Надавши Україні ранню військову, політичну та фінансову підтримку, адміністрація президента США Джо Байдена врятувала її від захоплення Росією. Проте конфлікт зайшов у глухий кут, що не на користь Україні. У разі обрання Камала Гарріс має поставити собі за мету перетворити сьогоднішню жахливу війну на виснаження на українську перемогу. Несподіваний наступ України в Курській області Росії може стати початком більш багатообіцяючого розвитку подій.
Цілі України зрозумілі: відновити повну територіальну цілісність; дозволити всім переміщеним українським громадянам – включно з тисячами дітей, викрадених Росією, – повернутися; отримати повну компенсацію за завдані Росією збитки. На противагу цьому, Сполучені Штати наразі не мають жодної стратегії, про яку можна було б говорити. Адміністрація Байдена лише заявляє, що підтримуватиме Україну «стільки, скільки буде потрібно», тоді як республіканський суперник пані Гарріс, Дональд Трамп, обіцяє закінчити війну за один день, що означає повну капітуляцію перед Кремлем.
Для пані Гарріс нинішній глухий кут – це можливість. Дві третини американців вболівають за перемогу України, і вона вже багато працювала з Україною, шість разів зустрічалася з президентом Володимиром Зеленським та очолювала делегацію США на Українському мирному саміті у Швейцарії в червні. На посаді віце-президента вона слідувала за паном Байденом, але як президент, вона може переломити хід війни і зробити Україну одним із своїх головних виграшних питань.
Для цього їй знадобиться комплексна стратегія, підкріплена достатніми ресурсами. Політика адміністрації Байдена полягає в тому, щоб захищати Україну, не провокуючи президента Росії Владіміра Путіна. Але з огляду на те, що Путін не переживе ядерну війну, він навряд чи піде цим шляхом.
Ще одним фундаментальним недоліком політики Байдена є відсутність чіткої мети, яка повинна полягати в наданні Україні достатньої підтримки для перемоги над Росією. Українці хоробро воюють самостійно. Вони не закликають іноземні війська, але їм потрібна потужна зброя, право використовувати її для ураження російських баз і достатнє фінансування з боку Заходу.
У 2023 році Україна отримала близько 100 мільярдів доларів США (половина з них – військова допомога, а решта – бюджетна підтримка та гуманітарна допомога), і вона планує отримати приблизно таку ж суму у 2024 році. Хоча це значна сума, її недостатньо для того, щоб перехилити чашу терезів. Для повної перемоги Україні, ймовірно, знадобиться 150 мільярдів доларів США на рік, з подвоєнням військової підтримки до 100 мільярдів доларів США.
Де знайти такі кошти – не секрет. Захід заморозив російські резерви у розмірі 280 мільярдів доларів, дві третини з яких зберігаються у приватній системі Euroclear у Бельгії. Конгрес США розсудливо ухвалив закон, що дозволяє Міністерству фінансів заарештовувати заморожені російські активи, вимагаючи від Європейського Союзу зробити те ж саме. Але ЄС відмовився.
Цей європейський опір не має сенсу. Оскільки Росія щодня порушує міжнародне право, Кремль не може переконливо вимагати захисту міжнародного права. Як і США, ЄС має ухвалити законодавство, яке дозволить заарештовувати російські кошти і використовувати їх для підтримки України. Хоча в США знаходиться лише близько 5 мільярдів доларів, ці гроші можуть бути негайно арештовані і передані Україні, щоб показати приклад європейцям. Щоправда, у червні США переконали інших членів «Великої сімки» надати Україні кредит у розмірі 50 мільярдів доларів, спираючись на майбутні доходи від заморожених російських коштів. Це був хороший початок. Але Україні потрібні гроші якнайшвидше, щоб перемогти Росію.
Після того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в лютому 2022 року, США, Велика Британія та Канада стали основними джерелами військової допомоги та тренувань для України. У перші місяці війни вони зі зрозумілих причин неохоче надавали українцям найсучасніше озброєння, побоюючись, що його захопить Росія. Але ці побоювання розвіялися влітку 2022 року. Вже два роки США могли б надавати Україні зброю, необхідну для того, щоб відтіснити росіян. Мало що станеться, якщо Америка не буде лідером. США залишаються світовим лідером у виробництві та експорті озброєнь.
Нарешті, ми підійшли до найбільш абсурдного недоліку в американській політиці щодо України: заборони використовувати зброю, надану США, для ураження російських баз, з яких атакують Україну. Ця політика не відповідає навіть праву на самооборону, закріпленому в Статуті ООН. Вона має бути негайно скасована.
Війна в Україні може бути благом для пані Гарріс, але вона повинна виправити помилки пана Байдена і надати додаткові ресурси, необхідні Україні для перемоги над Росією. Заарештувавши російські суверенні активи і переконавши союзників США зробити те ж саме, вона може допомогти Україні перемогти без додаткового бюджетного тягаря для американців.
https://www.theglobeandmail.com/opinion/article-kamala-harris-must-correct-americas-ukraine-policy/
