Парадокс полягає в тому, що чим більше зброї ми можемо надати Україні, тим більше шансів на мир, заявив Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, який залишає посаду. Він закликав Альянс не повторити помилку з Китаєм, яку він зробив з Росією, ставши залежним від його сировини.
Столтенберг виступив з прощальною промовою. 1 жовтня посаду Генерального секретаря НАТО обійме голландець Марк Рютте.
Норвезький політик, який очолював Альянс протягом десяти років, зазначив, що під час його перебування на посаді актуальність НАТО була поставлена під сумнів. Як він нагадав, Альянс називали «розділеним», «застарілим» і «в стані мозкової смерті».
Але реальність така, що НАТО сильніша, згуртованіша і потужніша, ніж будь-коли раніше – сказав він.
За його словами, Україна також близька до членства в Альянсі, як ніколи раніше.
Генеральний секретар, який залишає посаду, поділився своїми порадами на майбутнє. Він підкреслив, що союзники повинні бути готові платити ціну за мир. Для того, щоб досягти всіх цілей, які вони поставили перед собою в рамках НАТО, країни-члени повинні почати витрачати на оборону значно більше, ніж встановлений ліміт у 2% від ВВП.
Чим більше грошей, тим сильніша наша оборона, тим ефективніше наше стримування, тим більша наша безпека – наголосив він.
Другий урок з недавнього минулого, за словами норвежця, полягає в тому, що «свобода важливіша за вільну торгівлю». Він нагадав, що деякі союзники були переконані, що купівля російського газу є суто комерційною справою.
Це була помилка. Росія використовує газ як засіб примусу, щоб зупинити нашу підтримку України. Ми не повинні припуститися тієї ж помилки з Китаєм – сказав Генеральний секретар НАТО, вказуючи на рідкоземельні метали і взяття Пекіном під контроль критично важливих об’єктів інфраструктури.
Водночас, підкреслив він, безпека не повинна бути виправданням для запровадження протекціоністських заходів проти друзів і союзників.
Навпаки, чим більше ми обмежуємо торгівлю з потенційними супротивниками, тим важливіше підтримувати відкриті економічні відносини між союзниками. Бар’єри і тарифи між нашими країнами збільшуватимуть витрати, знижуватимуть якість і стримуватимуть інновації – сказав він.
«Військова сила – передумова для діалогу».
За словами Норвегії, третій урок, який він виніс з перебування на посаді, полягає в тому, що військова сила є передумовою для діалогу.
Я знаю це з часів мого перебування на посаді прем’єр-міністра Норвегії. Ми повинні говорити з нашими сусідами, як би важко це не було. Але діалог працює лише тоді, коли він підкріплений сильною обороною. Ми можемо чітко бачити це в Україні. Надавши Україні більше зброї, ми можемо дати Путіну зрозуміти, що він не може отримати те, що хоче, силою», – сказав він. – сказав він.
На його думку, військова сила має свої межі, і це четвертий урок
Ми чітко побачили це в Афганістані. Після терористичних атак 11 вересня було правильним рішення ввести війська до Афганістану. Наша військова інтервенція мала чіткий мандат ООН і отримала широку політичну підтримку в Альянсі. Ми знищили Аль-Каїду і запобігли перетворенню Афганістану на безпечний притулок для міжнародних терористів. Тож наша місія не була марною, і я віддаю шану усім тим, хто віддав найвищу жертву – наголосив він.
Він додав, що місія в Афганістані, однак, тривала занадто довго. «Коли я прибув до НАТО в 2014 році, план полягав у тому, щоб за кілька років завершити нашу військову присутність і перейти до політичного партнерства. Але через сім років ми все ще були там з тисячами військових. Те, що починалося як цільова антитерористична операція, перетворилося на широкомасштабну місію з розбудови держави» – підкреслив він.
Той факт, що афганський уряд і сили безпеки розвалилися так швидко, за його словами, показав, чому було правильно піти.
Те, що мало бути стабільною і сильною державною структурою, виявилося картковим будиночком. Не було жодних підстав вважати, що перебування ще на двадцять років призвело б до іншого результату. Отже, урок полягає в тому, що мета будь-якої майбутньої військової операції за межами території НАТО повинна бути чітко визначена і ми повинні чесно говорити про те, чого ми можемо і чого не можемо досягти – пояснив він.
П’ятий урок – останній і найважливіший, за його словами – полягає в тому, що Захід ніколи не повинен сприймати зв’язки між Європою і Північною Америкою як належне.
НАТО не є чимось висіченим на камені. Це результат свідомого вибору і політичної волі. Ми чули голоси по обидва боки Атлантики, які закликали Америку і Європу розійтися. Зосередження на короткозорих національних інтересах замість довгострокової співпраці не принесе нам нічого доброго. Ізоляціонізм нікого не вбереже. Ми живемо у взаємопов’язаному світі. Виклики безпеці занадто великі, а конкуренція занадто жорстка, щоб будь-яка країна могла діяти поодинці. Інвестування в трансатлантичні відносини – це єдиний виграшний шлях вперед – наголосив він.
«Без НАТО немає безпеки в Європі»
Європейці повинні зрозуміти, сказав він, що без НАТО немає безпеки в Європі.
Без Туреччини на півдні, Норвегії на півночі і США, Канади і Великобританії на заході неможливо уявити безпеку європейського континенту. Трансатлантичний альянс добре послужив Європі, проклавши шлях до тіснішої європейської інтеграції та поширення демократії і свободи в Центральній і Східній Європі. Це урок історії, який європейці повинні пам’ятати – сказав він.
На думку норвежця, трансатлантичний альянс також добре послужив Сполученим Штатам.
Союзники по НАТО стояли пліч-о-пліч зі Сполученими Штатами від Кореї до Афганістану і заплатили за це високу ціну. Це просто неправда, що європейці є безбілетниками. (…) Ми сильніші і безпечніші, Європа і Північна Америка, разом в НАТО – сказав Столтенберг.
https://wpolityce.pl/swiat/706772-ustepujacy-szef-nato-apeluje-o-wieksze-wsparcie-dla-ukrainy
