Економіка України переживає найважчий період з початку російського вторгнення після того, як тривалі повітряні удари зруйнували її енергосистему на п’ятому році війни, змусивши підприємства скоротити виробництво і зменшивши доходи держави.
Від металургійних заводів до шахт, цементних заводів і виробників харчових продуктів, українська промисловість змушена скорочувати виробництво і покривати зростаючі витрати, намагаючись змінити графіки роботи і врятувати обладнання від аварійних відключень, заявили керівники восьми компаній.
Сергій Пилипенко, генеральний директор Ковальської групи, найбільшого виробника бетону та будівельних матеріалів в Україні, заявив, що придбані дизельні генератори не можуть забезпечити енергією все виробництво великих заводів:
«Вже більше двох місяців ми працюємо в умовах аварійних відключень електроенергії без будь-якого передбачуваного графіка. У певні періоди відсутність стабільного енергопостачання може призвести до скорочення обсягів виробництва на 50%».
Економіка україни скоротилася на 30% у перший рік війни
Економіка України скоротилася майже на третину в перший рік війни і, незважаючи на помірне зростання в наступні роки, залишається значно меншою, ніж до вторгнення, і сильно залежить від державних витрат. Майже 6 мільйонів людей покинули Україну, а понад 3 мільйони стали внутрішньо переміщеними особами, що становить понад п’яту частину довоєнного населення.
У лютому щомісячний індекс відновлення ділової активності Інституту економічних досліджень у Києві, який порівнює кількість компаній, що повідомляють про погіршення або поліпшення бізнесу порівняно з минулим роком, вперше з 2023 року став негативним.
Економіка України має життєво важливе значення не тільки для забезпечення податкових надходжень для фінансування війни та боргу, а також для виробництва озброєння, але й для створення робочих місць та економічних перспектив для солдатів і біженців, які повертаються, коли нарешті настане мир.
Олександр Мироненко, головний операційний директор Metinvest, гірничо-металургійної групи з річним доходом близько 7 мільярдів доларів, сказав, що тривалі перебої з електропостачанням ускладнюють відновлення виробництва після російських ударів.
Компанія «Метінвест», контрольована одним з найбагатших людей України Рінатом Ахметовим, є одним з основних джерел податкових надходжень і постачальником сталі для військових потреб.
За словами Мироненка, компанія прогнозувала зростання в цьому році в Україні, але не змогла досягти цього в перші два місяці через вплив російських бомбардувань.
«Це включало пошкодження генеруючих потужностей, а також транспортної інфраструктури, що впливає не тільки на виробників сталі, але й на всіх виробників в Україні: вони змушені зменшувати обсяги», – сказав він.
Відключення електроенергії знижують споживчий попит
Наталія Колесніченко, економіст Центру економічних досліджень у Києві, оцінила, що в січні та лютому попит на енергію перевищив пропозицію на 30%. «Енергетична ситуація за останні місяці різко погіршилася», — сказала вона.
Міністр енергетики Денис Шмигаль 12 лютого заявив, що, незважаючи на потепління, піковий попит становив 16,4 гігавата, що все ще значно перевищує 12,3 гігавата, які Україна здатна виробляти, і що в пікові періоди вона імпортує майже 2 гігавати.
Підприємства змушені боротися зі зниженням обсягів виробництва, зростанням витрат, порушенням ланцюгів поставок і подовженням термінів доставки. Все це впливає на конкурентоспроможність і сприятиме зростанню інфляції, яка вже становить близько 7%, зазначають три економісти.
Енергетична криза вже змусила Центральний банк України знизити прогноз економічного зростання на цей рік з 2% до 1,8% – відповідно до прогнозованого зростання на 1,8% за минулий рік.
Незалежні економісти висловлюють більш обережні прогнози. Інвестиційна компанія Dragon Capital прогнозує зростання на 1% цього року через дефіцит електроенергії, а ICU — київська компанія з управління активами та інвестиційний банк — знизила свій прогноз зростання з 1,2% до 0,8%.
ICU заявила, що близько 20-25% економічного виробництва залежить від стабільного постачання електроенергії.
Багато малих підприємств з великими зусиллями намагалися втриматися на плаву під час найхолоднішої та найтемнішої зими війни, борючись також із негативним впливом тривалих відключень електроенергії на споживчий попит.
Прем’єр-міністр Юлія Свириденко заявила, що енергетична криза коштувала державному бюджету близько 12 мільярдів гривень (280 мільйонів доларів) митних і податкових надходжень лише в січні.
Стрибок рівня боргу України до майже 100% валового внутрішнього продукту – незважаючи на дві реструктуризації – збентежив деяких інвесторів. Минулого тижня, коли мирні переговори в Женеві, здавалося, зайшли в глухий кут, ціна українських облігацій впала.
Опір Угорщини в отриманні фондів ЄС
Однак Україна, за словами Свириденко, близька до укладення угоди з Міжнародним валютним фондом про нову програму кредитування на суму 8,1 мільярда доларів після того, як МВФ погодився пом’якшити деякі умови, включаючи чутливе підвищення податків.
Схвалення МВФ має допомогти прокласти шлях для отримання допомоги від Європейського Союзу на суму близько 90 млрд євро (105 млрд доларів) протягом двох років, якщо вдасться подолати опір Угорщини – це буде рятівним колом після того, як адміністрація президента Дональда Трампа припинила пряму бюджетну допомогу.
Минулого тижня Угорщина погрожувала заблокувати допомогу, якщо Київ не відновить постачання російської нафти трубопроводом «Дружба».
Але найближчим часом Угорщина і Словаччина минулого тижня погрожували зупинити експорт електроенергії до України, якщо постачання нафти не відновиться. Київ звинуватив у пошкодженні трубопроводу російський удар і до понеділка не назвав термінів ремонту.
За даними консалтингової компанії ExPro в Києві, на Угорщину і Словаччину припадає 68% імпортованої електроенергії України цього місяця.
Хоча підприємства інвестували мільйони гривень у резервні джерела електропостачання, від генераторів до акумуляторів, сонячних панелей і газу, нещодавнє опитування, проведене Українською асоціацією європейського бізнесу, показало, що відключення електроенергії ускладнили життя чотирьом з п’яти підприємств. Половина з них скоротила виробництво, а 61% скаржилися на зростання витрат.
Світовий виробник сталі ArcelorMittal втратив близько 10% виробництва гарячого металу і більше 25% готової прокатної продукції через дефіцит електроенергії в січні, як він повідомив.
ArcelorMittal призупинив роботу однієї зі своїх машин безперервного лиття, щоб уникнути аварійних відключень і запобігти пошкодженню обладнання, втративши більше 70% запланованого обсягу виробництва гарячекатаної заготовки.
Джерело: www.reuters.com
