За словами дипломата, майбутня двостороння робоча група з «вирішення проблемних питань в історичній сфері» діятиме під патронатом міністерств культури обох країн. «Ми працюємо над порядком денним і хочемо, щоб ця група зібралася якнайшвидше», – сказав Боднар Укрінформу.
Посол також анонсував зустріч керівників міністерств культури України та Польщі Миколи Точицького та Ганни Врублевської, які спільно визначать, де і коли відбудеться перше засідання групи.
За словами Боднара, необхідний «діалог з політично чутливих питань», а також «вшанування пам’ятних місць в Україні та Польщі» та «вдосконалення відповідних процедур». За його словами, зараз сторони «концентруються на кількох об’єктах спільної діяльності».
Ексгумації на Волині. Заява керівників МЗС Польщі та України
26 листопада після зустрічі міністра закордонних справ Радослава Сікорського з головою української дипломатії Андрієм Сибігою було заявлено, що «більше немає перешкод» для ексгумації жертв Волинської різанини. Прем’єр-міністр Дональд Туск також заявив, що влада в Києві не блокуватиме таку роботу.
«Україна не блокуватиме ексгумацію жертв Волинської різанини. Наші міністри починають працювати над конкретикою. Сподіваюся, що цього разу перешкод більше не буде. Це ключ до повного примирення наших народів, який є таким необхідним у цей драматичний момент нашої спільної історії», – написав Туск на платформі X.
У спільній заяві глав польської та української дипломатії написано, що «найближчим часом Республіка Польща та Україна розпочнуть діяльність спільної Робочої групи під егідою Міністерства культури та національної спадщини України. Республіки Польща та Міністерства культури та стратегічних комунікацій України з метою проведення предметної роботи та досягнення згоди між сторонами».
Волинська різанина
На думку Інституту національної пам’яті, волинський злочин – це антипольська етнічна чистка, здійснена українськими націоналістами, яка має характер геноциду. Воно охоплювало не лише Волинь, а й Львівське, Тарнопольське та Станіславівське воєводства – тобто Східну Галичину, і навіть деякі воєводства, що межували з Волинню: Люблінщину (із заходу) та Поліське (з півночі).
Тривалість волинського злочину – 1943-1945 роки. Виконавці масового вбивства – Організація Українських Націоналістів, фракція Степана Бандери (ОУН(б)) та її озброєний гілок – Українська Повстанська Армія (УПА) – назвали сплановане знищення польського населення «антипольською акцією» у власних документаж.
Кульмінацією Волинської різанини стала т. зв Кривава неділя 11 липня 1943 року, коли загони УПА напали на майже 100 польських міст.
Скільки поляків було вбито ОУН і УПА?
Точна кількість жертв невідома. За оцінками істориків, загинуло приблизно 50-120 тисяч осіб поляків і в помсту 2-3 тис. українців.
Наразі прокурори слідчого управління IPN проводять 32 розслідування злочинів українських націоналістів проти громадян Польщі. Вони кваліфікуються як злочин геноциду.
Постановою від 22 липня 2016 року Сейм Республіки Польща встановив 11 липня Національним днем пам’яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян ІІ Республіки Польща.
https://dorzeczy.pl/kraj/663439/ekshumacje-na-wolyniu-odblokowane-nowe-informacje-z-ukrainy.html
