Маючи мінімальний консенсус щодо війн в Україні та на Близькому Сході, G20 провідних економічних держав у Ріо-де-Жанейро ледве спромоглися досягти спільної декларації саміту. Документ із 85 пунктів був оприлюднений бразильським головуванням у перший день саміту.
Як це було на саміті в Індії минулого року, російська агресивна війна проти України вже прямо не засуджується більшістю країн. Так було ще на зустрічі на Балі два роки тому. hосія, яка сама є членом G20, знову не згадується в уривку про війну в Україні. Існує лише загальне посилання на «людські страждання та додаткові негативні наслідки війни», наприклад, на продовольчу та енергетичну безпеку.
Терор ХАМАС не згадується
Немає жодної згадки про терористичний напад ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня 2023 року. У заяві «Група 20» зараз стурбована гуманітарною ситуацією в Секторі Гази та ескалацією в Лівані. Необхідно терміново розширити гуманітарну допомогу та посилити захист цивільного населення – чіткий сигнал Ізраїлю. Велика двадцятка також підтверджує право палестинців на самовизначення та «непохитну прихильність» до рішення про створення двох держав.
Перед самітом міністр закордонних справ Ізраїлю Гідеон Саар зажадав від G20 у своєму комюніке визнати право Ізраїлю на самооборону, вимагати звільнити всіх заручників і засудити терористичні організації ХАМАС і Хезболла, проти яких Ізраїль веде війну в секторі Газа і Ліван. Заява, в якій не згадуються ці моменти, лише підштовхне Іран та його союзників продовжувати сіяти нестабільність на Близькому Сході, написав Саар.
Відсутність запрошення для Зеленського
Два конфлікти в Україні та на Близькому Сході є місцем, де існують найбільші розбіжності між країнами G20. До нього входять великі західні демократії, такі як США, Німеччина, США та Велика Британія, а також авторитарні держави, такі як росія та Китай. Приймаюча Бразилія, а також такі країни, як Індія та Південна Африка, знаходяться між двома таборами.
Господар, бразильський президент Луїс Інасіо Лула да Сілва, навіть не поставив дві війни на порядок денний. І на досаду західним країнам не запросив президента України Володимира Зеленського. Лула дотримувався порядку денного, який в першу чергу наголошував на питаннях так званого «глобального півдня», тобто країн Латинської Америки, Африки та Азії, що розвиваються.
Оподаткування надбагатих, зміна клімату
Йому вдалося включити в підсумковий документ важливі пункти: боротьбу з голодом і глобальним потеплінням, а також реформу міжнародних організацій. Країни G20 також хочуть працювати над ефективним оподаткуванням надбагатих у майбутньому. Не втручаючись у податковий суверенітет держав, ми докладатимемо спільних зусиль для ефективного оподаткування дуже багатих осіб, йдеться у заяві. Це підтверджує мінімальний консенсус міністрів фінансів G20 з липня.
Крім того, країни G20 в Ріо підтверджують узгоджену на міжнародному рівні мету обмежити глобальне потепління до 1,5 градуса. Щодо питання кліматичного фінансування, то ми задоволені успішним результатом Всесвітньої кліматичної конференції в Баку.
Реформа Ради Безпеки ООН
У підсумковій декларації країни G20 також заявляють, що хочуть працювати над реформуванням Ради безпеки ООН. Найважливіші промислово розвинені країни та країни, що розвиваються, закликають до кращого представлення раніше недостатньо представлених регіонів Африки, Азії, Латинської Америки та Карибського басейну.
У Ріо також було започатковано Глобальний альянс проти голоду та бідності. Бракує знань чи ресурсів, але не вистачає політичної волі, щоб надати людям доступ до їжі, йдеться в підсумковій декларації. Група виступає за програми шкільного харчування або покращення доступу до мікрофінансування. Ця ініціатива є однією з центральних тем головування Бразилії у G20. «Це буде наш найбільший спадок», – сказав Лула на початку саміту.
https://www.blick.ch/ausland/minimalkonsens-bei-ukraine-und-nahost-tiefe-graeben-am-g20-gipfel-id20333081.html
