Дзвінок Стуббіна до Путіна знову відкрив політичні відносини Фінляндії з Росією

Оскільки мовчання не принесло миру, Стабб вирішив спробувати поговорити.

Телефонна розмова лідерів Фінляндії та Норвегії з Росією тривала годину й тридцять хвилин. Стільки ж часу знадобилося й для відновлення відносин Фінляндії з Росією.

Президент Олександр Стабб заявив на прес-конференції в Мантюніємі, що дзвінок Путіну був не марафонським, а напівмарафонським, оскільки тривав стільки, скільки триває напівмарафон.

Політичні відносини між Росією та Фінляндією перебували в замороженому стані з весни 2022 року.

Тоді президент Фінляндії Саулі Нііністё зателефонував Володимиру Путіну й повідомив, що Фінляндія подає заявку на вступ до НАТО.

Телефонна розмова між прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стёреном та президентом республіки Стаббом у вівторок вранці, судячи з усього, розпочалася швидко й майже без попереднього галасу. Тому, схоже, постраждали послідовність і єдність політики Фінляндії та Європи.

Незрозуміло, наскільки встигли обміркувати це питання у Фінляндії. Партії, що входять до уряду, заявляють, що заздалегідь обговорили дзвінок Стуббіна.

Прем’єр-міністр Петтері Орпо заявив, що уряд був «поінформований» про дзвінок. Однак ще в інтерв’ю газеті «Helsingin Sanomat», наданому в понеділок, Орпо, здавалося, дотримувався думки, що ще не настав час відкривати канали діалогу між Європою та Росією.

Дехто відчув, що його проігнорували. Про це свідчать, наприклад, сумніви прем’єр-міністрів Данії та Швеції щодо того, чи дасть цей дзвінок якийсь результат.

Стубб зазначив, що президент України Володимир Зеленський та американські переговірники закликали Фінляндію та Норвегію до активних дій в Осло минулого тижня.

У Європі вже кілька місяців точиться дискусія, яка то набирає обертів, то затихає, щодо того, чи слід підтримувати зв’язок із Росією і хто саме повинен це робити. Останній раз з Європи Путіну дзвонив президент Франції Еммануель Макрон у липні минулого року.

Стубб і Сторе захотіли і вирішили зателефонувати, не чекаючи дозволу.

– На цьому етапі мир не настане, якщо мовчати, а для припинення війни потрібні прямі переговори. Це в інтересах Фінляндії, – сказав Стубб у Мантюніємі.

В інтересах кого діяли Стабб і Сторе? В інтересах кого діяли лідери Фінляндії та Норвегії, коли телефонували Путіну?

За словами Стабба, вони не телефонували як представники Європи.

У Мантиніємі Стабб пояснив, що метою було сприяти миру та донести позицію України.

З іншого боку, він зазначив, що Норвегія та Фінляндія, як сусіди Росії, діяли у власних інтересах, і під час розмови також обговорювалася ситуація у Балтійському морі та на півночі.

Путін же, згідно з повідомленням Кремля, під час розмови наголосив, що дії НАТО та ЄС прискорюють війну. Отже, він, здається, розглядав цих лідерів також як представників Європи.

Політика Фінляндії щодо Росії була відносно жорсткою, і, наскільки відомо, про її зміну не домовлено. Міністр закордонних справ Еліна Валтонен заявила, що Стабб не має наміру відновлювати відносини Фінляндії з Росією.

Проте зараз з боку Фінляндії вперше було встановлено політичний контакт з Росією та проведено переговори. Отже, відносини більше не перебувають у стані повного замороження.

Побоювання, що Трамп втомиться від мирних переговорів щодо України, змусили президента зателефонувати

Протягом осені війна набрала обертів.

Останніми тижнями європейські лідери з тривогою спостерігали за публічними суперечками між Трампом і Зеленським та тиском США на Україну.

Деякий час здавалося, що, аби уникнути поразки на проміжних виборах, США в обмін на це відмовляться від підтримки України.

Путін, здавалося, здобував легкі перемоги: Трамп пообіцяв відмовитися від додаткових санкцій на користь американця, який воював в Україні.

Саме напередодні візиту американського переговірника Стіва Віткоффа до Санкт-Петербурга Путін пообіцяв, що дизельне паливо незабаром почне надходити до США, і перший танкер із дизелем вирушив із Фінської затоки до США. Трамп намагався знизити ціни на паливо, але тим самим послабив санкції.

Україна активізувала свої удари дронами, так само як і Росія.

Стабб каже, що Стреа та його самого турбувала можливість зриву мирних переговорів. На їхню думку, це був правильний момент для дзвінка.

Результат дзвінка: зв’язок налагоджено

Цей дзвінок дав принаймні кілька позитивних результатів.

Зв’язок тепер налагоджено. Згідно з повідомленням Кремля, учасники розмови домовилися, що й надалі підтримуватимуть прямий зв’язок по телефону.

Стубб і Сторе, схоже, тепер взяли на себе роль європейських посередників у відносинах з Росією.

Цей дзвінок є сигналом про те, що, на думку Фінляндії та Норвегії, мирних переговорів Трампа вже недостатньо. Вони хочуть вести переговори безпосередньо з Росією.

Наразі цей дзвінок навряд чи матиме якийсь вплив на політику Росії, оскільки Путін під час розмови чітко заявив, що Росія не відмовляється від своїх цілей щодо України. Путін також зазначив, що політика Європи лише затягує війну.

Цей дзвінок також може створити враження, ніби Європа змушена була поступитися й вести переговори з Росією.

У Росії дзвінок західних політиків став приводом для радості. «Здоровий глузд і позитивне ставлення повертаються», — прокоментували у верхній палаті російського парламенту. Саме таких коментарів і побоювалися критики.

І так, у певному сенсі, все й сталося. Протягом чотирьох років з Путіним не розмовляли, але це не вплинуло на хід війни. Потім зателефонував Трамп, але й це не поклало край війні. Тепер розмовляють уже й інші.

Послідовність у політиці щодо Росії поступилася місцем гнучкості

Під час своєї президентської передвиборчої кампанії Олександр Стабб дотримувався жорсткої публічної позиції і заявляв, що не відповість, якщо зателефонує Путін. Тепер Стабб зателефонував сам.

За останні роки Фінляндія встигла посилити візовий режим щодо росіян, закрити кордон з Росією та застосовувати різку риторику щодо Росії.

Минулої весни у Фінляндії почали обережно говорити про налагодження нових зв’язків із Росією на якомусь етапі.

У червні Стабб заявив, що між Росією та Фінляндією не завжди має бути «залізна завіса». Хоча цю «залізну завісу» Фінляндія збудувала сама у відповідь на агресивну війну Росії в Україні. Зараз у ній з’явилася певна щілина.

Послідовність політики Фінляндії чи Європи щодо Росії зараз, здається, не є найважливішою. На думку керівників, вона поступається місцем ще важливішому питанню: якщо можна спробувати захистити Україну та Європу шляхом переговорів з Росією, то нехай так і буде. Адже мовчання теж, здається, не допомагає.

Джерело: yle.fi