Президент України Володимир Зеленський, прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернхем, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, президент Франції Еммануель Макрон та американські посланці Стів Віткофф і Джаред Кушнер зустрілися в четвер у Берліні для обговорення питань «Коаліції бажаючих» щодо України.
БЕРЛІН (AP) — Посланець США Джаред Кушнер заявив у четвер, що, на його думку, Росія «задоволена» гарантіями безпеки для післявоєнної України, подібними до тих, що надає НАТО, тоді як європейські союзники Києва висловили занепокоєння з приводу зустрічі президента Дональда Трампа в Китаї з лідером Кремля.
Тим часом президент Володимир Путін пообіцяв вжити заходів у відповідь проти України за «серйозну шкоду», заподіяну трьома повітряними ударами цього тижня по важливому Керченському мосту, який з’єднує окупований Крим із материковою частиною Росії.
«Ми відповімо на ці атаки, і я хочу, щоб усі це чітко усвідомили», — заявив Путін журналістам у Шеньчжені, Китай, де він брав участь у саміті Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва.
Кушнер та його колега, американський посланник Стів Віткофф, перебували в Берліні, щоб заспокоїти майже 40 європейських лідерів щодо обговорень Трампа про припинення війни, яка триває вже майже 5 років, під час його історичних тристоронніх переговорів із Путіним та президентом Китаю Сі Цзіньпіном.
Україна вже давно прагне вступити до НАТО, зокрема заради гарантії спільної оборони згідно зі статтею 5 альянсу, за якою напад на одного члена вважається нападом на всіх. Поки що не зрозуміло, яку форму матимуть потенційні гарантії безпеки та чи приймуть їх зрештою Росія й Україна.
Трамп сигналізує про підтримку гарантій безпеки для України
Берлінська зустріч була скликана для обговорення післявоєнних домовленостей щодо безпеки України з європейськими партнерами Києва. Президент Володимир Зеленський прагне гарантувати, що Росія не вторгнеться знову, тоді як Москва хоче утримати військовий альянс НАТО подалі від своїх кордонів.
«Я думаю, що нам вдалося переконати росіян у тому, що будь-які гарантії безпеки для України ґрунтуватимуться на статті 5», — сказав Кушнер. «І я вважаю, що це, принаймні, відповідає тому, що заявляють росіяни, а саме: їхній намір полягає в тому, щоб після закінчення цієї війни у майбутньому не було ще однієї війни».
Кушнер зазначив, що Трамп «відкритий» до надання Україні гарантій безпеки на зразок статті 5, хоча «очевидно, що це має відповідати інтересам Америки. І ми також маємо переконатися, що це є частиною ширшого пакету заходів з безпеки».
Він наголосив, що Трамп хоче укласти угоду з Європою «на своїх умовах» і не має наміру нав’язувати односторонню угоду.
«Будь-яка угода, яку ми укладемо, буде результатом тісних консультацій з Україною та Європою. І саме з цього приводу він також попросив нас приїхати сюди сьогодні, щоб заспокоїти людей», — сказав Кушнер, який є зятем Трампа.
Разом із Віткоффом він очолював зусилля адміністрації Трампа, спрямовані на припинення війни, що спалахнула після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Останні переговори в Абу-Дабі минулого тижня не принесли жодного значного прориву.
За словами Кушнера, Трамп зателефонував під час переговорів у Берліні після своєї зустрічі з Путіним.
Керченський міст є символом контролю Росії над Кримом
Зустріч у Берліні в четвер відбулася через кілька годин після останнього удару України по Керченському мосту. Удари серйозно пошкодили 19-кілометровий (12-мильний) міст через Керченську протоку, що з’єднує Чорне та Азовське моря. Цей міст має вирішальне значення для забезпечення військових операцій Росії.
Міст є наочним нагадуванням про незаконну анексію Кримського півострова Росією і є головним об’єктом ударів України.
За даними російського державного інформаційного агентства «РІА Новини», після нічного удару залізничний рух було зупинено, поки влада оцінювала збитки, але в другій половині дня його відновили.
Українські удари, схоже, були розраховані на те, щоб поставити Путіна в незручне становище під час його зустрічі в Китаї з Сі та Трампом, а також підірвати аргумент Росії про те, що її перемога є неминучою.
У Китаї Путін наголосив, що міст є цивільним об’єктом, додавши, що віддав наказ заборонити його використання для перевезення військової техніки чи боєприпасів.
Путін також зазначив, що автомобільна частина мосту зазнала «серйозних пошкоджень», але пообіцяв її відновити. Вважається, що залізнична частина, яка пролягає паралельно до автомобільної, є міцнішою, щоб витримувати більшу вагу вантажних перевезень.
Міністерство оборони України заявило, що Росії доведеться перенаправити постачання палива та боєприпасів суходолом, де «наші безпілотники чекають на вантаж».
В результаті атак загинули 4 цивільних особи в Росії та 2 — в Україні, повідомляють офіційні джерела
Міністерство оборони Росії повідомило в четвер, що вночі сили оборони перехопили 53 українські дрони над територією 10 російських регіонів.
У результаті українського удару по Саратовській області Росії загинули троє людей і ще двоє отримали поранення, повідомив губернатор Роман Бусаргін, а в Брянській області безпілотник вбив жінку, яка їхала на велосипеді разом зі своїм 8-річним онуком, повідомив губернатор Єгор Ковальчук.
Українська влада заявила, що Росія випустила по Україні протикорабельні ракети та 98 безпілотників, причому удари було зафіксовано в 18 місцях. Протягом дня у Києві лунали вибухи та сирени, а посольства Нідерландів та Австрії зазнали незначних пошкоджень, повідомили офіційні особи.
Двоє людей, серед яких 44-річна жінка, загинули, а щонайменше 23 особи, включаючи 12-річного хлопчика, отримали поранення внаслідок російських ударів, що завдали збитків у 12 регіонах.
Чисельно переважаюча російська армія сподівається виснажити Україну на лінії фронту завдяки перевазі в кількості солдатів, бронетехніки та озброєння. Однак оборонні сили Києва значною мірою стримують росіян, підриваючи їхній наступ за допомогою безпілотників, які швидко блокують просування військ.
Росія вдалася до стратегічних бомбардувань, щоб знесилити опір України, приділяючи особливу увагу виведенню з ладу енергосистем напередодні зими, тоді як розроблені в Україні безпілотники та ракети великої дальності завдають ударів углиб території Росії, часто націлюючись на нафтопереробні заводи.
Київ побоюється, що Трамп і Путін можуть спробувати вирішити долю України
У Китаї Трамп назвав Путіна «моїм другом». Відносини американського президента із Зеленським останнім часом погіршилися, хоча питання про підтримку України з боку США можуть порушити демократи, які в січні отримають контроль над Конгресом після перемоги на проміжних виборах.
Європейські лідери намагаються дипломатично ізолювати Путіна та ввели жорсткі санкції проти російської економіки, оскільки побоюються, що їх відсунуть на другий план через прямі переговори Трампа з Путіним.
Кушнер зазначив, що під час переговорів із Путіним та Сі Трамп «надіслав обом дуже чіткий сигнал про прагнення миру і хотів би дуже активно залучити їх обох до досягнення цієї мети».
Він переадресував питання щодо деталей «приватних обговорень» самому Трампу, але додав: «Я вважаю, що він також вийшов із цих зустрічей з переконанням, що мир є досяжним і що нам усім потрібно працювати разом, щоб спробувати його досягти».
Путін заявив у Шеньчжені, що Кремль не проти участі Європи в переговорах, але «нам потрібно зрозуміти, з чим Європа прийде на ці переговори». Кремль запропонував європейським чиновникам через дипломатичні канали приїхати до Москви, «щоб визначити їхню позицію», — сказав Путін, не вдаючись у подробиці. Дата ще не визначена.
Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков відмовився повідомити, яких саме європейських чиновників було запрошено та чи отримала Москва відповідь, повідомляє російське державне інформаційне агентство «ТАСС».
Джерело: apnews.com
Ми збираємо новини з Reuters, BBC, Bloomberg та інших світових ЗМІ.
Коротко, факти, без фейків та зайвого галасу.
👉 Підписуйтесь у Telegram