ЄС просуває процес вступу України до ЄС після скасування Угорщиною вето

Рада ЄС погодилася відкрити два додаткові кластери з питань вступу з Україною після того, як Угорщина зняла своє вето, завдяки чому загальна кількість відкритих кластерів становить чотири з шести.

Це рішення стало наслідком угоди щодо прав угорської національної меншини в Україні, що було давньою вимогою Будапешта.

Цей прорив, разом із відкриттям двох додаткових кластерів процесу вступу, може прокласти шлях до першої двосторонньої зустрічі між президентом України Володимиром Зеленським та прем’єр-міністром Угорщини Петером Мадяром у Брюсселі цього тижня, що потенційно стане поворотним моментом у відносинах між двома сусідніми країнами.

Як повідомили джерела Euronews, угорські та українські дипломати працюють над організацією зустрічі, яка може відбутися в кулуарах саміту ЄС.

Однак дата ще не визначена, і зустріч поки що офіційно не підтверджена.

Мадяр також згадав про можливість зустрічі із Зеленським у інтерв’ю для ЗМІ минулого вікенду.

Угорщина критикувала закони України про освіту та мову з моменту їх ухвалення у 2015 та 2017 роках відповідно, оскільки вони обмежували використання мов меншин у школах.

Цей спір неодноразово спричиняв дипломатичну напругу, причому Будапешт під керівництвом Віктора Орбана блокував прогрес України на шляху до вступу в ЄС.

З моменту перемоги Мадяра на виборах у квітні новий угорський уряд дотримується більш прагматичного підходу, прагнучи отримати конкретні гарантії для угорської меншини та водночас сигналізуючи про готовність не перешкоджати європейській інтеграції України.

У червні Будапешт погодився відкрити перші два кластери вступу, але поставив умову, що подальший прогрес залежатиме від посилення Києвом правового захисту етнічної угорської меншини в Україні.

Після переговорів із міністром закордонних справ Угорщини Анітою Орбан у Люксембурзі в понеділок міністр закордонних справ України Андрій Сибіха заявив, що обидві сторони домовилися про наступні кроки та позитивно оцінили прогрес у виконанні своїх двосторонніх зобов’язань.

Одне з ключових положень передбачає встановлення особливого правового статусу для шкіл, у яких понад половина учнів навчається мовою меншини, яка також є офіційною мовою ЄС.

Школи, які відповідали критеріям для отримання цього статусу на момент набрання законом чинності, можуть його зберегти, якщо принаймні 20 % їхніх учнів продовжуватимуть навчатися цією мовою.

Закон також розширює використання відповідних мов меншин у шкільних заходах та спілкуванні, а також передбачає гарантії щодо навчання рідною мовою у разі реорганізації чи закриття шкіл.

Учні, які навчаються мовами національних меншин або корінних народів, що відповідають критеріям, також зможуть вимагати перекладу питань на зовнішніх іспитах, за винятком предметів з мови та літератури.

Що має вирішальне значення для Києва, українська мова залишається мовою державної освіти.

Нові положення зміцнюють освіту мовами національних меншин, не змінюючи загальної політики України щодо просування державної мови. Ці зміни ґрунтуються на реформах, запроваджених у 2023 році, і поширюють захист на національні меншини, мови яких є офіційними мовами ЄС.

Російська мова залишається поза сферою дії нових гарантій.

Відкриття наступних двох кластерів є ще одним кроком у тривалому процесі вступу України до ЄС, але це не гарантує членства. Київ все ще має завершити масштабні реформи, а закриття кожного кластера вимагає одностайної згоди серед держав-членів ЄС.

Хоча заперечення Угорщини, здається, було вирішено, інші країни ЄС все ще можуть перешкоджати прогресу. Очікується, що сільське господарство стане одним із найсуперечливіших питань у переговорах про вступ України.

Деякі держави-члени побоюються, що інтеграція великого сільськогосподарського сектору України в Спільну сільськогосподарську політику ЄС може чинити тиск на європейських фермерів, субсидії та ринкову конкуренцію.

Наразі угода між Києвом і Будапештом є значним дипломатичним досягненням і поклала край тривалій суперечці між двома сусідами.

Джерело: www.euronews.com