– Я боюся, що з цим комюніке це як отруєне яблуко. Ми вже знаємо із заяви президента польського ІНП, що це комюніке не було узгоджене з польською стороною», – сказав колишній посол Польщі в Україні.
«Цього року до Українського інституту національної пам’яті почали надходити запити від польських громадян щодо можливості пошуку та ексгумації останків членів їхніх родин. Надійшов запит на проведення такої роботи на території Рівненської області» – йдеться у повідомленні Українського інституту національної пам’яті. «Розглянувши запит, УІНП має намір включити пошукові роботи на території Рівненської області до плану своєї роботи та діяльності на 2025 рік» – йдеться у повідомленні.
Колишній посол Польщі в Україні про ексгумацію жертв Волинської різанини: З українського боку ведеться боротьба
Ціхоцький зазначив, що у Львівській області є 20 заявок на пошук та ексгумацію жертв Волинської різанини.
– Я вважаю, що ми не повинні легко піддаватися емоціям і дозволяти себе провокувати. Я бачив низку таких соціально-технічних операцій, які мають на меті спровокувати негативну реакцію польської сторони», – підкреслив він.
– Контекст полягає в тому, що у серпні-вересні на престижній площі в Києві проходила виставка Українського інституту національної пам’яті (УІНП), де одна дошка вказувала на український світ аж до Сяну. Потім президент Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович дав скандальне інтерв’ю, в якому мудрованим тоном інструктував нас, як подавати заявки, повертаючись до шантажу свого попередника, що ми повинні спочатку відновити українські пам’ятні місця в Польщі, а потім можна починати пошук жертв Волинської різанини», – сказав Ціхоцький.
– Виглядає так, що з українського боку відбувається боротьба – між тими, хто хоче досягти прогресу, і тими, хто цього не хоче», – оцінив він.
Про заяву Українського інституту національної пам’яті колишній посол Польщі в Україні сказав, що «це звучить так, ніби хтось писав її з викрученими руками». – Саме так я розумію раптове збудження пана Дробовича, ніби він отримав наказ або відчув тиск, що він повинен нарешті розібратися з цими заявами, які лежать у Львівській області, додав він.
– Очевидно, що в українському істеблішменті є люди – це моє припущення, я не можу його довести – які намагаються розрядити негативні емоції, оцінив він. Він також нагадав, що «прорив був досягнутий у 2023 році. – Ми почали пошуки, знайшли жертв у Пузниках, у Тернопільській області. На той час український IPN був знятий з розшуку», – сказав він.
Чого бояться українці, блокуючи ексгумацію жертв Волинської різанини? Колишній посол Польщі в Україні пояснює
А чому українці блокують ексгумацію жертв Волинської різанини, коли, наприклад, в Україні проводяться ексгумації солдатів Вермахту?
– Нещодавно я мав відверту розмову з колегою, колишнім українським дипломатом, і він вказав мені на те, що Україна не розуміє, якою є кінцева мета Польщі. Коротше кажучи, бракує довіри. Ми не змогли, або українська сторона не захотіла зрозуміти, що йдеться лише про ексгумації. Хтось боїться, що якщо Україна відступить, то Західна Україна покриється мережею цвинтарів жертв УПА, що міф про УПА зруйнується. Хтось, можливо, боїться територіального польського ревізіонізму», – відповів Ціхоцький.
Останнім часом віце-прем’єр і міністр оборони, голова ПіС Владислав Косіняк-Камиш кілька разів наголошував, що згода на ексгумацію жертв Волинської різанини була б умовою згоди Польщі на вступ України до ЄС.
Прем’єр-міністр Дональд Туск, у свою чергу, заявив у серпні, що Україна не буде членом ЄС без згоди Польщі. – Я не маю наміру робити зауваження українцям, які героїчно борються, але я буду все більш чітко пояснювати, що врегулювання складних історичних питань має важливе значення для подальшого розвитку наших відносин», – сказав він також.
Що таке Волинська різанина?
Волинська різанина – геноцид, вчинений українцями у 1943-1945 роках проти поляків на території Волині та Східної Галичини. Внаслідок масових злочинів тоді загинуло близько 100 000 поляків. Кульмінація геноциду припала на літо 1943 р. Українці часто здійснювали вбивства по неділях, користуючись тим, що польське населення збиралося в костелах. Жертв, у тому числі дітей, жорстоко вбивали, в тому числі пилами або сокирами.
Ексгумація жертв Волинської різанини була заблокована українською стороною. Навесні 2017 року український ІНП видав заборону на пошук та ексгумацію останків польських жертв воєн і конфліктів на території України. Ні адміністрація президента України Володимира Зеленського, ні уряд прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля не змінили цього рішення.
https://www.rp.pl/dyplomacja/art41245511-dlaczego-ukraincy-blokuja-ekshumacje-ofiar-rzezi-wolynskiej-byly-ambasador-wyjasnia
