Українська демократія виявляється набагато сильнішою, ніж вважали більшість аутсайдерів, включно з президентом Росії Володимиром Путіним.
Але оскільки повномасштабне вторгнення триває вже третій рік, напруга починає даватися взнаки – хоча Україна все ще дуже далека від авторитарної диктатури на кшталт Росії.
Раніше цього тижня президент Володимир Зеленський підписав закон, який закріплює контроль його адміністрації над ключовими антикорупційними установами, піддавши Київ рідкісному вибуху негативної реклами з боку його найближчих союзників і викликавши дві ночі безпрецедентних протестів в українській столиці.
Зеленський стверджував, що цей радикальний крок був необхідний для блокування російського втручання, а в середу заявив, що “почув думку громадськості”, і пообіцяв виправити ситуацію новим законопроектом, який, як він пообіцяв, збереже незалежність агентств.
Але зростає занепокоєння, що Зеленський і його оточення можуть використовувати повноваження, надані йому в умовах воєнного стану, для концентрації влади, щоб продовжувати воєнні дії – у спосіб, який викликає побоювання щодо демократичної репутації країни.
Світлана Матвієнко, виконавчий директор Лабораторії законодавчих ініціатив, попередила, що існує “загальна схема зловживання владою через порушення правил і процедур”.
Окрім закону про антикорупційні органи, прийнятого цього тижня, неурядова організація вказала на перестановки в Кабінеті міністрів минулого тижня як на порушення процедурних правил, закони, підписані з порушенням встановлених законодавством термінів, і такі випадки, як переслідування Віталія Шабуніна, солдата української армії і співзасновника Центру протидії корупції, провідної організації, що просуває антикорупційну реформу в Україні.
Шабуніна звинувачують у дезертирстві та шахрайстві.
Він наполягає на тому, що його командир відправив його до Києва в Національну комісію з питань запобігання корупції, щоб реформувати прозорість армійських закупівель, але уряд заявляє, що з ним поводяться так само, як з будь-яким іншим солдатом, відсутнім у відпустці.
“Переслідуючи мене, офіс президента посилає сигнал усім наглядовим органам, журналістам-розслідувачам та українським військовослужбовцям, що вони можуть переслідувати будь-кого, будь-де і будь-коли”, – сказав Шабунін.
Більше поганих ознак
Існує також занепокоєння щодо того, як уряд використовує міркування національної безпеки для виправдання втручання в діяльність інших відомств.
У понеділок Служба безпеки України (СБУ), головний контррозвідувальний орган країни, провела обшуки в Національному антикорупційному бюро та Спеціальній антикорупційній прокуратурі – установах, які за новим законом перейшли під контроль Зеленського.
“Президент відкрив двері для ручного втручання в антикорупційні розслідування”, – попередила в середу Transparency International Україна.
Раніше цього місяця український уряд підтвердив своє рішення заблокувати призначення Олександра Цивінського новим головою Державного бюро економічної безпеки України.
Обрання нового керівника бюро було ключовим кроком на шляху до підвищення його прозорості та умовою для Міжнародного валютного фонду для продовження іноземного фінансування.
Уряд попросив обрати іншого кандидата з “міркувань національної безпеки”, посилаючись на секретну доповідну записку СБУ.
Цивінський заявив у понеділок, що йому не повідомили, який саме ризик для національної безпеки завадив його призначенню.
“Уряд не має повноважень просити конкурсну комісію знайти інших кандидатів, тому що переможець їм “не підходить”, – заявила Анастасія Радіна, голова антикорупційного комітету в українському парламенті.
Однак новий прем’єр-міністр Юлія Свириденко – близька соратниця Зеленського та його головного радника Андрія Єрмака – підтвердила, що уряд діяв у межах своїх повноважень.
Демократія та війна
Хоча визнається, що країна, яка веде екзистенційну війну, не може відповідати всім вимогам демократії мирного часу, спостерігачі та політологи занепокоєні тим, що підхід Зеленського послаблює Україну.
Минулого тижня президент провів перестановки в уряді, щоб призначити на ключові посади більш лояльних до себе людей.
“Зеленський мислить як власник бізнесу під назвою “Україна”, де Єрмак є генеральним директором”, – сказав політичний лобіст, знайомий з діями офісу президента, який говорив на умовах анонімності, щоб говорити вільно.
Під тиском війни Зеленський покладався на вузьке коло довірених радників, особливо на Єрмака.
“У таких умовах концентрація влади, зменшення кількості людей, допущених до прийняття рішень, є очікуваним явищем”, – зазначила Олена Трегуб, виконавча директорка Незалежної антикорупційної комісії та членкиня Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони України.
«Насправді національної команди немає; президент займається мікроменеджментом разом зі своїми радниками», — сказав Трегуб. «Я переконаний, що Зеленський приймає всі рішення. Єрмак виступає в ролі фільтра, захищаючи президента і водночас впливаючи на його думки».
Такий підхід заважає новим людям обіймати владні посади.
«Це стратегічна помилка. Україна сильна тим, що в її суспільстві є велика кількість палких людей, які працюють заради перемоги без прибутку, без посад і з власної ініціативи», — сказав Трегуб. «Ці люди повинні брати участь у державній політиці, дипломатії та реформах. Але цього не відбувається, тому що влада не довіряє їм, а вони не довіряють владі».
Підхід Зеленського має довгу традицію в Києві, сказав Іван Гомза, політолог Київської школи економіки. Але він несе ризики, особливо під час війни.
«Концентрація влади в вузькому колі соратників призводить до кризи державного управління в демократії, оскільки залишає виконавчого лідера… в інформаційному вакуумі, з підлабузниками, які хвалять його незалежно від того, яку політику він проводить», – додав Гомза.
Трегуб попередив, що такий підхід є «помилкою, тому що інтереси активного громадянського суспільства і президента в цій війні повністю збігаються. Ми всі хочемо зберегти державу».
Україна все ще є демократичною
Незважаючи на скарги щодо Зеленського, країна не знаходиться на незворотному шляху до автократії, сказав Гомза.
Одним з ключових важелів є те, щоб союзники України висловили свою думку — що й сталося в середу, коли Європейський Союз та інші міжнародні організації висловили свою стурбованість щодо нового закону.
«Уряд України повинен отримати сигнал, що війна не виправдовує все… За ними стежать. Або якщо ви не хочете грати за правилами, то насправді, яка різниця між вами і Росією?» — сказала Гомза.
Негативна реакція на Зеленського всередині України та за її межами показує, що країна не схожа на Росію Путіна, сказала Матвієнко з Агентства законодавчих ініціатив, але ризики є.
«Тривала виснажлива війна робить концентрацію влади неминучою», — сказала вона. «Наразі Україна все ще ближча до неконсолідованої демократії, ніж до неконсолідованого авторитаризму, головним чином завдяки усталеним інститутам і громадянському суспільству. Однак події, що розгортаються в 2025 році, роблять все більш складним виправдання концентрації влади, навіть для оптимістів».
Джерело: www.politico.eu/article/war-in-ukraine-corruption-protests-democracy-volodymyr-zelenskyy-vladimir-putin/
