додому.
Половина американської робочої сили, що працює на заводі, прибула з іншого заводу General Dynamics, розташованого за 10 миль на північ у Гарленді, де компанія кує сталеві корпуси для авіаційних бомб. За словами представників компанії, завод у Мескіті додасть близько 350 робочих місць до місцевої економіки, коли він вийде на повну виробничу потужність наступного року.
На нинішніх військових заводах у Пенсильванії, які використовують поєднання нових і майже столітніх технологій для нагрівання і пресування сталевих заготовок у конічні снаряди, кування снарядів може зайняти кілька днів. Але новий завод у Мескіті працює набагато швидше.
Коротший цикл відбувається завдяки використанню так званого потокового формування – машина всередині корпусу розміром приблизно з міський автобус обертає 130-фунтову сталеву чашку на високій швидкості, одночасно стискаючи її, доки вона не перетвориться на довгий блискучий циліндр. Далі роботи виконують більшу частину роботи.
Серія однакових помаранчевих роботів-маніпуляторів по всьому заводу захоплює металеві частини снарядів з одного верстата і кладе їх на невеликі автоматизовані візки, які везуть їх на наступну станцію, де інший робот-маніпулятор, що ковзає по рельсам, починає наступний етап процесу.
Робоча зона кожного робота огороджена, а її отвори оточені “повітряними воротами” – смужкою датчиків, які дозволяють візкам, схожим на Roomba, в’їжджати на територію, але вимикають машини, якщо вони виявляють людину.
Люди потрібні за кілька кроків, щоб піднімати речі по дорозі, часто за допомогою великого жовтого пристрою, прикрученого до підлоги, який називається маніпулятором, що дозволяє їм переміщати снаряди до інших машин.
Лазерні сканери замінили людські очі і ручні інструменти для огляду снарядів всередині і зовні, швидко перевіряючи, чи відповідають снаряди бажаним специфікаціям.
Порожні снаряди, виготовлені в Мескіті, будуть відправлені на єдиний в армії завод з їхнього наповнення вибухівкою – завод часів Другої світової війни в Берлінгтоні, штат Айова. Проте наступного року багато снарядів буде відправлено на інший новий завод General Dynamics, що будується в Камдені, штат Арканзас.
Прагнення Пентагону реінвестувати у виробництво боєприпасів також призведе до того, що армійський завод в Айові відкриє другу лінію з наповнення снарядів вибухівкою і частково відновить роботу заводу в Парсонсі, штат Канзас, з пакування зарядів артилерійського ракетного палива, який був майже повністю закритий під час серії закриття баз у 2000-х роках.
Після завершення робіт некерований снаряд матиме довжину трохи менше трьох футів і важитиме приблизно 100 фунтів, з яких 24 фунти припадатиме на вибухівку. Цього достатньо, щоб вбити людей в радіусі 150 футів від місця падіння і завдати поранень на відстані понад 400 футів.
І пан Лаплант, і пан Буш зазначили, що європейські країни також нарощують виробництво артилерійських боєприпасів, а американські оборонні підрядники ведуть переговори з українським урядом з метою пошуку шляхів допомоги Україні у зміцненні власної оборонної промисловості.
Сполучені Штати передали Києву секретні плани виробництва понад 1000 одиниць американського озброєння і переклали стільки ж технічних посібників з англійської на українську мову, повідомили обидва посадовці.
Коли їх запитали, вони не стали уточнювати, про яку саме зброю йдеться.
“Що вони використовують найбільше?” відповів пан Буш.
www.nytimes.com/2024/05/29/us/pentagon-ammunition-ukraine-russia.html
