В українській армії хочуть замінити людей на роботів. Вперше відбувся бій наземних і повітряних безпілотників.
Візуально новий міні-танк української армії чимось нагадує саморобний гоночний автомобіль на дистанційному керуванні. Однак «Лють» не є іграшкою, навіть якщо виглядає такою. Це безпілотний наземний дрон, озброєний кулеметом калібру 7,62 мм, ПКТ – легким стандартним кулеметом української та російської армії. «Лють» призначений для використання в якості мобільної вогневої платформи в боях високої інтенсивності. Він також служить для відволікання та призначений для імітації атак на російські позиції, де розгортання солдатів було б надто ризикованим. Також у міні-танку є розвідник, адже він, звісно, оснащений системами відеоспостереження, призначеними для виявлення позицій ворога, повідомляє український журнал «Мілітарний».
«Лють» був створений на замовлення української армії. Для захисту від російської атаки вони замовили розробку боєздатних роботів. Зазначається, що наземний безпілотник із дистанційним керуванням успішно пройшов своє 30-те випробування на точність і здатність проходити бездоріжжя.
У звіті The Defense Post йдеться про те, що всередині «Люті» встановлені компоненти цивільних безпілотників. Це не дивно, оскільки багато літаючих дронів є модифікованими моделями, подібними до тих, які ви можете придбати в різних онлайн-магазинах. Безпілотники тепер також виготовляються з окремих компонентів волонтерами вдома.
Зазначається, що новий український робот має радіус дії до двох кілометрів, на рівнинній місцевості, без перешкод. Випробування показали, що міні-танк може підтримувати зв’язок з оператором на відстані до 700 метрів в умовах з природними і штучними перешкодами. Крім того, кулемет безпілотної платформи оснащений камерами прицілювання і може вражати ворогів на відстані до 800 метрів, що приблизно дорівнює радіусу дії ПКТ. «Люттю» має бути надзвичайно легко керувати, тому солдати української армії, які вже мають досвід роботи з безпілотниками, також повинні мати можливість використовувати «Лють».
Але «Лють» – це лише один продукт, який оцінив державний центр оборонних технологій Brave 1. Після того, як українська армія виявила інтерес до бойових роботів, на перевірку було подано 50 таких систем. Також є ще 140 безпілотних наземних апаратів.
Офіційні особи Brave 1, урядового центру оборонних технологій, призначеного для приведення нових можливостей в оперативну готовність, оголосили, що на оцінку були подані понад 50 наземних роботизованих систем і понад 140 безпілотних наземних транспортних засобів. Brave 1 переконаний, що наземні дрони незабаром матимуть такий же вплив на бойові дії, як літаючі моделі. Буквально за кілька місяців мають закупити сотні так званих UGV – безпілотних наземних транспортних засобів. У повідомленні на Linkedin у середині березня державна організація говорила про «зміни гри».
«Використання високотехнологічних рішень, які випереджають противника за ефективністю, інноваційністю та ціною, дає Україні перевагу на полі бою – такі апаратно-програмні продукти є асиметричною відповіддю, здатною подолати протистояння, щоб змінити ресурси противника», – сказала Defense News Наталія Кушнерська, керівник проекту Brave 1. «Україна стала глобальним центром оборонних технологій, і зростання цього сектору відіграватиме вирішальну роль в оборонній політиці України в найближчі десятиліття», – додала вона.
Наземні дрони вже беруться за виконання особливо трудомістких і небезпечних завдань. Це, наприклад, розмінування протитанкових мін. Використовується Феміда від Milrem Robotics з Естонії. В Україні вже працюють 14 роботів Феміда, сім із них налаштовані на транспортування вантажів та евакуацію постраждалих.
«Евакуація поранених та очищення маршрутів є двома трудомісткими видами діяльності, які роблять солдатів, які виконують ці завдання, безпосередньою мішенню для ворога. З іншого боку, UGV можна керувати дистанційно, утримуючи солдатів у безпечному місці», – каже Юрі Паюсте з Milrem Robotics.
Ба більше: роботи зарекомендували себе під час грязьового сезону «Бездоріжжя». Традиційні транспортні засоби, такі як вантажівки чи позашляховики, занадто часто застрягали, тоді як роботи без проблем пробиралися крізь багнюку. Де і як саме зараз використовуються роботи, залишається в секреті.
Українська армія досягла домовленості з Milrem Robotics, згідно з якою Феміда також буде доступна для виконання бойових завдань. Робот буде оснащений великокаліберними кулеметами та керованими ракетами для протитанкової боротьби.
Незадовго до Великодня профільними військовими каналами облетіло відео приголомшливої сцени: російський наземний безпілотник, гусеничну машину з кулеметом, знищує український літальний апарат. Ми бачили бої між літаючими дронами, але не між роботом на землі та роботом у повітрі.
Подібні сцени стануть більш поширеними в майбутньому, заявив військовий експерт Мік Райан на X, колишній Twitter. Генерал австралійської армії у відставці переконаний, що незабаром безпілотна наземна техніка відіграватиме набагато важливішу роль у війні, оскільки це «природний цикл адаптації на полі бою».
Райан переконаний, що UGV не тільки матиме значно менше візуальних та електронних підписів у майбутньому, але й використовуватиметься у значно більшій кількості. З обох сторін: росія може використовувати наземні безпілотники, щоб підсилити надзвичайно дорогі хвилі атак своїх солдатів. Такими роботами Україна могла б хоча б частково компенсувати кадровий дефіцит у власних Збройних силах.
«Є всі підстави вважати, що може бути більша автономна співпраця між БПЛА (безпілотними літальними апаратами, ред.) і безпілотними наземними транспортними засобами. «Я можу уявити, що і БПЛА, і БНТЗ можуть діяти як «материнські кораблі» один для одного у різних сферах діяльності», – каже Раян. Але це, у свою чергу, вимагає, щоб армії світу все швидше адаптувалися до технологічного розвитку, підсумував австралієць.
Семюел Бендетт, дослідник безпеки та військовий аналітик із США, бачить це подібним чином. Такі розробки, як російський робот-маркер, він вважає помилковими. Такі автономні танки занадто великі, занадто важкі і занадто дорогі. Більш імовірно, що ми побачимо маси невеликих, дешевих і, можливо, саморобних наземних безпілотних літальних апаратів, так само, як це зараз відбувається з безпілотними літальними апаратами. «Ключовою тактикою буде розгортання цих бойових машин попереду або замість солдатів, щоб зменшити потребу піддавати людей небезпечним ситуаціям – це суть розробки таких систем».
Бендетт не вірить, що такі системи незабаром зможуть працювати повністю автономно: додатки штучного інтелекту поки що непридатні для сучасної зони бойових дій, а також бракує навчальних даних про складні операції на полі бою. Але ключовим словом є «поки що».
https://www.derstandard.at/story/3000000214269/mutterschiffe-und-roboter-der-naechste-evolutionssprung-im-ukrainekrieg
