Ірландський металургійний завод входить у ланцюг російських поставок

З моменту вторгнення в Україну поставки з заводу «Aughinish Alumina» на російські алюмінієві заводи різко зросли. Як свідчать оприлюднені документи та відкриті дані, провідний ірландський металургійний завод є частиною міжнародного ланцюга постачання алюмінію, який, судячи з усього, завершується поставками виробникам зброї, що забезпечують військову машину Кремля проти України.

Торгові записи показують, що поставки до російських металургійних заводів від компанії Aughinish Alumina, яка розташована в гирлі річки Шеннон на заході Ірландії та з 2006 року належить російській алюмінієвій групі «Русал», різко зросли після вторгнення в Україну у 2022 році.

За даними веб-сайту з аналізу даних Observatory of Economic Complexity (OEC), у 2022 році Ірландія експортувала до Росії глинозему на суму 243 млн доларів (180 млн фунтів стерлінгів), а у 2024 році цей показник зріс на 55% — до 376 млн доларів.

За даними звіту аудиторської групи KPMG за 2021 рік, «Аугініш» є єдиним виробником глинозему в Ірландії та найбільшим виробником основної сировини для виробництва алюмінію в Європі.

Зростання обсягів торгівлі з Росією, судячи з усього, не порушує санкційного законодавства, і його можна перевірити за допомогою загальнодоступних даних про судноплавство.

Однак аналіз додаткових даних — які просочилися на російський розслідувальний веб-сайт iStories і були передані міжнародним медіагрупам, зокрема Guardian, Проекту з викриття організованої злочинності та корупції (OCCRP) та Irish Times — викликає нові питання щодо здатності ЄС запобігти використанню російськими виробниками зброї сировини торгового блоку.

Ці записи також, здається, суперечать попереднім запевненням ірландського уряду.

У 2022 році тодішній державний міністр з питань державних витрат Ірландії Патрік О’Донован заявив у парламенті країни, що завод «ніяк не пов’язаний з військовою машиною».

Отримавши результати аналізу нових даних, представники Aughinish не прокоментували запитання Guardian та OCCRP про те, як завод гарантує, що його продукція не сприяла російським нападам на Україну.

О’Донован також не прокоментував ситуацію.

Професор Арістідес Матопулос, фахівець з ланцюгів постачання в оборонній галузі з Кренфілдського університету, сказав: «Ланцюги постачання в оборонній галузі за своєю суттю є багаторівневими та транскордонними, що створює структурні прогалини, через які система санкцій може виявитися не повністю придатною для досягнення мети.

«Коли ви простежуєте ланцюг постачання — від бокситової шахти до заводу з переробки глинозему, до металургійного заводу, до торгового посередника і, зрештою, до виробника зброї — стає зрозуміло, що кожен вузол у ланцюзі може здаватися повністю відповідним вимогам, але при цьому все одно дозволяє стратегічним матеріалам потрапляти до кінцевих споживачів, на яких накладено санкції.

Це пов’язано з тим, що відстеження кінцевого використання таких товарів, як глинозем, у непрозорих ланцюгах постачання, хоча технічно й можливе, на практиці залишається надзвичайно складним завданням».

Поставки глинозему компанією «Русал» між її підприємствами в Ірландії та Росії є законними, оскільки ЄС не наклав санкцій на цей товар — навіть попри те, що отриманий з нього алюміній має широке військове застосування, а близько чверті акцій «Русалу» опосередковано належать російському металургійному магнату Олегу Дерипасці, який перебуває під санкціями.

Олігарх особисто потрапив під санкції Великої Британії, ЄС та США, але у 2019 році США скасували ембарго, накладене на «Русал», після того як Деріпаска відмовився від контрольного пакету акцій найбільшого акціонера алюмінієвої групи, компанії EN+.

«Русал» також уникнув санкцій у ЄС та Великій Британії після вторгнення Росії в Україну.

Представник «Аугініш» заявив: «Ми працюємо у суворій відповідності до всіх чинних законів ЄС, включаючи санкції, заходи експортного контролю та торговельні правила.

Ми дотримуємося твердої прихильності до законних та відповідальних ділових практик і постійно стежимо за змінами у законодавстві, щоб забезпечити найвищі стандарти дотримання вимог.

Компанія впровадила надійну систему дотримання санкцій та належної перевірки, що охоплює весь її ланцюг постачання».

Завод «Аугініш» був побудований у 1970-х роках алюмінієвим гігантом «Алькан» у той час, коли Ірландія готувалася до вступу до тодішнього Європейського економічного співтовариства (ЄЕС).

Об’єкт був придбаний сировинною торговою компанією «Гленкор», яка потім об’єднала зусилля з російськими алюмінієвими групами «Русал» і «СУАЛ» у 2006 році, щоб створити «найбільшого у світі виробника алюмінію».

Завод є одним із найбільших роботодавців на заході Ірландії.

Згідно з доповіддю KPMG, на ньому працює близько 900 осіб, і він постачає близько 30% глинозему для ЄС, який використовується у всьому — від медичних приладів до мобільних телефонів.

Завод «Русал» в Аугініші видобуває оксид алюмінію — також відомий як глинозем — з осадової породи бокситу.

Потім глинозем відправляється до кількох російських дочірніх компаній у складі групи «Русал», зокрема до величезного заводу в Красноярську, другому за величиною місті Сибіру, де його переробляють на алюміній.

Аналіз відкритих даних свідчить про те, що у 2024 році з Аугініша до Красноярська було експортовано майже 500 000 тонн глинозему на суму близько 200 млн доларів, що становило приблизно дві третини обсягу оксиду алюмінію, імпортованого до Росії цим заводом компанії «Русал» у тому році.

Обсяги відправленого ірландського глинозему, як видається, задовольняють близько 25% річного обсягу виробництва алюмінію сибірського заводу, що становить 1 млн тонн.

За даними витоків, у той самий період алюміній, вироблений у Красноярську, продавався через внутрішню торговельну фірму «Русалу», OK Rusal TD, сторонній торговельній компанії під назвою Aluminium Sales Company (ASK), причому, як видається, у 2024 році ASK виплатила «Русалу» близько 300 млн доларів.

Дані також вказують на очевидні зв’язки між ASK та «Русалом», включаючи перехрещення в власності та фінансуванні: ASK має спільні адреси з філіями «Русалу» в таких російських містах, як Москва, Волгоград та Братськ, а також, судячи з усього, отримувала позики від алюмінієвої групи.

Тим часом серед клієнтів ASK є десятки військових компаній, що перебувають під санкціями, які виробляли ракети, вибухівку та бомбардувальники дальнього радіусу дії, що використовувалися в атаках на Україну.

Наприклад, у 2024 році найбільшим клієнтом ASK, як видається, був Свердловський завод у російському місті Дзержинськ, що розташоване приблизно за 250 миль на схід від Москви, який виробляє корпуси ракет та вибухові речовини і, за словами українських збройних сил, у жовтні став об’єктом їхніх ударів.

За словами представника української розвідки та Ради Європейського Союзу, яка в 2023 році наклала на компанію санкції, завод у Свердловську є єдиним значним виробником потужних вибухових речовин RDX та HMX у Росії.

Згідно з оприлюдненими документами, загалом компанії, що виробляють зброю, заплатили ASK 337 млн доларів за алюміній у рамках російських державних оборонних контрактів у період з лютого 2022 року по квітень 2025 року.

Представники ASK, «Русал», EN+ та Дерипаски не відповіли на запрошення прокоментувати аналіз даних, коли до них звернувся Guardian, зокрема на запитання про те, чи було використання посередницької торговельної компанії способом уникнення санкцій.

Представник «Русал» в Аугініші сказав: «Ми особливо наголошуємо на тому, що як глинозем, так і алюміній є міжнародно визнаними базовими товарами, сама природа яких означає, що вони служать широким загальним суспільним потребам і є життєво важливими для незліченних цивільних галузей.

«Ми вважаємо, що будь-яка спроба стверджувати протилежне є хибною і має на меті створити упереджену наративну лінію.

Особливо виділення однієї компанії для критики таким чином дискредитує законну та життєво важливу господарську діяльність, яка підтримує тисячі працівників, підрядників та сімей, приносячи економічну цінність».

Речник Міністерства підприємництва, туризму та зайнятості Ірландії заявив: «Загальний принцип санкцій ЄС щодо Росії полягає в тому, що їхнє введення не має більшого впливу на європейську державу-члена, ніж на саму Росію.

Завод в Аугініші не підпадає під санкції ЄС, і ЄС не пропонував його до списку санкцій.

Глинозем також не є товаром, що підпадає під санкції, тому його експорт до інших країн, включаючи Росію, не обмежується. Ірландські органи влади зобов’язуються забезпечити дотримання всіх санкцій після їхнього вступу в силу.

«Ірландія залишається однозначною у своїй постійній підтримці України у світлі невиправданого вторгнення Росії».

Джерело: www.theguardian.com