Це просте, але жорстоке рівняння: Кількість людей, які голодують або зазнають інших труднощів у світі, зростає, тоді як кількість грошей, які найбагатші країни світу виділяють на допомогу їм, зменшується.
Результат: Організація Об’єднаних Націй заявляє, що в кращому випадку їй вдасться зібрати достатньо коштів, щоб допомогти приблизно 60% з 307 мільйонів людей, які, за її прогнозами, потребуватимуть гуманітарної допомоги в наступному році. Це означає, що щонайменше 117 мільйонів людей не отримають їжі чи іншої допомоги у 2025 році.
ООН також завершить 2024 рік, зібравши близько 46% з 49,6 мільярда доларів, які вона шукала на гуманітарну допомогу в усьому світі, свідчать її власні дані. Вже другий рік поспіль світова організація збирає менше половини необхідної суми. Нестача коштів змушує гуманітарні організації приймати болісні рішення, такі як урізання пайків для голодуючих і скорочення кількості людей, які мають право на допомогу.
Наслідки цього відчуваються в таких місцях, як Сирія, де Всесвітня продовольча програма (ВПП), головний розподільник продовольства ООН, годувала 6 мільйонів людей. За словами Ранії Дагаш-Камари, заступника виконавчого директора організації з питань партнерства та мобілізації ресурсів, на початку цього року ВПП скоротила кількість людей, яким вона сподівалася допомогти, до 1 мільйона осіб.
У березні Дагаш-Камара відвідала співробітників ВПП у Сирії. «Їх позиція була такою: «Ми зараз забираємо у голодних, щоб нагодувати голодних», – сказала вона в інтерв’ю. – Ми забираємо у голодних, щоб нагодувати голодних».
Представники ООН бачать мало підстав для оптимізму в умовах широкомасштабного конфлікту, політичних заворушень і екстремальних погодних умов – усіх тих факторів, які сприяють поширенню голоду. «Ми були змушені скоротити заклики до тих, хто найбільше потребує допомоги», – заявив агентству Reuters Том Флетчер, заступник Генерального секретаря ООН з гуманітарних питань і координатор надзвичайної допомоги.
Фінансовий тиск і мінлива внутрішня політика змінюють рішення деяких заможних країн щодо того, куди і скільки допомагати. Один з найбільших донорів ООН – Німеччина – вже скоротила фінансування на 500 мільйонів доларів з 2023 по 2024 рік в рамках загального затягування пасків. Уряд країни рекомендував скоротити гуманітарну допомогу на 2025 рік ще на 1 мільярд доларів. Новий парламент ухвалить план витрат на наступний рік після федеральних виборів у лютому.
Гуманітарні організації також стежать за тим, що запропонує новообраний президент США Дональд Трамп після того, як він почне свій другий термін у січні.
Радники Трампа не сказали, як він буде підходити до гуманітарної допомоги, але він прагнув скоротити фінансування США під час свого першого терміну. І він найняв радників, які кажуть, що є місце для скорочення іноземної допомоги.
США відіграють провідну роль у запобіганні та боротьбі з голодом у всьому світі. За останні п’ять років вони надали 64,5 мільярда доларів гуманітарної допомоги. Це щонайменше 38% від загального обсягу таких внесків, зафіксованих ООН.
ДІЛИМОСЯ БАГАТСТВОМ
Більшість гуманітарного фінансування надходить лише від трьох заможних донорів: США, Німеччини та Європейської Комісії. Вони надали 58% зі 170 мільярдів доларів, зафіксованих ООН у відповідь на кризи з 2020 по 2024 рік.
Три інші держави – Китай, Росія та Індія – сукупно надали менше 1% гуманітарного фінансування, що відслідковується ООН, за той самий період, згідно з оглядом даних про внески ООН, проведеним агентством Reuters.
Нездатність подолати дефіцит фінансування є однією з головних причин того, що глобальна система боротьби з голодом і запобігання голоду перебуває під величезним навантаженням. Відсутність адекватного фінансування в поєднанні з логістичними труднощами, пов’язаними з оцінкою потреб і доставкою продовольчої допомоги в зони конфліктів, де спостерігаються найгостріші голодні кризи, підриває зусилля, спрямовані на надання достатньої допомоги голодуючим. У 2023 році майже 282 мільйони людей у 59 країнах і територіях зіткнулися з високим рівнем гострої нестачі продовольства.
Агентство Reuters документує глобальну кризу боротьби з голодом у серії репортажів, у тому числі з Судану, М’янми та Афганістану, які найбільше постраждали від голоду.
Нездатність великих держав долучитися до фінансування глобальних ініціатив була постійною скаргою Трампа. Проект 2025, набір політичних пропозицій, розроблених прихильниками Трампа на його другий термін, закликає гуманітарні організації докладати більше зусиль, щоб зібрати більше фінансування від інших донорів, і заявляє, що це має бути умовою для отримання додаткової допомоги від США.
Під час передвиборчої кампанії Трамп намагався дистанціюватися від суперечливого плану «Проєкт 2025». Але після перемоги на виборах він обрав одного з його ключових архітекторів, Рассела Воута, на посаду керівника Адміністративно-бюджетного управління США – потужного органу, який допомагає визначати президентські пріоритети та способи їх фінансування. На посаду держсекретаря, головного американського дипломата, він призначив сенатора від штату Флорида Марко Рубіо, який має досвід підтримки іноземної допомоги.
У «Проєкті 2025» особлива увага приділяється конфліктам – саме цьому фактору, що є причиною більшості найстрашніших голодних криз сучасності.
«Гуманітарна допомога підтримує економіку війни, створює фінансові стимули для воюючих сторін продовжувати бойові дії, перешкоджає реформам в урядах і підтримує злочинні режими», – йдеться в проекті. Він закликає до глибокого скорочення міжнародної допомоги в разі стихійних лих, припинивши програми в місцях, контрольованих «зловмисними акторами».
Мільярдер Ілон Маск був запрошений Трампом на посаду співкерівника Департаменту урядової ефективності (DOGE), нового органу, який вивчатиме марнотратство в державних витратах. Цього місяця Маск заявив у своїй соціальній мережі X, що DOGE займатиметься питаннями іноземної допомоги.
Скорочення допомоги, якого домагався Трамп під час свого першого терміну, не пройшло через Конгрес, який контролює такі витрати. Сенатор Ліндсі Грем, республіканець з Південної Кароліни і близький союзник Трампа з багатьох питань, очолить комітет Сенату, який контролює бюджет. У 2019 році він назвав «божевільною» і «недалекоглядною» пропозицію Трампа скоротити бюджет на зовнішню допомогу і дипломатію на 23%.
Грем, Воут, Рубіо і Маск не відповіли на запитання для цього звіту.
ОЛІМПІАДА І КОСМІЧНІ КОРАБЛІ
Так багато людей голодують у багатьох місцях так довго, що гуманітарні організації кажуть, що серед донорів настала втома. Донори отримують заклики про допомогу один за одним, але мають обмеження щодо того, що вони можуть надати. Це призвело до зростаючого розчарування основними країнами, які, на їхню думку, не роблять свого внеску в допомогу.
Ян Егеланд був головою гуманітарного відділу ООН з 2003 по 2006 рік, а зараз очолює Норвезьку раду у справах біженців, неурядову групу з надання допомоги. Егеланд сказав, що це «божевілля», що така крихітна країна, як Норвегія, входить до числа найбільших донорів гуманітарної допомоги. З валовим національним доходом (ВНД) у 2023 році, який менш ніж на 2% менший за американський, Норвегія посіла сьоме місце серед урядів, які надавали допомогу ООН у тому році, згідно з оглядом даних про допомогу ООН, проведеним агентством Reuters. Вона надала понад 1 мільярд доларів.
Дві з п’яти найбільших економік – Китай та Індія – дали мізерну частку від цієї суми.
Китай посів 32 місце серед урядів у 2023 році, виділивши $11,5 млн на гуманітарну допомогу. Він має другий за величиною ВНД у світі.
Індія посіла 35-те місце того ж року, виділивши 6,4 мільйона доларів на гуманітарну допомогу. Вона має п’ятий за величиною ВНД.
Егеланд зазначила, що Китай та Індія інвестують набагато більше коштів у ті ініціативи, які привертають увагу світової спільноти. Пекін витратив мільярди на проведення Зимових Олімпійських ігор 2022 року, а Індія витратила 75 мільйонів доларів у 2023 році на висадку космічного корабля на Місяць.
«Чому в решті світу немає більшого інтересу до допомоги голодуючим дітям?» – запитує Егеланд. запитує Егеланд. «Це вже не країни, що розвиваються. Вони проводять Олімпійські ігри… Вони мають космічні кораблі, про які багато хто з інших донорів і мріяти не міг».
Лю Пенгю, речник посольства Китаю у Вашингтоні, сказав, що Китай завжди підтримував ВПП. Він зазначив, що вона годує 1,4 мільярда людей в межах своїх кордонів. «Це саме по собі є великим внеском у світову продовольчу безпеку», – сказав він.
Посол Індії в ООН та Міністерство закордонних справ не відповіли на запитання для цього звіту.
Для аналізу моделей надання допомоги Reuters використовувало дані Служби фінансового моніторингу ООН, яка реєструє гуманітарну допомогу. Служба в першу чергу каталогізує гроші на ініціативи ООН і покладається на добровільну звітність. Вона не враховує допомогу, що спрямовується в інші сфери, зокрема додаткові 255 мільйонів доларів, які Саудівська Аравія надала цього року через власну гуманітарну організацію – Центр гуманітарної допомоги та сприяння імені короля Салмана.
ОБМЕЖЕННЯ ТА ЗАТРИМКИ
Коли допомога все ж надходить, вона іноді запізнюється і з певними умовами, що ускладнює гнучке реагування гуманітарних організацій на кризові ситуації.
Допомога, як правило, надходить, «коли тварини вже мертві, люди втекли, а діти недоїдають», – каже Джулія Стеетс, директор Глобального інституту публічної політики, аналітичного центру, що базується в Берліні.
Пані Штетс допомогла провести кілька оцінок гуманітарного реагування, що фінансувалися ООН. Одну з них вона очолила після того, як у 2015-2018 роках Ефіопію охопила спричинена посухою голодна криза. У звіті зроблено висновок, що, хоча голоду вдалося уникнути, фінансування надійшло занадто пізно, щоб запобігти величезному сплеску гострого недоїдання серед дітей. Дослідження показують, що недоїдання може мати довгострокові наслідки для дітей, включаючи затримку росту і зниження когнітивних здібностей.
Ще більше ускладнюють зусилля з надання допомоги умови, які ставлять впливові донори. Донори диктують гуманітарним організаціям деталі, аж до того, куди піде їжа. Іноді вони обмежують фінансування конкретними структурами ООН або неурядовими організаціями. Часто вони вимагають витратити частину коштів на брендинг, наприклад, розмістити логотипи донорів на наметах, туалетах і рюкзаках.
Працівники гуманітарних організацій кажуть, що такі вимоги змушують їх урізати пайки або взагалі відмовитися від допомоги.
США мають давню практику накладати обмеження майже на всі свої внески до Всесвітньої продовольчої програми, одного з найбільших постачальників гуманітарної продовольчої допомоги. Понад 99% американських пожертв на користь ВПП були обмежені впродовж останніх 10 років, згідно з даними ВПП, проаналізованими агентством Reuters.
Відповідаючи на запитання про умови надання допомоги, представник Агентства США з міжнародного розвитку, яке контролює американські гуманітарні витрати, заявив, що агентство діє «відповідно до зобов’язань і стандартів, встановлених Конгресом».
Ці стандарти спрямовані на підвищення ефективності та результативності гуманітарної допомоги, сказав речник, а умови надання допомоги покликані підтримувати «належний рівень нагляду для забезпечення відповідального використання коштів американських платників податків».
Деякі нинішні і колишні чиновники донорських організацій захищають обмеження. Вони вказують на крадіжки і корупцію, які вразили світову систему продовольчої допомоги.
В Ефіопії, як детально описує Reuters, величезні суми допомоги від Всесвітньої продовольчої програми ООН були перенаправлені, частково через слабкий адміністративний контроль з боку організації. Внутрішній звіт ВПП щодо Судану виявив низку проблем у реагуванні організації на надзвичайну голодну кризу в цій країні, повідомляє Reuters на початку цього місяця, включаючи нездатність адекватно реагувати і те, що в звіті названо «проблемами в боротьбі з шахрайством».
ООН проводить «політику нульової толерантності» до «втручань», які перешкоджають наданню допомоги, і працює з донорами над управлінням ризиками, заявив Єнс Лаерке, речник Управління ООН з координації гуманітарних питань.
За словами Мартіна Гріффітса, який пішов у відставку з посади керівника гуманітарної допомоги ООН у червні, вирішення більш широких завдань ООН зі збору коштів вимагатиме зміни бізнес-моделі. «Очевидно, що нам потрібно знайти інше джерело фінансування».
У 2014 році Антоніу Гутерріш, нині генеральний секретар ООН, а тоді голова Агентства ООН у справах біженців, запропонував внести серйозні зміни, які передбачали б стягування з держав-членів ООН внесків для фінансування гуманітарних ініціатив. Бюджет ООН та миротворчі місії вже фінансуються на основі системи внесків. Таке фінансування дало б гуманітарним організаціям більше гнучкості у реагуванні на потреби.
ООН розглядала ідею Гутерріша у 2015 році. Але країни-донори надали перевагу нинішній системі, яка дозволяє їм вирішувати, куди саме спрямовувати внески, згідно з доповіддю ООН про цю пропозицію.
Лаерке сказав, що ООН працює над диверсифікацією своєї донорської бази.
«Ми не можемо покладатися на один і той же клуб донорів, якими б щедрими вони не були і якими б вдячними ми не були», – сказав Лаерке.
https://www.reuters.com/world/global-hunger-crisis-deepens-major-nations-skimp-aid-2024-12-24/
