Наприкінці вересня, коли агітація за президентські вибори в Молдові та референдум щодо відносин з Європейським Союзом увійшла в останній місяць, у столиці Молдови Кишиневі з’явилися сильні бризки червоної та жовтої фарби на урядових будівлях.
Це збіглося в часі з появою в місцевих соціальних мережах низки підроблених урядових документів та документів ЄС.
Тим часом офіційні телерадіокомпанії сепаратистського російськомовного Придністровського регіону Молдови, підтримуваного Кремлем, оприлюднили кадри нових військових навчань, а організація російськомовних громадян Молдови звернулася до президента Росії Владіміра Путіна із закликом «захистити» тамтешніх етнічних росіян «усіма доступними способами».
Затиснута між Україною та країною-членом ЄС Румунією, Молдова десятиліттями балансувала між Заходом і Кремлем – і президентські вибори 20 жовтня та супутній референдум щодо тісніших відносин з ЄС можуть мати вирішальне значення для прийняття рішення, яким шляхом вона піде. Наразі ті, хто бажає обійняти Європу, схоже, мають перевагу – але вони стикаються з цілеспрямованими зусиллями Кремля, який дедалі активніше намагається підштовхнути їх у протилежний бік.
Молдова значно менша за Україну – її населення становить близько 2,5 мільйонів – і кроки Путіна, спрямовані на завоювання впливу в цій країні, схоже, здійснюються не за допомогою бомб, танків і безпілотників, а за допомогою звичайних і соціальних медіа, а також підтримки місцевих проросійських політичних гравців.
Втім, саме за такою тактикою Кремль діяв в Україні протягом багатьох років. Загальний порядок денний Москви в обох країнах, а також у сусідній Грузії залишається в цілому незмінним: використовувати будь-які засоби, які є в її розпорядженні, щоб утримати їх у сфері російського впливу і не допустити їх остаточного розвороту в бік Західної Європи і Сполучених Штатів.
Це робить голосування в Молдові-близнюку цього місяця особливо важливим.
Грузія, чия правляча партія «Грузинська мрія» останніми роками займає все більш промосковську позицію, також піде на парламентські вибори 26 жовтня.
З огляду на те, що сама війна в Україні зараз знаходиться на волосині, результати цих грузинських і молдовських виборів стануть потужним сигналом про те, чи Кремль посилює або втрачає контроль над своїм ближнім зарубіжжям – і наскільки стійкими є демократії, підтримувані США і країнами Заходу, насправді.
Конфлікт в Україні вже вплинув на майбутні вибори в Грузії та Україні.
Нещодавні передвиборчі відеоролики «Грузинської мрії» містили сцени руйнувань, спричинених цією війною, що є не надто тонким попередженням про те, що країна, яка раніше, як і Україна та Молдова, була частиною колишнього Радянського Союзу, де домінувала Росія, може зіткнутися з подібними небезпеками, якщо повернеться обличчям до Заходу.
Тисячі грузинів вийшли на вулиці, вимагаючи саме цього, особливо після того, як уряд Тбілісі ухвалив закон, покликаний обмежити західну підтримку місцевих неурядових організацій та ЗМІ.
Деякі з протестувальників кажуть, що хочуть нової «кольорової революції» – термін, що використовується для позначення продемократичних рухів у пострадянських державах – для витіснення «Грузинської мрії» і приходу до влади прозахідних партій, чого Москва відчайдушно намагатиметься уникнути.
Меседжі в Молдові були дещо більш витонченими, але проросійські канали неодноразово висловлювали припущення, що в разі переобрання прозахідного президента Майї Санду Молдова буде втягнута в бойові дії в Україні.
Молдова вже страждає від дефіциту енергоресурсів внаслідок російських військових ударів по українській інфраструктурі, від якої наразі залежить і Молдова.
ДЕЗІНФОРМАЦІЯ, ГРОШОВІ ЗАОХОЧЕННЯ
Серед інших чуток, поширених в Інтернеті, були чутки про те, що українські літаки F-16 можуть незабаром базуватися на молдовських аеродромах, а також про те, що тісніші зв’язки з ЄС призведуть до запровадження обов’язкової університетської «сексуальної освіти».
Тим часом бізнесмен у вигнанні Ілан Шор, якого колись називали «людиною Москви в Молдові», а зараз він живе в Росії після втечі з-під домашнього арешту, в месенджері Telegram запропонував молдовським виборцям еквівалент 29 доларів, якщо вони проголосують проти внесення змін до конституції, що передбачають тісніші зв’язки з ЄС.
Опитування громадської думки свідчать, що 55-65% молдовських виборців підтримають пропозицію ЄС, тоді як приблизно 24-35% виступають проти – хоча невизначеність щодо справжньої кількості молдовських виборців вносить елемент непередбачуваності.
Другий тур президентських виборів також може принести сюрпризи.
Опитування показують, що Санду набрала приблизно чверть голосів у першому турі, а решту голосів розділили між собою 10 інших кандидатів. Але потім їй доведеться зіткнутися лише з одним кандидатом, найімовірніше, колишнім генеральним прокурором Олександром Стояногло, якого підтримують проросійські партії, в тому числі ті, що пов’язані з Шором.
37-річний Шор, який народився в Тель-Авіві, отримав російське громадянство в травні і був засуджений до більш ніж десяти років ув’язнення за банківське шахрайство та інші звинувачення за його відсутності – звинувачення, які він заперечує, – але залишається дуже активним у Telegram, критикуючи молдовський уряд і Захід.
Західні країни так само чітко дають зрозуміти свою позицію, але при цьому не повинні виглядати надмірно жорсткими.
Державний секретар США Ентоні Блінкен відвідав Молдову в травні, оголосивши про виділення 135 мільйонів доларів допомоги на енергетичну безпеку та боротьбу з дезінформацією.
Раніше цього місяця Німеччина, Франція і Польща – так звана Веймарська група, яка все частіше вважає себе реальними геополітичними лідерами ЄС, – пообіцяли свою «непохитну» підтримку Молдові.
У липні Молдова офіційно стала на шлях вступу до ЄС, тоді як переговори про вступ до НАТО просунулися значно менше.
Хоча членство в ЄС залишається популярним, опитування громадської думки свідчать про те, що молдовани більш обережно ставляться до вступу до західного військового альянсу як такого. Більшість опитувань показують, що не більше чверті підтримують цей варіант, порівняно з більшою часткою в Україні і Грузії.
ДОВГОСТРОКОВА ГРА
США, Канада і Великобританія були відвертими у своїх застереженнях щодо російського впливу, попереджаючи про те, що, за їхніми словами, було інспірованою Росією змовою з метою вплинути на вибори в Молдові.
Цього місяця США також наклали санкції на засновану Шором неурядову організацію, яка, за їхніми словами, «підриває демократію» в Молдові, що викликало гнівний осуд з боку самого Шора. Сам Шор перебуває під санкціями США та Великої Британії з 2022 року, а ЄС – з 2023 року, так само звинувачений у підриві демократії.
За словами молдовських чиновників та їхніх західних покровителів, останні зусилля Шор і підтримуваних Росією сил включають не лише кампанію з дезінформації, але й вербування та оплату людей для псування будівель, поширення чуток і заворушень на вулицях.
У понеділок молдовський суд засудив сімох осіб до тюремного ув’язнення за те, що, за його словами, було спробою спровокувати насильницькі заворушення під час протестів у березні 2023 року. Молдовська влада стверджує, що ці протести були спровоковані Шором і його мережею.
За даними поліції, деякі з молодих людей, заарештованих за вандалізм у столиці минулого тижня, заявили, що їм платив хтось, хто, як вважають, діяв як прикриття для Шора.
Раніше цього року Радіо Свобода, що фінансується США, повідомило, що Шор був причетний до того, що кілька сотень молдован полетіли до Москви в оплачені поїздки, в яких їх заохочували просувати російську спадщину і культуру в Молдові після повернення.
Фінансові перекази з Росії до Молдови є незаконними, але, за даними Радіо Свобода, деяких з тих, хто летів до Москви, також просили провезти гроші контрабандою.
Крім звернення до російськомовної меншини Молдови – приблизно 15 відсотків населення – Кремль і Шор також створили політичну базу в напівавтономному і лінгвістично відокремленому регіоні Молдови Гагаузії, зокрема, за допомогою проросійської колишньої губернаторки Ірини Влах, яка також є кандидатом на президентських виборах у Молдові в 2024 році.
До певної міри гібридна діяльність Росії в Молдові відображає її невдачі в Україні після повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року.
Якби російські війська успішно захопили столицю Київ, а відтак і всю країну того року, більшість аналітиків вважають, що вони прорвалися б через західний кордон України, щоб з’єднатися з російськими так званими «миротворчими» силами, які утримують сепаратистський Придністровський регіон Молдови з 1991 року, а потім, можливо, анексували б і саму Молдову в цілому.
Зараз це виглядає набагато менш імовірним: коли влада Придністров’я публічно закликала до допомоги з боку Росії на початку року, нічого очевидного не очікувалося.
https://www.reuters.com/world/why-moldovas-election-is-more-important-than-it-looks-peter-apps-2024-10-04/
