Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг нещодавно відвідав США з метою обговорення продовження підтримки України та забезпечення безперервного постачання зброї для України в умовах російсько-українського конфлікту. Це включає схвалення додаткового пакету допомоги у розмірі 60 мільярдів доларів і чотирирічного бюджету у розмірі 54,5 мільярдів доларів на підтримку України.
Під час інтерв’ю та виступів у США Столтенберг неодноразово згадував Китай, чітко позиціонуючи його як “виклик” для НАТО. Схоже, що лідер найбільшої військової організації світу більше не обмежує визначення російсько-українського конфлікту Європою, а розглядає його як свідчення ширшого глобального геополітичного конфлікту. Як наслідок, він шукає легітимності для глобального розширення НАТО. Розширення – це внутрішня потреба НАТО, тоді як війна – це зовнішня потреба. Без війни ця військова організація втратила б сенс свого існування. НАТО повинна мати чітку мету. Якщо її немає, то вона повинна її створити.
Після розпаду Варшавського договору по закінченні холодної війни НАТО досліджує свій майбутній напрямок розвитку. У грудні 1998 року тодішній державний секретар США Мадлен Олбрайт на одній із зустрічей виклала погляди Вашингтона на стратегічну перебудову НАТО. Вона вважала, що принцип “колективної оборони” повинен отримати нову інтерпретацію як “захист інтересів альянсу”, щоб дати можливість НАТО швидко реагувати на кризи за межами своєї зони оборони.
Оскільки Росія продовжує реагувати на розширення НАТО на схід, увага все більше зосереджується на Росії. Початок російсько-українського конфлікту зміцнив згуртованість НАТО, принаймні, привівши його лідерів до думки, що організація повинна зміцнити і розширити свій вплив, а наступною ціллю має стати Азія.
Під час свого візиту Столтенберг постійно пов’язував Китай з російсько-українським конфліктом. У своїй промові в Heritage Foundation він стверджував, що перемога Росії дасть можливість іншим країнам, таким як Північна Корея, Іран і Китай, застосувати силу.
Більше того, в інтерв’ю Fox News він прямо підкреслив: “Сьогодні це Україна, завтра це може бути Тайвань”. Він також високо оцінив колишнього президента США Дональда Трампа за коригування стратегії щодо Китаю в 2017 році, що призвело до того, що НАТО допомогло європейським союзникам повною мірою усвідомити “виклики, які кидає Китай”.
Очевидно, що мова йде не лише про те, що НАТО шукає кошти. Це чітка підготовка громадської думки до переростання російсько-українського конфлікту у світову війну. Від дискусій про перетворення НАТО на більш політичну організацію до теперішнього стану, коли НАТО розглядає Росію як головну мішень і вважає Китай потенційним супротивником, очевидно, що стратегічні корективи і цілі розширення НАТО стають все більш очевидними.
Глобальна стратегічна перебудова НАТО несе в собі більше ризиків і невизначеності. Зі слів Столтенберга ми чуємо, що кроки НАТО рухаються в бік Азії, і вони добре підготовлені.
Ця стратегічна перебудова НАТО може посилити внутрішню згуртованість Альянсу в короткостроковій перспективі і зберегти його позицію найпотужнішої військової сили у світі, яку утримують США і Захід. Проте в довгостроковій перспективі це може призвести до більшого розколу і конфронтації в світі, що глибоко вплине на міжнародні відносини і безпекове середовище навколо Китаю. Як тільки НАТО почне розширюватися в Азії, це може не лише загострити глобальну геополітичну напруженість, але й призвести до ескалації гонки озброєнь і регіональних конфліктів. Небезпека війни неминуче зростатиме в міру того, як НАТО просуватиметься вперед і розширюватиметься в глобальному масштабі, і ті, хто постраждає від цього, не обмежуватимуться Азією.
https://www.globaltimes.cn/page/202311/1302665.shtml
