Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц розмовляє з президентом Франції Еммануелем Макроном та президентом Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн у Берліні 15 грудня 2025 року Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц розмовляє з президентом Франції Еммануелем Макроном та президентом Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн у Берліні 15 грудня 2025 року

Іранська криза ставить перед роз’єднаним ЄС нове випробування

Думки

Вже напружений війною Росії та управлінням відносинами з Дональдом Трампом, ЄС зараз намагається реагувати на конфлікт, в якому він має ще менше впливу.

Урсула фон дер Ляєн у понеділок головуватиме на екстреній зустрічі європейських комісарів, оскільки конфлікт з Іраном поглиблюється, а 27 міністрів закордонних справ ЄС не дійшли згоди щодо спільної заяви.

У зв’язку з ракетними обстрілами на Близькому Сході та побоюваннями щодо загрози Кіпру, ЄС перейшов у режим кризового реагування, скликавши екстрені недільні засідання та запланувавши серію надзвичайних зустрічей.

Він стикається зі складним завданням узгодити послідовну зовнішньополітичну реакцію для регіону, де він не має значного впливу, одночасно стикаючись з викликами на кількох фронтах як всередині країни, так і за її межами.

Лідери так званої «трійки» — Франції, Німеччини та Великої Британії — виступили в неділю ввечері із заявою, яка була набагато жорсткішою, ніж та, яку ЄС опублікував лише за кілька годин до того.

Цей епізод підкреслює більш загальну тенденцію: у міру зростання кількості глобальних криз, від війни Росії в Україні до відновлення трансатлантичних напружень за президентства Дональда Трампа, блок намагається виступити єдиним фронтом.

Пріоритетом ЄС є «забезпечення захисту цивільного населення та деескалації ситуації, а також забезпечення можливості іранського народу висловити свою волю — при цьому зберігаючи незмінну підтримку України та продовжуючи тиск на Росію», — заявила міністр закордонних справ Латвії Байба Браже в інтерв’ю POLITICO.

Екстрена зустріч чиновників у Брюсселі, скликана президентом Європейської комісії Урзою фон дер Ляєн у понеділок і присвячена питанням безпеки, збігається з запланованою зустріччю європейських міністрів на Кіпрі.

Вона відбувається після двох днів інтенсивних бомбардувань іранських міст під керівництвом США та Ізраїлю, метою яких було повалення режиму.

В результаті авіаударів загинув верховний лідер аятолла Алі Хаменеї, що спонукало Тегеран розпочати контрнаступ по всьому Близькому Сходу.

«Ризик нападу на Кіпр», найближчу до регіону країну ЄС, був «високим», за словами чиновника Європейської комісії, який був проінформований про ситуацію і якому, як і іншим у цій статті, було надано анонімність, оскільки це питання є дуже делікатним.

Кіпр, який також очолює ротаційне головування в Раді ЄС, скликав на вівторок засідання з питань інтегрованого реагування на політичні кризи, на яке зібралися інституції блоку та країни-члени, щоб обговорити питання внутрішньої безпеки, торговельних потоків та енергопостачання.

Такий формат раніше застосовувався для обговорення питань, пов’язаних з Covid, міграційною кризою та початком війни в Україні.

Цього тижня також організовується зустріч високопоставлених дипломатів ЄС із міністрами закордонних справ країн Перської затоки, повідомили POLITICO два чиновники, обізнані з ходом обговорень.

«Необхідно проводити екстрені засідання направо і наліво», — сказав POLITICO високопоставлений дипломат з регіону, підкресливши нагальність швидкого прийняття ЄС рішучої позиції.

«Це поворотний момент для Близького Сходу, Європи та США».

Еммануель Макрон, Фрідріх Мерц і Кір Стармер, лідери Франції, Німеччини та Великої Британії, заявили в неділю ввечері, що вони «вживатимуть заходів для захисту наших інтересів та інтересів наших союзників у регіоні, можливо, шляхом вжиття необхідних і пропорційних оборонних заходів для знищення здатності Ірану запускати ракети та дрони з їхніх джерел».

Вони «будуть співпрацювати з США та союзниками в регіоні з цього питання».

Незадовго до цього ЄС опублікував ретельно збалансовану заяву після того, як 27 міністрів закордонних справ провели двогодинну відеоконференцію.

Вони закликали до «повного дотримання міжнародного права», закликали Іран припинити розвиток своєї ракетної програми, наголосили на необхідності відновлення регіональної безпеки та висловили підтримку «основним свободам» іранського народу.

Чотири європейські дипломати, які були присутні на зустрічі або були проінформовані про її результати, заявили, що головним каменем спотикання під час відеоконференції міністрів закордонних справ було питання, чи можна розглядати частину заяви, що стосується «міжнародного права», як критику Трампа та уряду Ізраїлю.

З цього питання європейські лідери публічно розділилися.

Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес засудив удари США та Ізраїлю, попередивши, що вони можуть призвести до «більш невизначеного та ворожого міжнародного порядку».

Однак канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив у неділю, що «не час читати лекції нашим партнерам і союзникам», додавши, що «ми поділяємо багато їхніх цілей, не маючи можливості самостійно їх досягти».

Зрештою, всі країни схвалили спільну заяву, а ЄС заявив, що вживе «всіх необхідних заходів» для захисту своїх громадян, які опинилися в зоні конфлікту.

Раніше в неділю посли урядів країн блоку не змогли дійти згоди щодо заяви, повідомили POLITICO три європейські дипломати, обізнані з перемовинами, причому двоє з них заявили, що Угорщина відмовилася її підписати.

Угорська делегація в Брюсселі відмовилася від коментарів.

Натомість Будапешт використав переговори, щоб висловити своє невдоволення з приводу не пов’язаного з цим питання підтримки ЄС України, згадавши про пошкоджений трубопровід, що транспортує російську нафту до Центральної Європи.

Угорщина вже кілька тижнів звинувачує Україну в тому, що вона не відновлює його роботу, в результаті чого блокується кредит для Києва на суму 90 мільярдів євро.

З суботи, коли в результаті ударів США та Ізраїлю по Тегерану загинули верховний лідер та кілька високопоставлених іранських чиновників, на Близькому Сході відбуваються вибухи.

Іран відповів лютим ударом по американських військових базах у регіоні, зокрема в Бахрейні, Іраку, Йорданії, Кувейті, Омані, Катарі, Саудівській Аравії та Об’єднаних Арабських Еміратах.

У Дубаї було вражено розкішний готель, який спалахнув, а в столиці Бахрейну ракета влучила в базу ВМС США, піднявши густі стовпи чорного диму.

У хвилі атак загинули троє американських солдатів.

Трамп заявив у неділю, що очікує, що операція США проти Ірану триватиме близько чотирьох тижнів «або менше».

За словами дипломата ЄС, у неділю посли ЄС зосередилися на тому, як криза вплине на безпеку європейців у регіоні, а також на наслідки для блоку, якщо бойові дії триватимуть.

Серед обговорюваних питань було вплив на повітряний і морський транспорт, особливо у разі закриття ключової Ормузької протоки.

Протока, яка частково знаходиться в територіальних водах Ірану, є ключовим морським шляхом, через який проходить 20% світової нафти.

Раніше Кіпр був змушений спростувати повідомлення про те, що Тегеран у неділю обстріляв його ракетами, після того як міністр оборони Великобританії Джон Хілі заявив Sky News, що «ми мали дві ракети, випущені в напрямку Кіпру».

Джерело: www.politico.eu/article/iran-war-europe-crisis-fresh-test-divided-eu-ursula-von-der-leyen-donald-trump/

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *