Зі зміною клімату зростає частота інтенсивних природних явищ. Їх вартість, ймовірно, зростатиме. Цифри вражають.
Згідно з дослідженням економістів, опублікованим у понеділок, спека, посухи та повені, якими відзначилося літо 2025 року у Європі, принесли економіці збитки у розмірі 43 мільярдів євро. У дослідженні також підкреслюється, що ці безпосередні витрати – лише початок.
У дослідженні під керівництвом Шеріша Усмана з Мангеймського університету (Німеччина) та двох співавторів з Європейського центрального банку використано як метеорологічні дані, так і економічні моделі для оцінки збитків, спричинених екстремальними погодними явищами. Зміна клімату робить екстремальні погодні явища частішими та інтенсивнішими.
Витрати, які продовжують зростати
Він враховує прямі наслідки, такі як руйнування доріг, будівель або посівів під час повеней.
Але він також вимірює непрямі наслідки, такі як втрата виробництва, спричинена часом, необхідним для відбудови заводу, втрата людських життів і витрати, пов’язані з адаптацією.
Він також включає довгострокові наслідки, оскільки “справжня вартість екстремальних подій виходить далеко за межі їхніх безпосередніх наслідків”, – підкреслює Сехріш Усман.
Наприклад, дефіцит або знищення певних продуктів через посуху може призвести до інфляції в більш-менш довгостроковій перспективі.
Іспанія, Франція та Італія на передовій
Беручи до уваги всі ці фактори, в дослідженні підраховано, що до 2029 року макроекономічні витрати, спричинені стихійними лихами влітку 2025 року, можуть сягнути 126 мільярдів євро.
Іспанія, Франція та Італія виділяються як найбільш постраждалі країни, кожна з яких цього року зазнала збитків на суму понад 10 мільярдів євро.
У середньостроковій перспективі ці втрати можуть перевищити 30 мільярдів євро, оскільки цього літа спостерігається збільшення кількості спеки та посух.
Однак останніми роками зростає кількість повеней, що, ймовірно, призведе до збільшення вартості метеорологічних збоїв, зазначається в дослідженні.
Автори підкреслюють, що ці цифри, ймовірно, є заниженими, оскільки не враховують кумулятивний ефект (спека і посуха, які часто відбуваються одночасно) та деякі інші наслідки зміни клімату, такі як пожежі.
Показники економічних збитків, які зазвичай розраховують перестраховики, охоплюють лише збитки, завдані матеріальним активам.
Вони не враховують інші непрямі наслідки, такі як втрати продуктивності, пов’язані зі спекою.
Джерело: www.leparisien.fr/meteo/lete-2025-a-coute-43-milliards-deuros-a-leurope-15-09-2025-B6JQLUJ4ZFHAFH6YBUGGCER3AU.php
