Папа Франциск помер у понеділок, 21 квітня на 88-му році життя.
Світ оплакує втрату Папи Франциска, який помер у понеділок вранці, через день після того, як він виступив з балкону базиліки Святого Петра, щоб звернутися до натовпу у Великодню неділю.
Смерть глави Католицької Церкви настала після низки погіршень стану здоров’я, в тому числі респіраторного кризу, через який він перебував у критичному стані протягом останніх місяців.
Папа Франциск з’явився опівдні за місцевим часом у своєму інвалідному візку і благословив натовп.
Проголосивши “Buona Pasqua!” (Щасливої Пасхи!), він показав, що хтось зачитає його послання за нього.
Останнє пасхальне звернення Франциска закликало до припинення насильства в усьому світі і співчуття до маргіналізованих людей.
“У цей день я хотів би, щоб всі ми наново надіялися і відродили нашу довіру до інших, в тому числі до тих, хто відрізняється від нас, або хто приходить з далеких країн, приносячи незнайомі звичаї, спосіб життя та ідеї!
Бо всі ми є дітьми Божими!”, – зокрема, йдеться у посланні.
“Не може бути миру без свободи віросповідання, свободи думки, свободи вираження поглядів та поваги до поглядів інших”, – йдеться також у посланні Папи.
Папа особливо звернувся до триваючого конфлікту в Ізраїлі та Газі: “Висловлюю свою близькість до страждань християн в Палестині та Ізраїлі, а також до всього ізраїльського та палестинського народу.
Звертаюся до воюючих сторін: оголосіть про припинення вогню, звільніть заручників і прийдіть на допомогу голодуючому народові, який прагне до мирного майбутнього!”, – йдеться у посланні.
У Великодньому посланні також йшлося про триваючі конфлікти в Україні та інших країнах, а також про гуманітарні кризи в усьому світі.
“Закликаю всіх, хто має політичну відповідальність у нашому світі, не піддаватися логіці страху, яка веде лише до ізоляції від інших, а використовувати наявні ресурси для допомоги нужденним, для боротьби з голодом та для заохочення ініціатив, які сприяють розвитку, – йдеться у посланні.
Це “зброя” миру: зброя, яка будує майбутнє, а не сіє насіння смерті!”.
Повний текст останнього пасхального звернення Франциска, опублікований у неділю у Ватикані
Христос воскрес, алілуя!
Дорогі браття і сестри, з Пасхою Христовою!
Сьогодні нарешті в Церкві знову лунає спів «Алилуя», переходячи з уст в уста, з серця в серце, і це змушує Божий народ по всьому світу проливати сльози радості.
З порожнього гробу в Єрусалимі ми чуємо несподівану добру новину: Розп’ятого Ісуса «немає тут, Він воскрес» (Лк. 24:5). Ісус не в гробі, Він живий!
Любов перемогла ненависть, світло – темряву, правда – брехню. Прощення перемогло помсту. Зло не зникло з історії, воно залишиться до кінця, але воно більше не має переваги, воно більше не має влади над тими, хто приймає благодать цього дня.
Сестри і брати, особливо ті з вас, хто переживає біль і скорботу, ваш мовчазний крик був почутий і ваші сльози були пораховані; жодна з них не була втрачена! У стражданнях і смерті Ісуса Бог взяв на себе все зло в цьому світі і у своєму безмежному милосерді переміг його. Він викорчував диявольську гординю, яка отруює людське серце і сіє насильство та корупцію з усіх боків. Агнець Божий переміг! Тому сьогодні ми можемо радісно вигукнути: «Христос, надія моя, воскрес!»
Воскресіння Ісуса справді є основою нашої надії. Бо у світлі цієї події надія більше не є ілюзією. Завдяки Христу – розп’ятому і воскреслому – надія не розчаровує! Spes non confundit! (пор. Рим. 5:5). Ця надія не є ухилянням, але викликом; вона не вводить в оману, але надає нам сили.
Всі, хто покладає надію на Бога, віддають свої слабкі руки в Його сильну і могутню руку; вони дозволяють собі піднятися і вирушити в дорогу. Разом з воскреслим Ісусом вони стають паломниками надії, свідками перемоги любові та беззбройної сили Життя.
Христос воскрес! У цих словах міститься весь сенс нашого існування, адже ми створені не для смерті, а для життя. Великдень – це свято життя! Бог створив нас для життя і хоче, щоб людська сім’я воскресла! В його очах кожне життя є дорогоцінним! Життя дитини в материнському лоні, життя людей похилого віку і хворих, на яких у все більшій кількості країн дивляться як на людей, яких треба викинути.
Яку велику жагу до смерті, до вбивства ми спостерігаємо щодня в численних конфліктах, що вирують у різних куточках нашого світу! Скільки насильства ми бачимо, часто навіть у сім’ях, спрямованого на жінок і дітей! Скільки презирства часом виявляється до вразливих, маргіналізованих та мігрантів!
У цей день я хотів би, щоб усі ми наново надіялися і відродили довіру до інших, у тому числі до тих, хто відрізняється від нас, або ж приходить з далеких країв, приносячи незнайомі звичаї, спосіб життя та ідеї! Бо всі ми є дітьми Божими!
Я хотів би, щоб ми відновили нашу надію на те, що мир можливий! З Гробу Господнього, з храму Воскресіння Христового, де цього року Пасху в один день святкують католики і православні, нехай світло миру променіє на всю Святу Землю і на весь світ. Висловлюю свою близькість до страждань християн у Палестині та Ізраїлі, а також до всього ізраїльського та палестинського народу. Зростаючий клімат антисемітизму в усьому світі викликає занепокоєння. Але водночас я думаю про жителів Гази, зокрема про її християнську громаду, де жахливий конфлікт продовжує спричиняти смерть і руйнування та створювати драматичну і жалюгідну гуманітарну ситуацію. Звертаюся до воюючих сторін: припиніть вогонь, звільніть заручників і прийдіть на допомогу голодуючому народові, який прагне мирного майбутнього!
Молімося за християнські громади в Лівані та Сирії, які зараз переживають делікатний перехідний період у своїй історії. Вони прагнуть стабільності та участі в житті своїх народів. Закликаю всю Церкву не забувати про християн улюбленого Близького Сходу у своїх думках і молитвах.
Я також особливо думаю про народ Ємену, який переживає одну з найсерйозніших і найтриваліших гуманітарних криз у світі через війну, і запрошую всіх до пошуку рішень через конструктивний діалог.
Нехай воскреслий Христос дарує спустошеній війною Україні свій пасхальний дар миру та заохотить усі зацікавлені сторони продовжувати зусилля, спрямовані на досягнення справедливого і тривалого миру.
У цей святковий день згадаймо про Південний Кавказ і помолімося, щоб остаточна мирна угода між Вірменією та Азербайджаном була незабаром підписана і втілена в життя, що призведе до довгоочікуваного примирення в регіоні.
Нехай світло Пасхи надихне зусилля, спрямовані на досягнення злагоди на Західних Балканах, підтримає політичних лідерів у їхніх зусиллях, спрямованих на послаблення напруженості та подолання криз, а також разом з країнами-партнерами в регіоні відкине небезпечні та дестабілізуючі дії.
Не може бути миру без свободи віросповідання, свободи думки, свободи вираження поглядів і поваги до поглядів інших.
Мир також неможливий без справжнього роззброєння! Вимога, щоб кожен народ забезпечував власну оборону, не повинна перетворитися на перегони з переозброєння. Світло Пасхи спонукає нас руйнувати бар’єри, які створюють поділ і загрожують серйозними політичними та економічними наслідками. Воно спонукає нас дбати один про одного, посилювати взаємну солідарність і працювати задля цілісного розвитку кожної людської особистості.
У цей час не забуваймо допомагати народові М’янми, який страждає від багаторічного збройного конфлікту і з мужністю та терпінням долає наслідки руйнівного землетрусу в Сагаїні, що спричинив загибель тисяч людей та великі страждання для багатьох тих, хто вижив, включаючи сиріт та людей похилого віку. Ми молимося за жертв та їхніх близьких і сердечно дякуємо всім щедрим волонтерам, які надають допомогу постраждалим. Оголошення про припинення вогню різними сторонами в країні є знаком надії для всієї М’янми.
Я закликаю всіх, хто має політичну відповідальність у нашому світі, не піддаватися логіці страху, яка веде лише до ізоляції від інших, а використовувати наявні ресурси для допомоги нужденним, боротьби з голодом і заохочення ініціатив, які сприяють розвитку. Це «зброя» миру: зброя, яка будує майбутнє, а не сіє насіння смерті!
Нехай принцип людяності ніколи не перестане бути відмітною ознакою наших щоденних дій. Перед обличчям жорстокості конфліктів, в яких беруть участь беззахисні цивільні особи, які нападають на школи, лікарні та гуманітарних працівників, ми не можемо дозволити собі забути, що об’єктами нападів є не цілі, а люди, кожна з яких має душу і людську гідність.
Нехай у цьому ювілейному році Великдень стане також слушною нагодою для звільнення військовополонених і політичних в’язнів!
Дорогі брати і сестри:
У Пасхальній Тайні Господній смерть і життя змагалися у величезній боротьбі, але Господь тепер живе вічно. Він сповнює нас упевненістю, що і ми покликані брати участь у житті, яке не знає кінця, коли більше не буде чути брязкоту зброї та гуркоту смерті. Довірмо себе Йому, бо Він один може створити все нове!
Всіх зі святом Пасхи!
https://abcnews.go.com/International/read-pope-francis-final-easter-address/story?id=121006377
