Андрій Сибіга прибув до Варшави на переговори з главою польського МЗС. Вчора речник МЗС Польщі Павел Вронський повідомив, що питання ексгумації жертв Волинської різанини буде однією з тем, які обговорюватимуться під час зустрічі.
За підсумками розмови на спільній прес-конференції Сибіга підкреслив, що і поляки, і українці зацікавлені в тому, щоб жодні непорозуміння не розділяли два народи.
Міністр повідомив, що українсько-польська робоча група під егідою міністерств культури наразі опрацьовує механізми проведення пошукових та ексгумаційних робіт.
Радослав Сікорський, у свою чергу, передав, що Київ не бачить перешкод для проведення робіт польськими державними та приватними установами у співпраці з відповідними українськими інституціями та відповідно до українського законодавства. Українська сторона заявила про готовність позитивно розглядати запити на проведення ексгумацій.
Волинська різанина. Ексгумація жертв розділяє Варшаву і Київ
За останні кілька місяців питання ексгумації жертв Волинської різанини, яке десятиліттями було джерелом напруги між Польщею та Україною, стало приводом для загострення взаємних відносин. Восени цього року під час переговорів між міністром Радославом Сікорським і президентом Володимиром Зеленським виникла суперечка, під час якої Зеленський заявив, що Польща займається питанням ексгумації лише з внутрішніх причин і що вона «не повинна до нього повертатися».
Польські політики, серед яких були як представники нинішньої опозиції, так і правлячої коаліції, заявили, що ексгумація жертв має бути однією з умов прийняття України до Європейського Союзу. Ці слова повторив Кароль Навроцький, голова Інституту національної пам’яті (ІНП), ще до того, як його висунула партія «Право і справедливість» як кандидата на президентських виборах.
Буря навколо слів колишнього очільника українського МЗС Дмитра Кулеби
Незадовго до розмови Сікорського із Зеленським бурю викликали слова колишнього міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, який пояснив блокування ексгумації з боку українського МОП тим, що «під час акції “Вісла” українців виселяли “з українських земель”».
– Якби ми, політики, почали копатися в історії, якість розмови була б зовсім іншою. Ми могли б повернутися вглиб історії і почати згадувати все те погане, що поляки робили українцям, а українці – полякам. Тому давайте залишимо ці речі історикам», – сказав тоді очільник українського МЗС.
Що таке Волинська різанина?
Волинська різанина – це геноцид, вчинений українцями у 1943-1945 роках проти поляків на території Волині та Східної Галичини. Внаслідок масових злочинів загинуло близько 100 000 поляків. Кульмінація геноциду припала на літо 1943 р. Українці часто здійснювали вбивства по неділях, користуючись тим, що польське населення збиралося в костелах. Жертв, у тому числі дітей, жорстоко вбивали, в тому числі пилами або сокирами.
Ексгумація жертв Волинської різанини була заблокована українською стороною. Навесні 2017 року український Інститут національної пам’яті (ІНП) заборонив пошук та ексгумацію останків польських жертв воєн і конфліктів на території України після демонтажу пам’ятника Українській повстанській армії в Грушовичах Перемишльського повіту того ж року. Пам’ятник був незаконно встановлений у жовтні 1994 року з ініціативи колишніх бійців Української повстанської армії (УПА) з Польщі та України.
Ані адміністрація президента України Володимира Зеленського, ані уряд прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля не змінили рішення українського ІНП.
https://www.rp.pl/dyplomacja/art41503571-przelom-w-sprawie-ofiar-rzezi-wolynskiej-nie-ma-przeszkod-do-ekshumacji
