Чому Україна зупинила потік російського природного газу до Європи?

Політика

За повідомленнями офіційних осіб обох країн, у середу припинилося постачання природного газу газопроводом, який проходить з Росії через Україну.

Наслідки зупинки, хоча й довгоочікувані, можуть вплинути на енергетичний сектор Європи і потенційно вплинути на здатність Москви фінансувати війну в Україні.

Що сталося?

Україна відмовилася продовжувати угоду, яка дозволяла Росії постачати природний газ трубопроводом до Європи. Угода була дотримана навіть після того, як Росія вторглася в Україну у 2022 році, розпочавши найкривавіший європейський конфлікт з часів Другої світової війни.

Трубопровід Уренгой-Помари-Ужгород був побудований за радянських часів для транспортування сибірського газу на європейські ринки. Він став основним шляхом до кордону України зі Словаччиною з Сибіру, проходячи через місто Суджа, яке зараз перебуває під контролем українських військових, у Курській області Росії.

Газопровід був останнім великим газовим коридором Росії до Європи після саботажу газопроводу «Північний потік» до Німеччини у 2022 році – ймовірно, з боку України – і закриття маршруту через Білорусь до Польщі.

Чому це сталося саме зараз?

Президент України Володимир Зеленський кілька місяців попереджав, що не буде продовжувати п’ятирічний контракт, який закінчився опівночі 31 грудня. Угода була підписана до вторгнення Росії в Україну, але вже після захоплення Криму.

Україна та її західні союзники хочуть підірвати здатність Москви фінансувати свої військові зусилля і обмежити можливості Кремля використовувати енергетику як важіль впливу в Європі. Аналітики кажуть, що закриття трубопроводу може зменшити доходи Росії від продажу газу приблизно на 6,5 мільярдів доларів на рік.

Але це несе певні ризики для України. Росія може вирішити розбомбити українську мережу трубопроводів, яку вона досі майже не піддавала атакам, тепер, коли у неї мало стимулів залишати їх неушкодженими, кажуть військові аналітики.

Що це означатиме для Європи?

Закінчення терміну дії угоди про транзит газу було довгоочікуваним, що дало європейським країнам час на підготовку. Очікується, що це не матиме суттєвого впливу на ціни на газ, оскільки існують альтернативні джерела постачання.

Москва скоротила постачання газу до Європи після вторгнення в Україну у 2022 році, що призвело до зростання рахунків за енергоносії та змусило уряди багатьох країн запровадити пакети надзвичайних заходів для допомоги підприємствам і громадянам, які опинилися в скрутному становищі. У відповідь більшість країн-членів Європейського Союзу зменшили свою залежність від російського газу і почали шукати альтернативні джерела постачання з Азербайджану та інших країн.

У 2021 році Росія постачала понад 40% імпортованого газу, спожитого в Європейському Союзі, але за три роки, що минули від початку війни в Україні, цей показник різко знизився. За даними Європейського Союзу, минулого року частка Росії в європейському імпорті газу впала до менш ніж 15 відсотків.

Минулого року на газопровід через Україну припадало лише близько 5 відсотків європейського імпорту газу, але він може мати вплив, зменшивши постачання на і без того вузькому ринку.

Перебої також можуть створити додатковий тиск на сектор, який і без того перебуває в напруженому стані. Цього року європейські ринки природного газу були на межі. Базові ціни зросли більш ніж на 50 відсотків за останній рік, хоча вони залишаються набагато нижчими за максимуми, досягнуті невдовзі після російського вторгнення.

Спостерігачів ринку турбує не стільки те, що в країнах закінчиться газ, скільки те, що забезпечення їх паливом стане складнішим і дорожчим. Європейські ціни на природний газ приблизно в чотири рази вищі, ніж у Сполучених Штатах.

«Реальний вплив, який я бачу, полягає в тому, що альтернативне постачання газу до таких країн, як Словаччина, Австрія та Чехія, буде коштувати дорожче», – сказала Наташа Філдінг, керівник відділу європейського газового ціноутворення компанії Argus Media, яка займається дослідженням ринку.

Найбільш постраждалі країни

Навіть після російського вторгнення три країни-члени Європейського Союзу – Австрія, Угорщина та Словаччина – продовжували купувати великі обсяги енергоносіїв у Росії.

Австрійський уряд заявив у середу, що він заздалегідь підготувався і знайшов постачальників за межами Росії. Австрійська енергетична компанія OMV заявила минулого місяця, що розірвала свої контракти з «Газпромом» і має «хороші позиції» з альтернативними джерелами.

Угорщина, яка наполягала на тому, щоб український газопровід залишався відкритим, отримує більшу частину російського газу через окремий газопровід «Турецький потік».

Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо дружить з російським лідером Владіміром Путіним, а країна значною мірою залежить від російського газу.

Пан Фіцо погрожував припинити постачання електроенергії у відповідь на дії України, якщо вона не продовжить угоду про транзит газу. Міністр економіки Словаччини заявив у вівторок, що країна не зіткнеться з дефіцитом.

Деякі інші європейські країни за межами ЄС також продовжують купувати газ у Росії, включаючи Сербію та інші балканські країни. Молдова, яка також межує з Україною, є, ймовірно, найбільш постраждалою європейською країною. У грудні вона оголосила надзвичайний стан на тлі побоювань, що припинення поставок російського газу через Україну може поставити під загрозу її головне джерело електроенергії – газову електростанцію в сепаратистському регіоні Придністров’я, підтримуваному Росією. Цього тижня офіційні особи заявили, що електроенергія з сусідньої Румунії дозволить Молдові уникнути енергетичної кризи.

Енергетична компанія у Придністров’ї в середу повідомила своїм клієнтам, що припиняє постачання газу для опалення приватних будинків у містах, селах і селищах. Компанія надаватиме газ для приготування їжі «до тих пір, поки тиск в мережі не впаде до критичного рівня», йдеться в повідомленні в Telegram.

Те, що Росія ризикує завдати шкоди власним маріонеткам у Придністров’ї, яке окуповане російськими військами вже понад три десятиліття, є показником того, як війна в Україні змінила пріоритети Москви.

https://www.nytimes.com/2025/01/01/world/europe/ukraine-russia-gas-europe-explained.html