Адміністрація Трампа двічі заявляла про значний прогрес у мирних переговорах щодо війни між росією та Україною, з частковим припиненням вогню щодо енергетичної інфраструктури та в Чорному морі, лише для того, щоб побачити, як усі сторони представили надзвичайно різні інтерпретації того, про що було домовлено, оскільки бойові дії тривають.
Україна (і спочатку Сполучені Штати) говорили про припинення вогню щодо всієї цивільної інфраструктури, тоді як росія заявила, що це стосується лише енергетичної інфраструктури, і обидві сторони майже відразу заявили, що інша порушила його. Щодо Чорного моря, тим часом, росія розглядала це як шанс зняти санкції з його берегів, тоді як Україна заявила, що це стосується портової інфраструктури.
У своєму виступі в середу в Рожевому саду президент Дональд Трамп наполягав, що переговори проходять добре, сказавши: «росія та Україна добре співпрацюють з нами. Але ми повинні зупинити це».
Це був конфлікт, який, за його словами, він міг вирішити за 24 години під час своєї кампанії, але результати з тих пір, хоч і широко розрекламовані адміністрацією, підірвали довіру до переговорів і неупередженість американських переговорників з боку учасників і зовнішніх спостерігачів.
Демонстрація гніву Трампа минулих вихідних — коли він розкритикував президента росії владіміра путіна за те, що він домагався заміни президента України Володимира Зеленського ще до того, як могли відбутися мирні переговори — було першим мовчазним визнанням того, що переговори поки що йдуть не так, як планувалося, і кремль не пропонує жодних значущих компромісів, незважаючи на ряд важливих жестів з боку США.
«Я не знаю, чи свідчить це про відсутність досвіду у вирішенні цих питань», — сказав Томас Грем, старший директор у справах росії в Раді національної безпеки при адміністрації Джорджа Буша, а зараз є співробітником Ради з міжнародних відносин. «Я думаю, що це свідчить про те, що адміністрація Трампа дуже прагне продемонструвати прогрес, речі, які вони можуть назвати успіхом, і приховати майбутні виклики».
Джошуа Гумінські, старший віце-президент Центру з вивчення президентства та Конгресу, однак применшив ці сумніви та сказав, що підхід адміністрації Трампа до переговорів зводиться лише до початкових заходів зміцнення довіри.
«Я думаю, що це наче перенавчання мистецтву ведення переговорів, мистецтву угоди в епоху Трампа», — сказав він. За його словами, незвичайний підхід Трампа до переговорів був перевагою. «Я думаю, що це підхід нью-йоркського забудовника до встановлення порядку денного дипломатичних переговорів і виведення партнерів з переговорів з рівноваги».
Спеціальний представник Трампа Стів Віткофф в інтерв’ю минулого місяця назвав переговори між путіним і Трампом «епічними» і «трансформаційними», а також «надзвичайно корисними для світу в цілому».
Однак багато українців уже втрачають довіру до мирних переговорів, згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології, 75 відсотків сказали, що за Трампа українці могли очікувати несправедливу або частково несправедливу мирну угоду.
Ці побоювання зросли після того, як адміністрація Трампа з самого початку відмовилася від деяких своїх найсильніших інструментів впливу, включаючи нормалізацію відносин з москвою та прийняття умов росії, згідно з якими вона отримує більшу частину території, яку вона захопила силою, і заборону Україні вступати в НАТО.
«У мене також були запитання щодо неупередженості та справедливості», — сказав Томас Гремінгер, керівник Женевського центру політики безпеки та колишній генеральний директор Організації з безпеки та співробітництва в Європі.
«Ми бачили, як президент Трамп та інші члени уряду США регулярно й публічно йшли на поступки. І це зазвичай не те, що ви робите в процесі, що передує переговорам», — сказав він. «Це величезна різниця з тим, що ми чуємо від російської сторони».
Критики стверджують, що переговорна команда США не може зрівнятися з запеклими колишніми радянськими чиновниками з десятиліттями досвіду переговорів і знаннями України. До складу російської команди входять багаторічний міністр закордонних справ Сєрґєй Лавров, помічник президента Юрій Ушаков, колишній дипломат Грігорій Карасін і Серґєй Бєсєда, колишній керівник П’ятої служби ФСБ, яка курує операції в Україні та на пострадянських територіях.
Команда США не складається з досвідчених експертів з росії, сказав Алєксандр Габуєв, директор Євразійського центру Carnegie russia, тоді як головний посланник Трампа в росії Віткофф є забудовником і другом президента.
«Для росіян це дуже легка команда, і вони, безумовно, бігають навколо своїх американських колег. І наразі я думаю, що вони досить успішні», — сказав він. Успіх росії в тому, щоб переконати адміністрацію Трампа працювати над покращенням зв’язків паралельно з мирними переговорами — а не як умову досягнення миру — був «великою перемогою російської дипломатії».
Незважаючи на те, що минулими вихідними Трамп дійсно виразив певну злість на адресу путіна, його адміністрація продовжує пропонувати йому важливі поступки. У середу Кіріл Дмітрієв, близький соратник путіна та голова державного фонду добробуту, став найвищим російським чиновником, який відвідав Вашингтон після російського вторгнення в Україну в 2022 році. Він провів переговори з Віткоффом, незважаючи на те, що перебував під санкціями США, які довелося б тимчасово зняти на час поїздки.
Дмітрієв заявив у четвер, що зустрівся з кількома чиновниками адміністрації та обговорив відновлення прямих російських авіарейсів до Сполучених Штатів. Він заявив, що «було досягнуто значного прогресу в припиненні вогню».
«росіяни очікують, що Трамп може бути подарунком, який продовжує підігрувати російським зовнішньополітичним цілям», — сказав Габуєв, включаючи «знищення трансатлантичної єдності, яка була російською зовнішньополітичною метою протягом багатьох років, якщо не століть».
Зміна зовнішньої політики Трампа та погрози союзникам розглядаються кремлем як «справжня революція» та «вікно можливостей», — сказав російський аналітик Владімір Пастухов зі Школи славістики та східноєвропейських досліджень Лондонського університетського коледжу. «Вони намагаються використати деякі тактичні вигоди від мінливих обставин».
Дії росії неодноразово викривали американську сторону протягом усього процесу: наприклад, перед зустріччю з Віткоффом минулого місяця в москві путін оприлюднив непідтверджену історію про те, що велика група українських солдат була оточена, коли російські війська відвойовували територію в Курській області. Трамп некритично повторив історію і попросив путіна проявити милосердя.
Після телефонної розмови Трампа з путіним минулого місяця команда Трампа оголосила про 30-денне часткове припинення вогню як по енергетиці, так і по інфраструктурі, але в заяві кремля говориться, що це стосується лише енергетичної інфраструктури. Тоді США прийняли цю версію, не пояснюючи зміни.
Минулого тижня було більше розбіжностей: США оголосили, що обидві сторони погодилися на припинення вогню в Чорному морі, але потім кремль опублікував перелік умов, перш ніж це могло статися, включаючи скасування санкцій щодо кількох російських фінансових установ — значні поступки, які вимагали б підтримки Європи, якої не було.
«Тож з усіх практичних цілей немає припинення вогню. Немає чорноморської ініціативи, погодженої українцями та росіянами. У нас є ілюзія прогресу без конкретних кроків у напрямку реалізації дій, про які говорить адміністрація», — сказав Грем.
Але односторонній характер процесу став більш очевидним, коли Віткофф беззаперечно повторив ще кілька брехливих тверджень путіна, включно з тим, що українські регіони, анексовані москвою, хотіли бути російськими, тому що громадяни проголосували за це на референдумах — навіть незважаючи на те, що референдуми окупованого населення не є законними згідно з міжнародним правом, згідно з ООН.
«Він, схоже, є радше представником путіна при Трампі, ніж навпаки», — написав в аналізі Лоуренс Фрідман, почесний професор військових досліджень у Королівському коледжі Лондона. «Звичайно розумно, якщо хтось, хто хоче зіграти роль посередника, тримає свої карти близько до грудей і не відштовхує жодну сторону».
Віткофф також висловився в інтерв’ю про те, що путін сказав йому, що відвідав його місцеву церкву, щоб помолитися за Трампа після замаху в липні.
«Виходить, що він принципово не поінформований про природу конфлікту і ніколи раніше не мав справ з росією, а також не розуміє тактики переговорів і особливо того, як путін може спробувати маніпулювати ситуацією», — сказав Грем.
Коли його запитали, чи він стурбований тим, що Віткофф озвучує кремлівську пропаганду, Зеленський сказав минулого тижня в інтерв’ю чотирьом європейським журналістам: «Віткофф дійсно дуже часто цитує наративи кремля. Я вважаю, що це не наблизить нас до миру».
З появою сумнівів щодо мирного процесу обидві сторони маневрують, щоб скористатися перевагою — або уникнути невигідної військової ситуації — у разі невдачі. Мета росії полягає в тому, щоб звинуватити Україну в разі провалу мирних переговорів, щоб США припинили військову та розвідувальну підтримку, відкриваючи шлях до військової перемоги. Україна прагне протилежного.
У вівторок москва посилила свої жорсткі, максималістські вимоги, коли заступник міністра закордонних справ росії Сєрґєй Рябков поскаржився, що вимога росії «вирішити проблеми, пов’язані з першопричинами конфлікту» ігнорується США, і «ми не можемо прийняти все це як є».
За словами Грема, оскільки США перебільшують свій прогрес у переговорах, москва, здається, стурбована тим, що учасники переговорів Трампа не розуміють, наскільки серйозними є ці вимоги.
«Питання в тому, чи вистачить в адміністрації терпіння продовжувати ці переговори і чи зможуть вони вести переговори таким чином, щоб добитися від російської сторони поступок», — сказав він.
www.washingtonpost.com/world/2025/04/04/russia-trump-ukraine-negotiations-ceasefire/
