Довгий час вони вважалися менш затребуваними як працівники, але після початку російсько-агресорської війни проти України в лютому 2022 року українські жінки все більше посідають домінуючу роль на ринку праці. Тож вони входять у традиційно чоловічі професії, такі як зварювальники на металургійних заводах, складські працівники, водії вантажівок та автобусів. Тисячі з них також пішли добровольцями в армію.
За даними New York Times, національна тенденція полягає в тому, що все більше і більше українських жінок починають кар’єру, в якій раніше домінували чоловіки. Тому що ці ж чоловіки були призвані в армію і зараз служать на фронті. Як наслідок, українським роботодавцям по всій країні не вистачає близько 60 тисяч кваліфікованих робітників, повідомляє НБУ.
Тепер Київ хоче вжити цілеспрямованих заходів проти нестачі кадрів і полегшити жінкам вихід у професійні сфери, де домінують чоловіки. Це особливо чітко видно в українській гірничій промисловості: наприклад, після російського вторгнення український уряд скасував закон, який забороняв жінкам працювати під землею та працювати в «шкідливих або небезпечних» умовах. У результаті кількість жінок-шахтарок стрімко зросла на 18 відсотків. Майже кожну другу вакантну посаду зараз обіймає жінка.
Різноманітні організації та компанії також пропонують навчальні курси для жінок, наприклад «Кернел», один із найбільших українських виробників та експортерів сільськогосподарської продукції. «Ми запровадили базові навчальні програми для жінок-претендентів, де вони можуть навчитися стати лаборантом або оператором верстатів», – розповіла CNN Наталія Теряхіна, менеджер з персоналу «Кернел». Компанія також почала навчати жінок, щоб вони стали операторками котельних – це була ще одна робота, яку жінки рідше виконували до війни. «Ми зробили цей пілотний проєкт, щоб довести, що жінки можуть працювати на традиційних чоловічих роботах», – пояснила Теряхіна.
Політичні та ділові заходи, такі як оновлення законодавства та програми базової підготовки, з одного боку, стимулюють українську економіку, але з іншого боку вони також спричиняють певний рівень соціальних змін. Як пояснив New York Times Гліб Вишлінський, керуючий директор Центру економічної стратегії в Києві, жінок довгий час виключали з певних професій на тій підставі, що вони для них надто складні. «Жінки могли водити автобуси, але не потяги, – пояснив Вишлінський, – це все було сповнене стереотипів». Оскільки жінки зараз у безпрецедентному масштабі входять у традиційно чоловічі професії, вони докорінно змінюють український світ праці та кидають виклик традиційній моделі для наслідування, залишку Радянського Союзу.
Але навіть нинішній приплив жінок на ринок праці може бути недостатнім, щоб повністю покрити всю нестачу робочої сили в традиційно чоловічих секторах. За даними Світового банку, 47 відсотків українських жінок працювали до війни, але близько 1,5 мільйона з них – близько 13 відсотків від загальної робочої сили – покинули країну. Частка жінок, які зараз працюють в Україні, вища, ніж до війни, пояснив Вишлінський в інтерв’ю New York Times: «Але надто багато виїхало з України, щоб країна могла подолати нестачу робочої сили».
Українська залізниця показує, наскільки важливими можуть бути ці розробки. У CNN повідомили, що 10 200 із 190 000 співробітників були мобілізовані на військову службу, 600 із яких уже загинули під час війни. Водночас українська залізниця вважається важливим транспортним засобом, особливо після того, як російські військові призупинили пасажирське авіасполучення та суттєво обмежили судноплавство через Чорне море. Компанія також пропонує різноманітні військові послуги, зокрема евакуаційні поїзди для поранених солдатів.
https://www.derstandard.at/story/3000000233502/arbeitskraeftemangel-in-der-ukraine-jetzt-sollen-die-frauen-uebernehmen
